29 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/153/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гринчук Я.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції Парфелюка Миколи Володимировича про визнання протиправними дій,
01 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції Парфелюка Миколи Володимировича про визнання протиправними дій щодо застосування 26 січня 2018 року електронного засобу контролю та зобов'язання зняти з тіла ОСОБА_2 електронний засіб контролю (далі - ЕЗК).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом (а.с.1-2).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року про відмову у відкритті провадження скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 47-50).
05 червня 2018 року справа повернулася до суду першої інстанції із Львівського апеляційного адміністративного суду (а.с. 54).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 803/153/18 за позовом ОСОБА_2 до старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного відділення Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції Парфелюка Миколи Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилам спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 57).
21 червня 2018 року позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та за їх безпосередньою участю (а.с. 61-62). За результатами розгляду вказаного клопотання ухвалою суду від 25 червня 2018 року постановлено судовий розгляд даної справи проводити за правилам спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 80-81).
06 липня 2018 року позивач подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про зобов'язання зняти з тіла ОСОБА_2 електронний засіб контролю (а.с. 86). Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року прийнято відмову від позову в частині зобов'язання вчинити відповідні дії та закрито провадження у цій частині.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року у справі № 760/28515/17 до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Окрім того, на ОСОБА_2 вказаною ухвалою було покладено обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зокрема, у разі внесення застави - носити електронний засіб контролю. 26 грудня 2017 року після внесення застави позивача було звільнено з-під варти. 26 січня 2018 року за місцем проживання ОСОБА_2 прибув працівник Національної поліції - старший дільничний офіцер поліції Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітан поліції Парфелюк М.В. для застосування до позивача електронного засобу контролю на підставі ухвали слідчого судді від 21 грудня 2017 року та закріпив на його тілі електронний браслет.
Позивач вважає незаконними дії капітана поліції Парфелюка М.В., оскільки відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а тому, відповідно до вимог частини другої статті 195 КПК України, електронний засіб контролю в даному випадку повинен був застосовуватись слідчим на підставі ухвали слідчого судді, а не працівником органу Національної поліції. Доручення начальника Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області від 28 грудня 2017 року позивач вважає незаконним, оскільки воно суперечить вимогам пункту 2 розділу ІІ Порядку застосування електронних засобів контролю, оскільки виконання ухвали слідчого судді від 21 грудня 2017 року начальник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний доручати посадовій особі, яка на це уповноважена - слідчому, а не дільничному офіцеру. Таким чином, виконуючи таке незаконне доручення, відповідач діяв не в межах повноважень, передбачених частиною п'ятою статті 181, пунктом 2 частини другої статті 195 КПК України, частини другої статті 19 Конституції України, статті 8 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, відповідач не надав доказів належної сертифікації застосованого електронного засобу контролю; перед застосуванням не провів його санітарної обробки; не зазначив в протоколі про застосування електронного засобу контролю модель ЕЗК, його серійного номера, номера sim-картки (а.с. 4-11, 89-92).
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 просить визнати протиправними дії старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції Парфелюка М.В. щодо застосування 26 січня 2018 року електронного засобу контролю.
Відповідно до відзиву на позовну заяву від 21 червня 2018 року (а.с. 63-65) відповідач заявлених вимог не визнав, посилаючись на правомірність дій при застосуванні ЕЗК з врахуванням наступного.
Застосування електронного засобу контролю 26 січня 2018 року до підозрюваного в межах досудового розслідування № 52016000000000357 ОСОБА_2 здійснювалось на виконання вимог ухвали слідчого судді Солом'янського районного суд міста Києва від 21 грудня 2017 року на підставі листа підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 22 грудня 2017 року, доручення начальника Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області підполковника поліції Зуська В.П. від 28 грудня 2017 року відповідно до вимог пункту 6 розділу ІІ Порядку застосування електронних засобів контролю. Вказаною нормою визначено, що слідчий органу (підрозділу) поліції, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів безпеки, органів державного бюро розслідувань, детектив НАБУ в разі отримання після судового засідання для виконання ухвали слідчого судді, суду про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу з обов'язковим носінням електронного браслета вживають всіх можливих заходів з невідкладного надсилання такої ухвали до територіального підрозділу поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого (відповідно до територіальної юрисдикції).
Керуючись наведеним, відповідач вважає, що вчинені ним дії із застосування електронного засобу контролю 26 січня 2018 року до ОСОБА_2 здійснювались в межах і у спосіб визначені законом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні, що відбулося 25 липня 2018 року вимог позову не визнав з підстав, викладених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши усні пояснення сторін (вступне слово), перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року за результатами розгляду клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Буздигана П.М. за погодженням прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касьяна А.О., на підставі матеріалів досудового розслідування №52016000000000357, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного постановлено застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 643 000 грн; у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 на строк до 07 години 48 хвилини 15 лютого 2018 року обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, зокрема - носити електронний засіб контролю; у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави; з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави; ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення (а.с. 70).
27 грудня 2017 року Головним управлінням Національної поліції у Волинській області скеровано до Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області лист Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України № 0434-192/47758 від 22 грудня 2017 року з проханням забезпечити застосування до підозрюваного ОСОБА_2 електронного засобу контролю у випадку внесення застави (а.с. 67).
Дорученням начальника Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області №14094/59/01/2017 від 28 грудня 2017 року на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва про застосування до громадянина ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, у вигляді застави із застосуванням електронного засобу контролю призначено відповідальним в частині контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_2 старшого ДОП Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Парфелюка М.В. (а.с. 66).
26 січня 2018 року старший ДОП Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області капітан поліції Парфелюк М.В. прибув за місцем проживання позивача (АДРЕСА_1) і на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року, за участю захисника ОСОБА_7, підозрюваному ОСОБА_2 закріплено ЕЗК-3м на строк до 15 лютого 2018 року.
Наведені обставини щодо застосування електронного засобу контролю зафіксовано у відповідному протоколі від 26 січня 2018 року (а.с. 71).
Також, відповідач роз'яснив позивачу правила користування електронним засобом контролю, про що також було складено протокол від 26 січня 2018 року (а.с. 72).
Крім того, відповідач склав та видав позивачу пам'ятку з експлуатації електронних засобів контролю (а.с. 73).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів державного бюро розслідувань; ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України; підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Частинами першою-п'ятою статті 195 КПК України встановлено, що застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Електронні засоби контролю можуть застосовуватися: 1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок; 2) працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка їх використовує.
Слідчий, працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 червня 2017 року № 480 затверджено Порядок застосування електронних засобів контролю (далі - Порядок № 480), який визначає алгоритм виконання слідчими та іншими поліцейськими органів (підрозділів) поліції ухвал слідчого судді, суду в частині застосування до підозрюваних, обвинувачених електронних засобів контролю, організації діяльності органів (підрозділів) поліції щодо забезпечення контролю за місцезнаходженням осіб, які в установленому законом порядку зобов'язані носити ЕЗК.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 480 електронні засоби контролю - це сертифіковані електронні пристрої, які використовуються поліцейськими для здійснення електронного моніторингу місцезнаходження підозрюваних, обвинувачених; електронний браслет - це електронний засіб контролю, що закріплюється та носиться на тілі підозрюваного, обвинуваченого з метою його дистанційної ідентифікації та відстеження місцезнаходження і сигналізує про спроби особи здійснити самостійне знімання, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
Згідно із пунктами 3, 4 розділу І Порядку № 480 застосування ЕЗК полягає в закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Не допускається застосування ЕЗК, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка їх використовує. Забороняється застосовувати ЕЗК, які не отримали висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Метою застосування ЕЗК є забезпечення виконання обов'язків, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.
