ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2018 року № 826/9785/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (надалі по тексту також - позивач, ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби від 11.06.2018 № 20024/6/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без розгляду;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити розгляд скарги (заяви) на податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС України в Чернігівській області № 19/258/398 від 12.04.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» при поданні скарги до Державної фіскальної служби України дотримано всі вимоги пунктів 56.3, 56.6 статті 56 ПК України, проте, у порушення приписів податкового законодавства, відповідачем скарга залишена без розгляду з тих підстав, що повноваження виконуючого обов'язки директора щодо підписання вказаної скарги не підтверджено.
У встановлений судом строк від Державної фіскальної служби України відзив на позовну заяву не надходив, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі та додані до неї матеріали отримав уповноважений представник відповідача 05.07.2018.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 6 ст. 162 КАС України)
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Чернігівській області, на підставі акту № 467/25-01-12-04-39 від 13.03.2018 за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» податку на додану вартість, прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.03.2018 № 0029381204 про сплату 1450804,48 грн.
Керуючись нормами чинного податкового законодавства України, Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» 12.04.2018 на адресу Державної фіскальної служби України надіслано скаргу (заяву) на податкове повідомлення - рішення за № 19/258/398, що підписана виконуючим обов'язки директора Бараненком О.В. (а. с. 7 - 8)
Рішенням Державної фіскальної служби України № 20024/6/99-99-11-03-01-25 від 11.06.2018 скаргу залишено без розгляду. Підставою для прийняття даного рішення стала відсутність оригіналу або належним чином засвідченої копії документа, який засвідчує повноваження виконуючого обов'язки директора Бараненка О.В., яким було підписано скаргу. (а. с. 9)
Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» вважаючи, що рішення Державної фіскальної служби України про залишення скарги без розгляду є таким, що порушує законні права та інтереси позивача, звернулось до суду з даним позовом.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. (п. 56.2 ст. 56 ПК України)
Положеннями абз. 1 п. 56.3 ст. 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. (п. 56.6 ст. 56 ПК України)
Згідно з п. 56.7 ст. 56 ПК України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
Відповідно до п. 56.20 ст. 56 ПК України вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У свою чергу, Наказом Міністерства фінансів України № 916 від 21.10.2015 затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (надалі по тексту також - Порядок), яким визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень - рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження.
Розділом 4 вказаного Порядку визначено вимоги до оформлення скарг, що подаються платниками податків.
Зокрема, п. 1 Порядку визначено, що скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію: прізвище, ім'я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу; найменування контролюючого органу; реквізити оскаржуваного рішення; підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі; обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства; вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу; відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня; відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду; адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги; перелік документів, які додаються до скарги.
Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.
Платник податків може додавати до скарги розрахунки та докази, які він вважає за необхідне надати. Копії документів, які додаються до скарги, повинні бути належним чином засвідчені. (п. 2 Порядку)
Приписами п. 3 Порядку визначено, що скарга підписується особисто платником податків, який її подає, або його представником, уповноваженим на підписання скарги. Якщо скарга підписується представником платника податків, до неї долучається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
Отже, повноваження особи, яка подає скаргу до контролюючого органу має підтвердити повноваження на підписання та / або подання такої скарги, якщо вона не подана особисто платником податків.
Як убачається з оскаржуваного позивачем рішення Державної фіскальної служби України № 20024/6/99-99-11-03-01-25 від 11.06.2018 скаргу позивача залишено без розгляду, оскільки до скарги не додано оригінал або належним чином засвідчену копію документа, який засвідчує повноваження підписанта - виконуючого обов'язки директора Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» Бараненка О.В.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором та уповноваженою особою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (ЄДРПОУ 01431535) з 09.11.2016 зазначено Момота Ю.П.
Суд звертає увагу на те, що до поданої позивачем скарги № 19/258/398 від 12.04.2018 не було додано документа (належним чином засвідченої копії), що підтверджує повноваження виконуючого обов'язки директора Бараненка О.В. на підписання скарги та наказу про виконання обов'язків директора, у разі відсутності Момота Ю.П. на підприємстві у випадках відпустки, відрядження чи тимчасової непрацездатності, з огляду на що, контролюючий орган не мав змоги установити повноваження підписанта скарги.
Також, суд відхиляє посилання позивача на те, що директор Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» Момот Ю. П. 12.04.2018 перебував у відрядженні в м. Києві та на підтвердження чого суду надано копію наказу від 12.04.2018 № 61-в, та яким визначено, що у разі відсутності директора на підприємстві у випадках відпустки, відрядження чи тимчасової непрацездатності, виконання обов'язків директора підприємства покладається на заступника директора з економіки - Бараненка О.В., з правом підпису першої особи, оскільки копію даного наказу не було додано до скарги.
Відповідно до положень п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що залишаючи скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» без розгляду, Державна фіскальна служба України діяла правомірно та у межах повноважень, наданих законодавством України, з огляду на що, позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 72 - 78, 90, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,
У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко