Справа № 277/519/17
Номер рядка звіту 26
іменем України
"14" серпня 2018 р. смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Прищепи Т.П.
за участю секретаря с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в залі суду смт Ємільчине цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Публічний акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з Відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2011 року у розмірі 26244,25 грн. та 1600,00 грн. судових витрат по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 28.10.2011 року відповідачка отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачка порушила умови договору та не виконала належним чином зобов'язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме не повертає вказані кошти.
Станом на 05.06.2017 року з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка має заборгованість - 23689,59 грн., яка складається з наступного:
- 8977,16 грн. - тіло кредиту;
- 3986,69 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом;
- 9121,47 грн. - нараховано пені,
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована сума);
- 1104,27 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позову в повному обсязі з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях, додатково зазначивши, що процентна ставка за договором була змінена наказами банку, а інформування про зміну умов кредитування відповідач міг отримати самостійно шляхом отримання виписки по картковому рахунку.
Відповідач та представник позивача у судове засідання не з'явились. Представник відповідача подав заперечення на позов, просить позов задовольнити частково оскільки позивач неправомірно здійснив збільшення процентної ставки в односторонньому порядку, без повідомлення та узгодження цього з відповідачем, не зазначив період обрахунку відсотків по кредиту та заперечує наявність заборгованості по карті, у зв'язку з систематичним надходженням коштів з іншої картки, а також просила провести розгляд справи без її участі за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача, від яких надійшли відповідні заяви, на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 28 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2П, як клієнтом, укладено договір б/н шляхом заповнення анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Згідно з вказаною анкетою-заявою, заявник згоден з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений та згідний з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правила надання банківських послуг розміщені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/. Заявник зобов'язується виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку. Заявник виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну карту Кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
Згідно з п.2.1.1.5.5. Умов і правил надання банківських послуг, ознайомлення з якими не оспорює відповідач, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перерозхід платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
На підставі п. 2.1.1.12.6 Умов і правил надання банківських послуг за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів у році.
Пунктом 2.1.1.12.6.1. Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. клієнт виплачує банку пеню, яка розраховується як сума базової процентної ставки за договором / 30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) та 50 грн. одноразово. Пеня нараховується в день нарахування процентів за кредитом.
Крім того, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картами, відкритими у валюті USD) + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій (п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг).
У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання або його зміна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядок, встановлені договором.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Звернувшись із позовом позивач просить, серед іншого, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, стягнути з нього заборгованість за кредитом -8 977,16 грн., за відсотками - 3 986,69 грн., пеню 9 121,47 грн. , а також судові штрафи 1604,27 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 30,00 % на рік, далі процентна ставка була змінена - 1 вересня 2014 року збільшена до 34,80% та 01 квітня 2015 року збільшена до 43,20%. Згідно з представленими представником позивача наказами банку від 18 серпня 2014 року № СП-2014-6915682 та від 18 лютого 2015 року № СП-2015-6552838 такі розміри процентів встановлені за витратами, здійсненими з 1 вересня 2014 року та з 1 квітня 2015 року відповідно. Вказана зміна відбулась з метою підвищення ефективності карткового продукту та здійснена у загальному порядку для усіх кредитних коштів на картах, незалежно від держателів цих карт.
Як на правомірність збільшення процентної ставки позивач посилається на те, що отримання виписок про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках є обов'язком позичальника, а заяв про дострокове розірвання договору відповідач не подавала, що свідчить про її згоду зі змінами Приватбанк. Крім того, на думку позивача, правомірність зміни умов договору підтверджується Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Законом України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності 10 січня 2009 року, ЦК України доповнено статтею 1056-1, у якій встановлено заборону банку збільшувати розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку.
Кредитний договір між сторонами укладено 28 жовтня 2011року, тобто після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У п. 28 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав розяснення про те, що при підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Згідно з п.1.1.3.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, банк має право проводити зміну, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Відповідно до п.1.1.2.3Умов і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, до обов'язків позичальника відносяться отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.
За п.1.1.3.1.9 Умов і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, Банк зобов'язаний не менш як раз на місяць у спосіб, визначений у Заяві (оголошення на сайті «Приватбанку») надавати Держателю виписки про стан Картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по Картрахунках. При підключенні Держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ 24) надання виписок здійснюється через вказаний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Mobile-banking Банк здійснює можливість доступу до інформації про стан рахунку, шляхом використання функцій SMS-повідомлень.