Пунктом 2 розділу ІІ цього ж Порядку встановлено, що начальник органу (підрозділу) поліції при надходженні ухвали слідчого судді, суду, якою на підозрюваного, обвинуваченого покладено обов'язок носити ЕЗК, відповідно до частини другої статті 195 Кримінального процесуального кодексу України приймає рішення щодо її невідкладного виконання: слідчим у межах його повноважень, якщо підозрюваному, обвинуваченому обрано запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі; поліцейськими органу (підрозділу) поліції, якщо підозрюваному, обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 480 слідчий органу (підрозділу) поліції, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів безпеки, органів державного бюро розслідувань, детектив НАБУ в разі отримання після судового засідання для виконання ухвали слідчого судді, суду про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу з обов'язковим носінням електронного браслета вживають всіх можливих заходів з невідкладного надсилання такої ухвали до територіального підрозділу поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого (відповідно до територіальної юрисдикції).
Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Порядку № 480 під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні слідчий органу (підрозділу) поліції, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів безпеки, органів Державного бюро розслідувань, детектив НАБУ у межах своїх повноважень, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор співпрацюють зі службовими особами уповноваженого підрозділу щодо виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього ухвалою слідчого судді, суду обов'язків.
Згідно з частиною 3 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на нього обов'язків підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику.
Як встановлено судом, ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу надійшла на виконання в підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України, як до органу досудового розслідування (органу, що здійснюють дізнання і досудове слідство) в розумінні статті 38 КПК та, який в силу пункту 6 розділу ІІ Порядку № 480 наділений повноваженнями та обов'язками вчиняти всі можливі заходи з невідкладного надсилання такої ухвали до територіального підрозділу поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого (відповідно до територіальної юрисдикції). Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Із врахуванням місця проживання ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) детектив НАБУ невідкладно надіслав ухвалу суду про обрання підозрюваному запобіжного заходу з обов'язковим носінням електронного браслета до Головного управління Національної поліції у Волинській області (а.с.67), яка в подальшому була надіслана до територіального підрозділу поліції - Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області. Дорученням начальника Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області відповідальним за здійсненням контролю за місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2, якому відповідно до ухвали Солом'янського районного суду від 21.12.2017 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді застави, із обов'язком носити електронний засіб контролю, призначено старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції Парфелюка М.В.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач при застосуванні ЕЗК не діяв в межах частини п'ятої статті 181, пункту 2 частини другої статті 195 КПК України. Суд вказує на те, що стаття 181, пункт 2 частини другої статті 195 КПК України регулюють застосування до підозрюваних, обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування при цьому електронних засобів контролю.
Однак, це не вказує на протиправність дій відповідача, оскільки він, застосовуючи ЕЗК до ОСОБА_2, правомірно діяв на підставі та в межах пункту 6 розділу ІІ Порядку № 480, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з пунктом 9 статті 22 Закону України «Про Національну поліцію» керівник поліції у межах повноважень надає доручення, обов'язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції.
