ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 серпня 2018 року 11:16 № 826/4711/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Шкурко Ю.М., від відповідача - Колток О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"
до треті особи Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління у м. Києві Томащук Олени Дмитрівни Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6
про визнання протиправним та скасування рішення від 26.05.2015 індексний номер 21571589, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до державного реєстратора Томащук Олени Дмитрівни, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення від 26.05.2015 індексний номер 21571589, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що зазначене рішення було прийнято на підставі документів, які позивачем не видавалися. Зокрема, позивач стверджував, що довіреності № 2005215-Д12 від 20.05.2015, виданої на ОСОБА_7 та листа вих. 20052107-830 від 21.05.2015 про повне погашення боргу за кредитним договором позивач не видавав.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.
Третіми особами пояснень по суті позову не подано, в судове засідання представники третіх осіб не з'явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2006 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 30/06-USD-CK.
В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Договором кредиту, 14.06.2006 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено Іпотечний договір, за яким ОСОБА_5 передав в іпотеку трикімнатну АДРЕСА_1, загальною площею 122,90 м. кв., житловою площею 90,20 м. кв.
15.06.2006р. реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б. П. - в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було здійснено державну реєстрацію обтяження та встановлено заборону розпоряджатися власником майна (ОСОБА_5) предметом іпотеки.
19.06.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б. П. до Державного реєстру іпотек було внесено відомості по Договору іпотеки від 14.06.2006.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Томащук Оленою Дмитрівною зареєстровано припинення обтяження на вищезазначене майно.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та внесеним на його підставі записом про припинення обтяження, оскільки для реєстрації надано підроблений документ, на підставі якого державним реєстратором знято заборону, тобто, останнім не перевірено повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не перевірено факту виконання умов правочину.
Оцінюючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керується наступним.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Частина перша статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.
Згідно частини другої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зміст процитованих правових норм вказує, що за результатами розгляду про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію обтяжень приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.
Таким чином, в межах спірних правовідносин необхідно встановити наявність підстав для державної реєстрації припинення обтяження на об'єкт нерухомого майна, подання необхідних документів та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
У відповідності до пунктів 74-76 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (далі по тексту - Порядок) для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договір, укладений у порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат; 6) закон, яким встановлено заборону на користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Частиною дев'ятою статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Згідно статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до наданої реєстраційної справи, копія якої залучена до матеріалів справи, припинення відбулося на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права), поданої ОСОБА_7.
При цьому, разом із заявою було подано, зокрема, довіреність 20052015-Д12, видану 20.05.2015 публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та повідомлення 20052107-В50, видане 21.05.2015 публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк".
Позивач зазначає, що зобов'язання за договором кредитної лінії не виконано, відповідно підстави для припинення іпотечного договору відсутні, а документ на підставі якого припинено обтяження, підроблено.
Судом вбачаються відмінності, наявні у вищезазначених документах, порівняно з іншими документами позивача, які надавалися відповідачу від імені позивача.
Так, і в довіреності, і в повідомленні міститься визначення назви позивача «ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА», документи виготовлені не на бланку позивача, а довіреність містить два відбитка печатки.
При цьому будь - яких доказів наявності підстав для припинення обтяжень - виконання угоди, її припинення, тощо, відповідачем в ході розгляду питання про прийняття оскаржуваного рішення не розглянуто.
Згідно частини четвертої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не досліджено питання відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, у тому числі наявність факту припинення зобов'язань за договором іпотеки та наявність підстав для проведення державної реєстрації припинення обтяження на об'єкт нерухомого майна.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління у м. Києві Томащук Олени Дмитрівни від 26.05.2015р. номер 21571589 про державну реєстрацію припинення обтяження об'єкту нерухомого майна - АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 03.09.2018.
Суддя С.К. Каракашьян