03 вересня 2018 року (о 14 год. 00 хв.)Справа № 0840/2694/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Токмацьке об'єднане УПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправним рішення щодо відмови у зарахуванні стажу при обчисленні пенсії періоду роботи з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства;
зобов'язати відповідача провести повторний розрахунок пенсії позивачу, починаючи з часу її призначення, шляхом зарахування до стажу роботи періоду з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що звертався до відповідача з питання відмови в нарахуванні пенсії згідно із довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди його роботи в районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства з липня 1980 року по лютий 1986 року та надав довідку про заробітну плату за вказаний період, довідку з Головного управління статистики у Запорізькій області щодо перереєстрації Веселівського районного виробничого об'єднання по обслуговуванню сільського населення Запорізького облсількомунгоспу з ідентифікаційним кодом 00428086. Вказує, що відповідач вказані вище довідки до уваги не взяв та на його повторне звернення з приводу нарахування пенсії прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії, у формі листа від 29.05.2018 №16/Г-7. Звертає увагу суду, що відповідач відмову мотивував тим, що за записами у трудовій книжці №17 та №18 ОСОБА_1 був зарахований 20 січня 1989 року (тоді як у трудовій книжці 28 липня 1980 року до Веселівського районного сільського комунгоспу Ради колгоспників Веселівського району Запорізької області (наказ від 28.07.1980 №55), звільнений 01 лютого 1986 року (наказ від 04.02.1986 №12 параграф 3), а довідка про заробітну плату від 15.09.2009 №28 за той же період видана іншим підприємством «Колективним підприємством «Райсількомунгосп» Веселівського району Запорізької області, а в трудовій книжці не має запису про перейменування підприємства, при цьому, що позивач був звільнений 01 лютого 1986 року, а перейменування підприємства відбулося 04 серпня 1997 року, крім того, співпадають ідентифікаційний кою юридичних осіб та їх адреса місцезнаходження. Посилається на приписи п. 4.2, п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, та зауважує, що йому було безпідставно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, хоча сумніви відповідача щодо записів №17 та №18 у трудовій книжці були для відповідача підставою для їх перевірки, а не для відмови в перерахунку пенсії, відмова відповідача порушує його закнне право на належне пенсійне забезпечення з врахуванням вказаного трудового стажу. Законодавством відповідача не лише наділено правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й покладено обов'язок витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на відповідача завдань та допомагати особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів.
Ухвалою суду від 09.07.2018 відкрите провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначене перше судове засідання на 27 липня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 23.07.2018 на адресу суду надав відзив на адміністративний позов (№ 22915), у якому, зокрема, вказує, що 21.08.02014 позивач звернувся до Токмацького об'єднаного УПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком, на яке позивачу роз'яснено, що в переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії, знаходиться довідка про заробітну плату, яку необхідно надати до 21.11.2014, проте у зазначений термін позивач не надав до управління вказану довідку, тому пенсія йому була призначена без її врахування з 15.08.2014, натомість довідка про заробітну плату була долучена позивачем до його звернення від 26.09.2017. Зазначає, що ОСОБА_2 довідка про заробітну плату від 15.09.2009 №28 управлінням не була прийнята у зв'язку з невідповідністю Порядку, адже зазначена довідка була видана колективним підприємством «Райсількомунгосп», а не районним міжколгоспним комбінатом комунального господарства, до того ж, у трудовій книжці позивача запис про перейменування підприємства відсутній. Також зауважує, що на даний час колективне підприємство «Райсількомунгосп» господарської діяльності не веде, а документи на зберігання до архіву не надходили, тому отримати нову довідку про заробітну плату по даному підприємству неможливо. Враховуючи вищезазначене, вважає, що управлінням правомірно прийняте рішення про відмову позивачу в нарахуванні пенсії згідно із довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи в районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства з серпня 1980 по лютий 1986 року, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем 01.08.2018 надано суду також відповідь на відзив (вх. №24048), у якій додатково зазначає, що доводи відповідача про те, що він повинен був у жовтні 2017 року звертатися до суду і пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України є безпідставними, бо ним вживалися заходи для отримання необхідної інформації на підтвердження перейменування підприємства, в якому працював, з метою надання відповідачу того, що ним вимагалось.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до записів в трудовій книжці від 18.08.1972 ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до записів №17 та 18 у період з 28.07.1980 по 01.02.1986 позивач працював у Районному міжколгоспному (міжвідомчому) комбінаті комунального господарства на посаді художника-оформлювача.
Відповідно до довідки Веселівської районної ради Запорізької області від 01.08.2014 №Г-214 в наказах з особового складу Веселівського міжколгоспного (міжвідомчого) комбінату комунального господарства (згідно наказів за 1986 рік) значиться гр. ОСОБА_1: прийнятий художником з 28 липня 1980 року (наказ №55 від 28.07.1980), звільнений за власним бажанням з 01 лютого 1986 року (наказ №12 від 04.02.1986). Також повідомлено, що згідно із історичною довідкою установчі та ліквідаційні документи даного підприємства до архіву не приймались, у зв'язку із чим надати дані про перейменування підприємства не має можливості.