При цьому , суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України адміністративна справа розглядається не інакше як за позовною заявою, в межах позовних вимог, а тому суд не надає правової оцінки діям детективів Національного антикорупційного бюро України та начальника Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області щодо організації виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 в межах досудового розслідування № 52016000000000357.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 480 поліцейський, який виконує ухвалу, зобов'язаний, зокрема: роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування електронним пристроєм і техніки безпеки при поводженні з ним, наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю і скласти протокол про роз'яснення підозрюваному, обвинуваченому правил користування електронними засобами контролю. Попередити підозрюваного, обвинуваченого про необхідність не пізніше ніж за 24 години поінформувати уповноважений підрозділ за телефоном, зазначеним у пам'ятці з експлуатації електронних засобів контролю, про наміри вчинити дії, які можуть призвести до порушення покладених ухвалою обов'язків, а саме: залишити житло, яке забороняється залишати, на виклик або за дозволом слідчого, прокурора, суду; за дозволом слідчого, прокурора, суду тимчасово залишити визначену адресу та/або порушити встановлені межі перебування внаслідок хвороби, виникнення сімейних чи інших обставин; вручити підозрюваному, обвинуваченому копію протоколу про роз'яснення правил користування електронними засобами контролю разом із пам'яткою з єксплуатації ЕЗК; закріпити на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронний браслет, дотримуючись при цьому таких правил: закріплення електронного браслета здійснюється особою такої самої статі, що й підозрюваний, обвинувачений; закріплення електронного браслета на тілі неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого здійснюється в присутності його батьків або законних представників; перед закріпленням електронного браслета обов'язково здійснюється його санітарна обробка; електронний браслет закріплюється на тілі підозрюваного, обвинуваченого в найвужчому місці гомілки або зап'ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння; використання ЕЗК з ознаками пошкодження, з простроченими або несправними елементами живлення, а також у разі порушення герметичності корпусу забороняється; перевірити функціональну справність пристрою та здійснити його активацію. За допомогою засобів телефонного зв'язку переконатися у відображенні сигналу ЕЗК на стаціонарному пульті моніторингу; скласти протокол про застосування електронного засобу контролю із зазначенням часу його активації.
Відповідач, застосовуючи ЕЗК в присутності захисника ОСОБА_7, роз'яснив підозрюваному ОСОБА_2 правила користування електронним пристроєм і техніку безпеки при поводженні з ним, про що складено відповідний протокол (а.с. 72); попередив про необхідність виконання вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ Порядку № 480, про що склав відповідну пам'ятку (а.с. 73); протокол про роз'яснення правил користування ЕЗК і пам'ятку з експлуатації ЕЗК вручено позивачу, що підтверджено особистими підписами на цих документах; закріпив на тілі підозрюваного ОСОБА_2 електронний браслет з дотриманням правил, визначених підпунктом 4 пункту 5 Порядку № 480, про що склав відповідний протокол (а.с. 71).
При цьому, в протоколі про застосування електронного засобу контролю містяться запис про вид ЕЗК (ЕЗК-3м), модель (078СЕ39398), серійний номер (НОМЕР_3) та номер sim-картки (НОМЕР_1) (а.с. 71).
Порядок № 480 не містить заборони використовувати ЕЗК, які не пройшли сертифікацію. Водночас забороняє застосовувати ЕЗК, які не отримали висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. На виконаннями вимог пункту 3 розділу І Порядку №480 відповідач надав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 04 жовтня 2017 року № 602-123-20-3/31475 (а.с. 101)
В судовому засіданні відповідач пояснив, що сертифікат відповідності №UA1.155.0228263-12 (а.с. 75) позивачу було надано помилково.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює у відділі зв'язку та телекомунікацій Головного управління Національної поліції у Волинській області. Ним особисто здійснювалось технічне обстеження, технічний супровід та санітарна обробка електронного засобу контролю (браслету), який був застосований до ОСОБА_2
Крім того, підрозділом зв'язку та телекомунікацій ГУНП у Волинській області складено висновок технічної можливості застосування ЕЗК за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2 (АДРЕСА_1). Вказаним висновком зафіксовано, що за даною адресою сигнали GPS та GSM для передачі даних по каналу GPRS стабільні; застосування електронних засобів контролю за перевіреною адресою можливе.
Доказів про те, що закріплений на тілі позивача електронний браслет суттєво порушив нормальний уклад його життя, спричинив значні незручності під час його носіння або був пошкоджений, з простроченими або несправними елементами живлення суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору судом дії відповідача щодо застосування 26 січня 2018 року електронного засобу контролю перевірялись на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржених дій, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до вимог статей 139, 244, 246 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, у задоволенні позову відмовлено повністю, відтак судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платка податків НОМЕР_2) до старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області капітана поліції Парфелюка Миколи Володимировича (43017, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Боженка, 34) про визнання протиправними дій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 03 вересня 2018 року
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук