Рішення від 27.08.2018 по справі 161/3909/18

Справа № 161/3909/18

Провадження № 2/161/1809/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

секретаря - Козак О.А.,

з участю відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу спадкодавця.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, остання отримала кредит в розмірі 7300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Вказує, що 27.12.2013 року ОСОБА_3 померла. При цьому, спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ветеранів, 1/118.

В подальшому, на виконання вимог ст. 1281 ЦК України, банком 21.05.2014 року було направлено претензію кредитора до Першої Луцької державної нотаріальної контори.

18.06.2014 року від нотконтори було отримано відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, а спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Зазначає, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника, а спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовились від прийняття спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме: 6 місяців від дня відкриття спадщини.

Також вказує, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

11.09.2017 року спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких банком було пред'явлено вимоги, але ніяких дій не вчинено.

Разом з тим, станом на дату смерті, заборгованість ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором №б/н від 15.11.2007 року становила 5708,17 грн.

У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідачів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» вказану заборгованість та судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, вказавши, що заяву про прийняття спадщини після смерті матері вони не подавали. Разом з тим, нею повністю в добровільному порядку погашено заборгованість за кредитним договором, про що свідчить відповідна квитанція.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи. А тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності за наявними в справі матеріалам.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, остання отримала кредит в розмірі 7300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с. 9-15).

27.12.2013 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ №151331 від 28.12.2013 року (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (в даному випадку сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 607 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 1281 ЦК України встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

З урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, позивачем не представлено належних доказів на підтвердження того, що після ОСОБА_3 вказані відповідачі прийняли спадщину.

При цьому, як слідує із відповіді Першої Луцької державної нотаріальної контори від 02.06.2014 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена нотаріальною конторою за заявою кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк», а спадкоємці після смерті позичальника до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини - не звертались (а.с. 27).

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, ЦПК України, ст. ст. 509, 598, 607, 1054, 1216, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу спадкодавця - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк

Повний текст рішення складений 30.08.2018 року.

Попередній документ
76239019
Наступний документ
76239021
Інформація про рішення:
№ рішення: 76239020
№ справи: 161/3909/18
Дата рішення: 27.08.2018
Дата публікації: 10.09.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.08.2018)
Дата надходження: 15.03.2018
Предмет позову: стягнення боргу кредитором спадкодавця