28 серпня 2018 року Справа № 210/2912/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Загородній О.В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: ПАТ «Криворіжіндустрбуд» про зобов'язання вчинити дії,-
07.06.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: ПАТ «Криворіжіндустрбуд», в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 періоди роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона працювала в Будівельному управлінні 2 ПАТ «Криворіжіндустрбуд» на посаді маляра у наступні періоди: 19.07.1983 року -01.09.1993 року, 21.03.1994 року - 01.09.2000 року, 11.11.2002 року - 01.03.2012 року, 10.07.2012 року - по теперішній час. Вказані періоди роботи позивача відображені в трудовій книжці. Професія позивача відноситься до Списку №2 професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах. З 08.08.1994 року на Підприємстві кожні п'ять років проводилася процедура атестації робочих місць, відповідно до результатів якої щоразу було підтверджене віднесення займаної посади до Списку № 2. Позивач Також надала довідку про підтвердження пільгового стажу відповідно до якої, вона постійно працювала муляром у бригаді мулярів з 18.07.1983 року. При цьому згідно нарядів за період 2000-2017 року позивач відпрацювала 1219 днів. Так, позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах, проте рішенням № 133/03-34 від 22.01.2018 року Пенсійний фонд відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки зарахував до пільгового стажу позивача лише 3 роки, 11 місяців, 12 днів. Не погодившись із вказаними висновками, викладеними у рішенні Пенсійного фонду № 133/03-34 від 22.01.2018 року позивач звернулася до суду із цим позовом, при цьому зазначивши, що висновки є безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.06.2018 року було передано адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: ПАТ «Криворіжіндустрбуд» про зобов'язання вчинити дії до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
23.07.2018 року справа № 210/2912/18 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, передана на розгляд судді Ількову В.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 року справу прийнято до провадження суддею Ільковим В.В., відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 08.08.2018 року.
Ухвалою суду від 08.08.2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: ПАТ "Криворіжіндустрбуд" про зобов'язання вчинити дії було відмовлено та відкладено розгляд справи до 28.08.2018 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, пославшись на те, що в наданих позивачем документах не підтверджено її трудовий стаж, а відтак, спірний період не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2, тому підстав для задоволення позову немає.
Представник третьої особи пояснення по справі № 210/2912/18 не надав.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 працювала в Будівельному управлінні 2 ПАТ «Криворіжіндустрбуд» на посаді муляра у наступні періоди:
- 19.07.1983 року по 01.09.1993 року;
- 21.03.1994 року по 01.09.2000 року;
- 11.11.2002 року по 01.03.2012 року;
- 10.07.2012 року - по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 9, 10).
У матеріалах справи міститься довідка № 36 від 01.11.2017 року про пільговий характер роботи позивача, яка видана ПАТ «Криворіжіндустрбуд» за період з 19.07.1983 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року. Із вказаної довідки № 36 від 01.11.2017 року видно, що позивач ОСОБА_1 постійно працювала муляром у бригаді мулярів з 18.07.1983 року. При цьому, згідно нарядів за період 2000-2017 року позивач відпрацювала 1219 днів. Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено атестацією робочих місць згідно наказів по підприємству від 91 від 08.08.1994 року, від 06.03.2001 року № 16, від 10.03.2006 року № 52, від 02.09.2011 року № 231, від 07.09.2016 року № 385.
Згідно копії наказу БУ № 2 ЗАТ «Криворіжіндустрбуд» від 04.10.2004 року № 51 видно, що на підприємстві було створено бригаду мулярів.
Відповідно до картки обліку робочого часу відпрацьованого, при укладенні цеглової кладки згідно договорів-нарядів за період за 2000-20017 року видно, що позивач дійсно відпрацювала 1219 днів.
Так, професія позивача відноситься до Списку № 2 професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
26.10.2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пільгової пенсії за віком по Списку № 2. До вказаної заяви позивачем було додано такі документи: трудова книжка, довідка уточнююча характер роботи в пільгових умовах за період з 19.07.1983 року по 26.10.2017 року в ПАТ «Криворіжіндустрбуд» на посаді муляра, картка обліку відпрацьованого часу з 2000 року по 2017 рік, наказ по підприємству від 04.10.2004 року № 51 «Про створення бригади мулярів в комплексних бригадах».
