04 вересня 2018 року Справа № 0840/3150/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_1 (71503, АДРЕСА_1,ідентифівкаційний номер НОМЕР_1)
до: Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд.4-а, код ЄДРПОУ 41249795)
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
03.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати незаконними дії відповідача в частині застосування двоскладової формули при перерахунку пенсії позивача згідно з Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу відповідно до Рішення суду від 27.02.2018 у справі № 808/314/18 без застосування двоскладової формули з розрахунку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років пенсія повинна збільшуватися на 1 відсоток розміру пенсії.
Ухвалою суду від 07.08.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 04.09.2018 з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 808/314/18, яке набрала законної сили 12.06.2018 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у відповідності до ст.ст.27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, листом від 09.07.2018 № 4425/081 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії згідно з рішенням суду від 27.02.2018 проводиться по двоскладовій формулі і з урахуванням того, що доплата за понаднормативний стаж нараховується навіть з урахуванням рішення суду за кожен повний рік страхового стажу понад 15 років, обчислений відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в результаті чого розмір пенсії зменшується, до виплати залишений розмір раніше встановленої пенсії, а тому виконання рішення суду для позивача є недоцільним. З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки застосування відповідачем двоскладової формули при перерахунку пенсії згідно з рішенням суду суперечить чинному законодавству та рішенню суду. Просить позовні вимоги задовольнити.
27.08.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 26555), в якому відповідач зазначає, що питання щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на 1 відсоток за кожний повний рік роботи понад 15 років вже було предметом спору між тими самими сторонами і з тих самих підстав. Спір розглянуто в провадженні № 808/314/18 і прийнято рішення суду від 27.02.2018. На виконання рішення суду відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача з урахуванням п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням на 1 відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років, з 55% до 59% заробітку. Однак, в цьому разі зменшується розмір пенсії, що в свою чергу зобов'язує відповідача залишити незмінним розмір такої пенсії. Законодавцем чітко передбачені правила застосування ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у контексті з дією ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Порядок обчислення розміру пенсії, передбачений чинним законодавством, не містить поняття "двоскладової" формули, жодних посилань чи дій щодо "двоскладової" формули відповідачем не застосовувалось. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Позивач є особою яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 03.11.2014 та має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному УПФУ в Запорізькій області та з квітня 2014 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), як особа яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.7-9).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 808/314/18, яке набрала законної сили 12.06.2018 визнано протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи". Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у відповідності до ст.ст.27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.10-12).
Листом від 09.07.2018 № 4425/081 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії згідно з рішенням суду від 27.02.2018 проведений відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи, що розмір пенсії за перерахунком на виконання рішення суду зменшується, до виплати залишений розмір раніше встановленої пенсії(а.с.14).
Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За правилами ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду у справі №808/314/18, яке набрало законної сили.
Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно із вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В абз. 1 пп.3.2 п.3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
У зв'язку з вказаним, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання чи не виконання) Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 808/314/18, то відповідно, ним невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (71503, АДРЕСА_1,ідентифівкаційний номер НОМЕР_1) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд.4-а, код ЄДРПОУ 41249795) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.09.2018.
Суддя І.В.Садовий