Листом від 09.10.2017 №56/Г-7 Токмацьким об'єднаним УРФУ в Запорізькій області на звернення позивача від 26.09.2017 повідомлено, що ОСОБА_1 подано заяву про призначення пенсії за віком 21.08.2017, згідно із якої в переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії значиться довідка про заробітну плату, яку необхідно надати до 21.11.2014. Щодо довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, долученої до даного звернення від 26.09.2017 відповідачем роз'яснено, що довідка видана колективним підприємством «Райсількомунгосп» від 15.09.2009 №280 не відповідає формі додатку №1 Порядку, чинного на момент подачі заяви про призначення пенсії - довідка видана іншим підприємством ніж, тим, в якому позивач працював згідно із записом у трудовій книжці, тому останньому необхідно надати довідку про перейменування підприємства.
23.05.2018 позивач звернувся до відповідача з питання відмови в нарахуванні пенсії згідно із довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи в районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства з серпня 1980 року по лютий 1986 року, до якого додав довідку про заробітну плату за п'ять років 1980-1985 роки, видану Веселівським колективним підприємством «Райсількомунгосп», ідентифікаційний код 00428086, довідку з Головного управління статистики у Запорізькій області щодо перереєстрації Веселівського районного виробничого об'єднання по обслуговуванню сільського населення Запорізького облсількомунгоспу.
Проте, листом від 29.05.2018 №16/Г-7 позивачу роз'яснено, що довідку про заробітну плату від 15.09.2009 №28 за вказаний період роботи видано іншим підприємством - колективним підприємством «Райсількомунгосп» Веселівського району Запорізької області, в трудовій книжці не зазначено запис про перейменування підприємства. На підставі вищевикладеного та у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці позивача запису про перейменування вищезазначеного підприємства, підстави для нарахування пенсії згідно із довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 15.09.2009 №28 в об'єднаного управління відсутні.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства до стажу при обчисленні пенсії протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058).
Згідно абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 (чинне, на час виникнення спірних правовідносин), Управління має право одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення покладених на Управління завдань.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (Порядок) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.
Таким чином, відповідача законодавцем не тільки наділено правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й покладено обов'язок витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань та допомагати особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у неї документів для призначення пенсії.
Відповідачем не наведено також, у зв'язку із чим у нього виникли сумніви щодо запису в трудовій книжці, які саме сумніви виникли та з яких підстав. Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність у трудовій книжці позивача запису про перейменування підприємства, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Зі змісту відомостей Головного управління статистики у Запорізькій області у Запорізькій області від 12.04.2018 №05-09/223 встановлено, що 08.02.1979 Веселівським райвиконкомом Запорізької області було зареєстровано як юридичну особу Веселівське районне виробниче об'єднання по обслуговуванню сільського населення Запорізького облсількоммунгоспу з ідентифікаційним кодом 00428086, а 04.08.1997 було перереєстровано Веселівською райдержадміністрацією Запорізькою області у Веселівське районне колективне підприємство «Райсількомунгосп» з тим же ідентифікаційним кодом 00428086. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», введеного в дію з 01.07.2004, Веселівське районне колективне підприємство «Райсількомунгосп» (ідентифікаційний код 00428086) не проходило перереєстрацію та не було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Одночасно повідомлено, що згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України» від 22.01.1996 № 118 (у редакції постанови КМУ від 22.06.2005 №499) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Таким чином, позивач був звільнений з вказаного підприємства 01 лютого 1986 року, а перейменування підприємства відбулось 04 серпня 1997 року, а тому у трудовій книжці відповідного запису і не здійснено, проте період роботи, розмір заробітної плати, відомості щодо перейменування підприємства підтверджено позивачем відповідними доказами, які містяться у матеріалах справи та надані позивачем до об'єднаного управління під час його звернення за призначенням пенсії.
Разом із цим, судом враховано, що під час розгляду справи в суді жодних письмових доказів щодо заходів, які вчинялись відповідачем при підтвердженні достовірності періоду роботи позивача в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства у період з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року надано не було.
Крім того, відповідно до п.3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. Такими особами, згідно п.1.1 Порядку №22-1 є, зокрема, непрацюючі особи, до яких відноситься позивач.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів правомірності відмови у зарахуванні стажу при обчисленні пенсії періоду роботи з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства та доказів повного і обґрунтованого розгляду звернення позивача за призначенням пенсії.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Токмацького об'єднаного УПФУ в Запорізькій області.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 242-246, 250, 255, 295, 297, 382 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 37830810) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним рішення Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні стажу при обчисленні пенсії періоду роботи з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства.
Зобов'язати Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести повторний розрахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з часу її призначення, шляхом зарахування до стажу роботи періоду з 28 липня 1980 року по 04 лютого 1986 року в Районному міжколгоспному комбінаті комунального господарства.
Присудити на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак