27 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2330/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Пількова К.М. і Ткача І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Ревенка Андрія Петровича (далі -Підприємець)
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018
за позовом комунального підприємства "Центр поводження з тваринами"
до Підприємця
про стягнення 103 814 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізична особа - підприємець Мірошніков Віктор Олексійович,
07.08.2018 (згідно з відбитком штампу Харківського апеляційного господарського суду) Підприємець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 зі справи № 922/2330/16, а рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 залишити в силі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2018 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Селіваненко В.П. (головуючий), Пільков К.М. і Ткач І.В. передано справу № 922/2330/16.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Підприємця у справі № 922/2330/16, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в даній справі є стягнення 103 814 грн., а, отже, ціна позову у справі № 922/2330/16 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
У касаційній скарзі Підприємець вказує на те, що справа № 922/2330/16 має для нього виняткове значення, оскільки сума, яка підлягає стягненню, разом з судовими витратами складає 107 707,80 грн., що становить 97% від доходу скаржника за 2017 рік. На підтвердження зазначеного скаржником подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, проте з неї не вбачається за можливе перевірити достовірність даних, зазначених Підприємцем, а тому додана до касаційної скарги декларація не може підтвердити доводи, на які посилається скаржник.
За таких обставин наявність випадків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, з матеріалів даної справи не вбачається та скаржником не обґрунтована.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємця на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 зі справи № 922/2330/16, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Ревенка Андрія Петровича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 зі справи № 922/2330/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя К. Пільков
Суддя І. Ткач