Однак, рішенням Пенсійного фонду № 133/03-34 від 22.01.2018 року позивачу було відмовлено у задоволені заяви про призначення пільгової пенсії за віком по Списку № 2 у зв'язку із тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи (а.с.11).
Також, в матеріалах наявний лист Пенсійного фонду № Ж3215-18 від 13.13.2018 року, з якого видно, що позивачу дійсно було відмолено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки відповідачем було зараховано до пільгового стажу роботи по Списку № 2 лише періоди роботи позивача з 04.10.2004 року по 26.10.2017 року на підставі картки обліку робочого часу. Згідно з довідки, яка видана на підставі карток обліку робочого часу стаж роботи по Списку № 2 позивача складає 03 роки, 11 місяців, 12 днів, а тому протоколом № 133/03-34 від 22.01.2018 року Пенсійним фондом позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку по Списку №2 було відмовлено, з посиланням на відсутність необхідного стажу роботи в важких і шкідливих умовах (а.с.12, 13).
Таким чином, відповідач не зарахував до стажу, що дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи позивача з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року.
Так, не погодившись із зазначеними висновками відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити таке.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 26 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закон) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (чоловікам).
Згідно п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
На період роботи позивача діяли Списки №1 і №2, затверджені постановою Кабінетом Міністрів, від 11.03.1994 року за №162.
Статтею 62 Закону від 05 листопада 1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій.
За правилами п. 3 Порядку № 637 в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року.
Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.
Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 працювала в Будівельному управлінні 2 ПАТ «Криворіжіндустрбуд» на посаді муляра у наступні періоди: 19.07.1983 року по 01.09.1993 року; 21.03.1994 року по 01.09.2000 року; 11.11.2002 року по 01.03.2012 року; 10.07.2012 року - по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 9, 10).
Запис в трудовій книжці позивача, що вона працювала у вищевказані періоди в Будівельному управлінні 2 ПАТ «Криворіжіндустрбуд» на посаді муляра в установленому порядку недійсними не визнано.
Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підтвердження наявності пільгового стажу за Списком № 2 відповідачу було надано достатні та необхідні документи, для підтвердження пільгового стажу за Списком № 2.
Так, суд проаналізував наявні в матеріалах справи: копію трудової книжки позивача; довідку про пільговий характер роботи № 36 від 01.11.2017 року; картку обліку робочого часу відпрацьованого, при укладенні цегляної кладки згідно договорів-нарядів за період з 2000-2017 року, встановив, що факт роботи позивача в Будівельному управлінні 2 ПАТ «Криворіжіндустрбуд» у період з 19.07.1983 року - 01.09.1993 року, 21.03.1994 року - 01.09.2000 року, 11.11.2002 року - 01.03.2012 року, 10.07.2012 року - по теперішній час, дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що також підтверджується документально.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, період роботи позивача з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року має бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки робота позивача в шкідливих умовах праці в спірний період, її характер і незмінюваність змісту роботи позивача, дає право на включення до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а отже відмова, оформлена рішенням Пенсійного фонду від 22.01.2018 року №133/03-34, про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у період її трудової діяльності з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України № 133/03-34 від 22.01.2018 року про непідтвердження ОСОБА_1, пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року; шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2017 року № 2325 та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Дослідивши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України № 133/03-34 від 22.01.2018 року про непідтвердження ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року, а також в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2017 року №2325 та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: ПАТ «Криворіжіндустрбуд» про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 528,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: ПАТ «Криворіжіндустрбуд» про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України № 133/03-34 від 22.01.2018 року про непідтвердження ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2017 року №2325 та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 26.01.1991 року по 01.09.1993 року, з 21.03.1994 року по 01.09.2000 року, з 11.11.2002 року по 01.03.2012 року, з 10.07.2012 року по 26.10.2017 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 528,60 грн. (п'ятсот двадцять вісім грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Третя особа: ПАТ «Криворіжіндустрбуд» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 4, код ЄДРПОУ 01239186).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков