Справа № 165/1753/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Василюк А.В.
Провадження № 22-ц/773/875/18 Категорія: 81 Доповідач: Карпук А. К.
04 вересня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Киці С.І.,
секретар Галицька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Євдокимова Максима Івановича щодо винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №48790150 від 10 серпня 2017 року у зв'язку з повним фактичним його виконанням за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 12 червня 2018 року,
встановив:
У травні 2018 року ОСОБА_1 подала скаргу на дії головного державного виконавця Ново волинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Зазначала, що 10.08.2017 року головним державним виконавцем безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) у зв'язку з фактичним виконанням, у той час як постанову потрібно було винести на підставі п.5 ч.І ст. 39 Закону, у зв'язку із скасування заочного рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.
Ухвалою Нововолинського міського суду від 12 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з цією ухвалою заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до положень пункту "а" частини І статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 суд виходив з того, що встановлений законом 10-денний строк для оскарження постанови державного виконавця заявник пропустила без поважних причин.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та грунутується на нормах процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заочного рішення Нововолинського міського суду від 21.08.2014 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 580450 грн. заборгованості за кредитним договором по боржнику ОСОБА_4 26.11.2014 року виданий виконавчий лист на підставі заяви стягувача.
23.09.2015 року було відкрите виконавче провадження по виконанню цього виконавчого листа (а.с.170-171).
20.07.2017 року ПАТ "УкрСиббанк" надіслало до ДВС Нововолинського міського управління юстиції заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду (а.с.172).
10.08.2017 року на підставі цієї заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 частини і статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Копію постанови направлено учасникам виконавчого провадження за вихідним номером 438790150.
Про винесену постанову заявницю також проінформовано листом Головного територіального управління юстиції у Волинській області у жовтні 2017 року. Лист адресований на електронну адресу заявниці, указану нею у в електронному зверненні (а.с. 173, 175).
Наведеним спростовуються аргументи ОСОБА_4 про те, що лише у 2018 році вона дізналась про винесену 10.08.2017 року постанову про закінчення виконавчого провадження.
Заявник ОСОБА_1 не навела у своїй заяві поважних причин, які позбавили її можливості оскаржити постанову про закінчення виконавчих дій у визначений законом 10-денний строк, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у поновленні процесуального строку та залишив скаргу без розгляду.
Статтею 449 ЦПК України встановлено 10-денний строк подачі скарги до суду на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця з дня, коли вона дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Цей строк заявник пропустила і підстави для його поновлення відсутні.
Згідно з приписами статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, у тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 126 ЦПК України, залишається без розгляду.
Наведені в апеляційній скарзі доводи заявника про те, що вичерпний перелік підстав для залишення заяви без розгляду наведений у 257 ЦПК України є помилковими та не ґрунтуються на законі.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про неправильність постановленої ухвали не мають правового значення у зв'язку з залишенням скарги без розгляду.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що розглядаючи скаргу, суд першої інстанції у першу чергу вирішив питання про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на подання скарги та встановивши, що підстав для поновлення строку не має, залишив скаргу без розгляду. Такі дії суду відповідають положенням статтей 126,127,449 ЦПК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не має.
Керуючись статтями 374-375, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 12 червня 2018 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.
Головуючий
Судді: /