Згідно з п.1.1.1.91 Умов і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, відноситься розмір винагороди за послуги «Приватбанку». Згідно до п.1.1.1.17 Умов Винагорода Приватбанку це сума зобовязань Держателя платіжної картки по сплаті встановлених Приватбанком, а саме: проценти за користування кредитом, в тому числі за користування Простроченим кредитом та Овердрафтом, інших комісій та штрафних санкцій (якщо такі будуть мати місце).
Відтак певний порядок зміни передбачений Умовами і правилами надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами. З'ясуванню підлягає те, чи свідчить цей порядок про наявність змінюваної процентної ставки у кредитному договорі.
Частинами 1, 3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Водночас, уразі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України).
Незважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені Законом ЦК України, повинні бути дотримані.
По-перше, кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка (речення 2 ч.4 ст.1056-1 ЦК України).
По-друге, у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (речення 3-5 ч.4 ст.1056-1 ЦК України).
По-третє, індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч.5 ст.1056-1 ЦК України.
По-четверте, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч.6 ст.1056-1 ЦК України.
У кредитному договорі, укладеному між сторонами, який складається зі заяви від 28 жовтня 2011року, Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку та пам'ятки клієнта не передбачено порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, який повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору; не визначено максимального розміру збільшення процентної ставки. Доказів протилежного позивачем не представлено. Також позивачем не представлено суду доказів письмового повідомлення позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.
Крім того, поняттю «базова процентна ставка» не надано визначення в Умовах і правилах надання банківських послуг та таке поняття не може розумітись як початкова процентна ставка, яка може змінюватись банком в односторонньому порядку.
Таким чином у суду відсутні підстави, ґрунтовані на законі, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.
Щодо дотримання порядку зміни фіксованої процентної ставки, то варто зазначити, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», на який посилається позивач, при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.
В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.
Представником позивача доказів здійснення банком пропозиції збільшити фіксовану процентну ставку за кредитним договором, її одержання та повне і безумовне прийняття (акцепт) позичальником суду не представлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.
Разом з тим встановлено, що позивач зобов'язання за договором щодо надання кредитного ліміту виконав повністю. У свою чергу відповідач своїх зобов'язань за договором повністю не виконала, не здійснила погашення кредиту.
Долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 28 жовтня 2011 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_2, станом на 05 червня 2017 року, без дослідження руху коштів по рахунку, а необхідні документи суд до уваги не приймає.
Відповідно до статтей 77, 79-80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Надані банком виписки по карткових рахунках, в якості доказів проведених операцій по кредитному договору №б/н від 28.жовтня 2011 року, не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів, у зв'язку з відсутністю прив'язки до кредитного договору, що є предметом розгляду по даній справі.
Щодо нарахування штрафу та пені, суд зауважує, у поданому позивачем розрахунку відслідковуються платежі по тілу кредиту і одночасне нарахування штрафу та пені, що є недопустимим.
Окрім того, штраф та пеня є різновидами неустойки, тобто одного і того ж самого виду юридичної відповідальності, до якої (відповідальності) позивач намагається притягнути відповідача, що прямо суперечить ст. 61 Конституції України, до речі, Верховний Суд України у своїй Постанові по справі № 6-47цс12 від 31.10.12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27483306) чітко визначив дану позицію.
Також, у своїх поясненнях позивачем не надано чіткого роз'яснення щодо періоду та розміру виникнення заборгованості по кожному платежу окремо, що унеможливлює проведення розрахунку.
Суд приймає до уваги, що подана позивачем позовна заява в частині стягнення основного боргу в сумі 8 977,16 грн., по кредитному договору № б/н від 28 жовтня 2011 року, не оспорюється відповідачем, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки відповідач має непогашені зобов'язання за договором від 28 жовтня 2011 року, укладеним з позивачем, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 206, 263,265, ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,553,554,610,611,1050,1054 ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2011 року, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 8 977 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 422 (чотириста двадцять дві) грн. 24 коп. пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, пені та штрафу відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: ОСОБА_3