04 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1129/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №1/ІІ/ІІІ/3 від 16 лютого 2018 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язання комісію МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують безпосередню його участь у зоні проведення антитерористичної операції, проте, відповідачем неправомірно було відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, чим порушено вимоги Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 27 липня 2018 року №12/6-3689 (а.с. 65-69) представник відповідача позов заперечив, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1, прапорщик міліції, перебував на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Володимир-Волинського міського відділу УМВС України у Волинській області, та відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - АТЦ при СБУ) від 25 квітня 2015 року №115 з 25 березня 2015 року по 25 квітня 2015 року перебував у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових завдань. Водночас, ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні у населеному пункті Барвінково (довідка Барвінківського районного відділу Головного управління МВС України у Харківській області від 25 квітня 2015 року №69/2526 про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції), який відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а з 14 вересня 2014 року не входить до районів проведення антитерористичної операції.
На розгляд комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни не було надано наказ АТЦ при СБУ про безпосереднє залучення ОСОБА_1 до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Відповідно до листа Штабу АТЦ при СБУ від 16 січня 2018 року №33/7-414 ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції не залучався.
Також, відповідач зазначає, що на розгляд комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни не було надано жодних доказів про те, що під час перебування у районах проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 виконував бойові (службові) завдання в умовах безпосереднього здійснення та вогневого контакту з противником.
Таким чином, на думку відповідача, за відсутності належних доказів відповідно до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, та Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 26 серпня 2016 року №868 комісія МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни не мала правових підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
З наведених підстав відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
В поданій до суду відповіді на відзив від 31 липня 2018 року позивач заперечив доводи відзиву.
Від учасників справи інших заяв по суті справи не надходило.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що станом на час виникнення спірнх правовідносин прапорщик міліції ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ та займав посаду помічника чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Володимир-Волинського міського відділу міліції УМВС України у Волинській області.
Відповідно до копії витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ при СБУ (по стройовій частині) №115 від 25 квітня 2015 (а.с. 32) прапорщик міліції ОСОБА_1, помічник чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Володимир-Волинського міського відділу міліції УМВС України у Волинській області, з 25 березня 2015 року по 25 квітня 2015 року перебував у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведенні, з метою виконання службових завдань.
Згідно із довідкою Барвінківського районного відділу Головного управління МВС України в Харківській області від 25 квітня 2015 року №69/2526 (а.с. 13), прапорщик міліції ОСОБА_1 в період з 25 березня по 25 квітня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції.
Листом від 23 серпня 2016 року за №2300/05/12/8-2016 (а.с. 31) Головне управління Національної поліції у Волинській області повідомило позивача, що матеріали на присвоєння статусу учасника бойових були направленні до комісії МВС України з питань розгляду матеріалі про визнання учасниками бойових дій. Розглянувши матеріали комісія повернула їх на доопрацювання.
Рішенням комісії МВС України з питань розгляду матеріалі про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 16 лютого 2018 року № І/ІІ/ІІІ/3 ОСОБА_1 відмовлено в наданні такого статусу, на підставі пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, та пунктів 2, 4 Розділу ІІ Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2016 року № 868.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ чинний на момент виникнення спірних правовідносин), учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, визначений Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції; працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Згідно із пунктом 3 Порядку №413 райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.
Так, наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року №33/6/а відповідно до статей 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента від 14 квітня 2014 року №405, пункту 3 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 квітня 2014 року №33/55т «Про проведення антитерористичної операції» та від 14 вересня 2014 року №33/752т «Про визначення меж проведення антитерористичної операції» визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.
Пунктом 4 Порядку №413 закріплено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Як передбачено пунктом 5 Порядку №413, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:
комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку;
міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, а також осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку.
Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 5 Порядку №413 наказом МВС України від 26 серпня 2016 року №868 затверджено Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі - Положення №868).
Пунктами 1, 2 Розділу ІІ «Основні завдання та права Комісії» Положення №868 визначено, що завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 6 і 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право:
1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто;
2) заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів;
3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання;
4) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни працівникам МВС;
5) повертати документи керівникам підрозділів для подальшого доопрацювання;
6) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни;
7) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни;
8) повторно розглядати за рішенням Міністра внутрішніх справ України (особи, яка виконує його обов'язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.
Як вбачається з витягу протоколу №1 засідання комісії МВС України з питань розгляду матеріалі про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 16 лютого 2018 року (а.с. 71-72), довідки Барвінківського районного відділу Головного управління МВС України у Харківській області від 25 квітня 2015 року №69/2526 про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції (а.с. 13), позивач в період з 25 березня 2015 року по 25 квітня 2015 року перебував у службовому відрядженні на території Харківської області (населений пункт Барвінково), яка відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а з 14 вересня 2014 року не входить до районів проведення антитерористичної операції.
Крім того, згідно із листом Штабу АТЦ при СБУ від 16 січня 2018 року №33/7-414 (а.с. 73) клопотання про залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції до Штабу АТЦ при СБУ не надходило, наказ керівника АТЦ при СБУ про залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції не видавався.
Інших доказів про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення позивачем не надано.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку що відповідачем доведено правомірність винесення рішення комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №1/ІІ/ІІІ/3 від 16 лютого 2018 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, з огляду на що в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк