Рішення від 28.08.2018 по справі 820/2921/18

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

"28" серпня 2018 р. № 820/2921/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кезлі М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУНОМЕР_4)

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ37764460); треті особи - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 в особі ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3)

про визнання дій незаконними ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням зміни предмету позову, просить суд:

1. Скасувати рішення Головного управління ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням;

2. Визнати протиправною дію Головного управління ДМС України в Харківській області щодо видачі ОСОБА_3 довідки № 16 від 15.11.2013 року про припинення громадянства України.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було винесено рішення Головного управління ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення Головного управління ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням.

Треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі ОСОБА_3, ОСОБА_6, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 03.04.2006 р. ОСОБА_3 звернувся до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області з заявою про оформлення набуття громадянства України відповіцно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».

Одночасно в заяві викладене прохання про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням його неповнолітнім дітям: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3

В якості підтвердження свого постійного проживання на території України, позивач, ОСОБА_3, надав рішення Червонозаводського районного суду від 07 березня 2006 року, яким задоволено заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання на території України з січня 1990 року.

В заяві позивач зазначив, що достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів він підтверджує, а також, під його підпис йому повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів вона втратить громадянство на підставі ст..21 Закону України «Про громадянство України».

07.06.2013 року на адресу Головного управління ДМС України в Харківській області надійшов запит від Подільського районного відділу Головного управління ДМС України в м. Києві щодо надання документів для підтвердження набуття громадянства України.

27.06.2013 року на адресу Червонозаводського районного суду м. Харкова Головним управлінням ДМС України в Харківській області було направлено запит з проханням підтвердити факт прийняття Червонозаводським районним судом м. Харкова рішення від 07.03.2006 року по справі № 2-263-06 про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_3 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

25.07.2013 року на адресу Головного управління ДМС України в Харківській області надійшла відповідь з Червонозаводського районного суду м. Харкова, в якій зазначається, що відповідно до облікових даних суду цивільна справа про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року громадянина ОСОБА_3 в 2006 році в суд не зареєстрована.

15.11.2013 року Головним управлінням ДМС України в Харківській області складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_3 разом з дітьми: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6.

15.11.2013 року ГУ ДМС України в Харківській області прийнято рішення про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1,» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянства України за територіальним походженням в зв'язку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про громадянство України", який відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про громадянство України" визначено, що: громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно статті 17 Закону України "Про громадянство України", громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Статтею 19 Закону України "Про громадянство України" встановлено, що підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215.

Відповідно до пункту 88 зазначеного Порядку, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами внутрішніх справ, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу внутрішніх справ, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу внутрішніх справ України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону)

Відповідно до п.п.96, 97 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується районним, районним у місті, міським управлінням або відділом Міністерства внутрішніх справ України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі.

Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про громадянство України", особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Як вбачається із п. 44 Порядку, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

З аналізу наведених норм законодавства України вбачається, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України є набуття особою громадянства шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, та повноваження щодо скасування прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України належить органам міграційної служби, якими такі рішення були прийняті.

В силу п. 90 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, головне управління міграційної служби перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими закон пов'язує належність особи до громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління міграційної служби або його заступник приймають рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Отже, з цього Порядку слідує, що рішення про задоволення заяви про встановлення чи про відмову у задоволенні заяви про встановлення належності до громадянства України відбувається на підставі поданих заявником документів, які досліджуються та аналізуються посадовими особами на предмет її відповідальності та встановлення обставин, з якими закон пов'язує належність особи до громадянства України.

Таким чином, з боку ГУ ДМС України в Харківській області порушені вимоги щодо своєчасного реагування на можливі процедурні порушення: рішення про набуття позивачами громадянства України було прийнято у 2006 році, а скасовано у 2013 році, тільки через сім років.

Отже, весь цей час позивач та члени його родини проживали на території України, по факту набули статус громадян України, згідно Закону України "Про громадянство України" проживаючи на території України з 1998 року та отримавши паспорти громадян України позивачі добросовісно вважали, що ними додержано вимоги закону щодо визначення громадянства, адже отримано документ, який його посвідчує.

Своїм рішенням № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року Конституційний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої рішення суб'єкта власних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Виходячи з цього вважаємо неприпустимим вчинення будь-яких дій та прийняття рішень ГУ ДМС України в Харківській області, які погіршують становище громадян на підставі лише виявленого у минулому порушення процедурних норм, а тим паче у випадку, коли таке порушення сталось з вини посадових осіб цього органу влади.

Окрім того, перевірка відбулась односторонньо та поверхнево, без врахування прав позивачів на участь у розгляді цього питання, можливості надати пояснення та надати документи, що підтверджують факт проживання на території України з 1998 року.

Статтями 3, 4, 8, 25 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, встановлено принцип верховенства права, єдиного громадянства та право людини бути громадянином, а ст.ст. 55-56 закріплено засади захисту людиною своїх прав та відповідальності держави перед нею.

Статтею 11 Європейської конвенції про громадянство, вчинену 6.11.1997 року у місті Страсбурзі та підписану від імені України 01.07.2003 року та ратифіковану Законом України від 20.09.2006 року №163-У передбачено, що кожна держава-учасниця забезпечує, щоб рішення стосовно набуття, збереження, втрати, поновлення чи засвідчення її громадянства були умотивовано викладені у письмовій формі.

Щодо посилання відповідача на той факт відповідь Червонозаводського районного суду м. Харкова, в якій зазначається, що відповідно до облікових даних суду цивільна справа про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року громадянина ОСОБА_3 в 2006 році в суд не зареєстрована, то зазначеного посилання суд відноситься критично, оскільки з наданої відповіді Червоно заводського суду м.Харкова від 08.08.2018 року за № 31771/09-10/18 вбачається, що перевіркою описів справ цивільного та окремого провадження за 2004-2007 роки інформація відносно справи про встановлення факту постійного проживання в Україні з січня 1990 року за заявою ОСОБА_3 та відомості відносно рішення судді ОСОБА_7. від 07.03.2006 року про задоволення заяви ОСОБА_3, в описах справ відсутня. Але разом з тим судом було зазначено, що на теперішній час перевірити інформацію щодо надходження, реєстрації та розгляду Червонозаводським районним судом м. Харкова заяви ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання в Україні з січня 1990 року, в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції суду за 2006 рік, Контрольному журналі судових справ і матеріалів переданих для розгляду судді ОСОБА_7. та Журналі розгляду справ і матеріалів суддею ОСОБА_7. за 2006 рік, не вбачається можливим, оскільки вищевказані документи було знищено, відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 22 від 11.02.2010 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не посилання відповідача не знайшло свого підтвердження, а отже згідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання..

Отже оскільки на час розгляду справи, судове рішення Червонозаводського районного судом м. Харкова рішення від 07.03.2006 року по справі № 2-263-06 про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_3 на території України станом на 24 серпня 1991 року не скасовано,не встановлено факту його підробки тощо воно є законним та підлягає виконанню.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням винесено з порушенням нор чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною дію Головного управління ДМС України в Харківській області щодо видачі ОСОБА_3 довідки № 16 від 15.11.2013 року про припинення громадянства України то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідач діяв в межах чинного законодавства України, оскільки на час винесення довідки № 16 від 15.11.2013 року було чинним рішення Головного управління ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУНОМЕР_4) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ37764460); треті особи - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 в особі ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) про визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_3, разом з дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням.

В інші частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 вересня 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.

Попередній документ
76216067
Наступний документ
76216069
Інформація про рішення:
№ рішення: 76216068
№ справи: 820/2921/18
Дата рішення: 28.08.2018
Дата публікації: 07.09.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства