Справа № 468/1762/17-к
1-кп/468/9/18
іменем УКРАЇНИ
03.09.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка кримінальне провадження №12017150140000582 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 17.07.2017 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України,
з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 інкримінується завідомо неправдиве показання свідка, надане органу, що здійснює досудове розслідування, поєднане зі штучним створенням доказів захисту, за наступних обставин.
27.05.2017 року ОСОБА_3 , перебуваючи в службовому кабінеті № 12 Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області по вул. С.Бойченка, 5 м. Баштанка, був допитаний в якості свідка по кримінальному провадженню №12017150140000183 від 13.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, ОСОБА_3 надав слідству показання про те, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_7 та попросив його надати органу досудового слідства неправдиві покази про те, що 13.04.2017 року близько 01.00 години нібито у нього із ОСОБА_8 виникла сварка на території домоволодіння за місцем проживання останнього, й таким чином створити ОСОБА_8 штучне алібі у вище вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, під час вказаного допиту в якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що зі слів ОСОБА_7 йому стало відомо про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 13.04.2017 року близько 01.00 годин на автомобілях марки «ЗІЛ» та «Фольксваген», які належали останньому, приїхали до асфальтного заводу, який знаходиться неподалік с. Новогеоргіївка Баштанського району, та зайшли на його територію, де із застосуванням насильства та погроз застосування насильства з допомогою пістолета, зв'язали охоронців та заволоділи алюмінієвою бочкою з напівпричепом до неї. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишили територію заводу та відвезли викрадену бочку на автомобілі «ЗІЛ» додому до останнього, де її в подальшому було вилучено працівниками поліції. Таким чином, свідок ОСОБА_3 надав органу досудового розслідування покази, які мали суттєве значення для доказування вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Тобто ОСОБА_3 всупереч проханням ОСОБА_7 надав покази в якості свідка, які підтверджували факт вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розбійного нападу.
В подальшому, за клопотанням сторони захисту, а саме підозрюваного ОСОБА_8 , 09.06.2017 року будучи додатково допитаним в якості свідка, ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, діючи умисно з метою створення штучного алібі підозрюваному ОСОБА_8 , змінив свої раніше надані свідчення та надав слідству завідомо неправдиві показання про те, що 13.04.2017 року близько 01.00 годин він прийшов до місця проживання підозрюваного ОСОБА_8 в с. Піски Баштанського району та застав останнього вдома, достовірно знаючи, що вказаного факту в дійсності не було. Також в своїх показаннях в якості свідка ОСОБА_3 зазначив, що йому невідомо про те, що ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 вчинили розбійний напад на асфальтний завод біля с. Новогеоргіївка Баштанського району, тим самим ОСОБА_3 здійснив перешкоду правосуддю у встановлені істини по кримінальному провадженню та ввів органи досудового розслідування в оману.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом допустимими доказами вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину.
Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину ОСОБА_3 не визнав, пояснив що 27.05.2017 року він був в стані сп'яніння та перебував у відділі поліції з питання притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 178, 187 КУпАП та з приводу злочину ОСОБА_10 слідчим не допитувався, протокол підписав, не читаючи його, вважав, що то протокол огляду в іншому кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_11 на той час підозрювався в крадіжці бензопили. Того дня його просив працівник поліції ОСОБА_12 дати свідчення проти ОСОБА_10 , але він відмовився. Через деякий час його допитували з приводу злочину ОСОБА_10 в присутності самого ОСОБА_10 , його захисника та слідчого, в ході цього допиту ОСОБА_3 був тверезий та дав правдиві свідчення, ОСОБА_3 також вказав, що 13.04.2017 року близько 01.00 год. він приходив до ОСОБА_10 додому бо був п'яний та шукав свою дружину. Викладені в протоколі перші показання ОСОБА_3 дати не міг, оскільки зі ОСОБА_10 не перебував в довірительних відносинах і ОСОБА_10 йому нічого не розповідав.
Допитаний в суді за клопотанням сторони обвинувачення в якості свідка слідчий ОСОБА_13 вказав, що 27.05.2017 року ОСОБА_3 повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 КК України, ОСОБА_3 викликав до себе начальник слідчого відділення ОСОБА_12 , після чого покликав ОСОБА_13 та сказав, що ОСОБА_11 може дати свідчення про напад на асфальтний завод. ОСОБА_13 допитав ОСОБА_11 , роздрукував протокол допиту, який був підписаний ОСОБА_11 . Слідчий спочатку усно роз'яснив свідку його права та попередив про відповідальність, а після допиту та надрукування протоколу - свідок поставив свої підписи під цим, при цьому ОСОБА_3 був в стані сп'яніння, але слідчий вважав, що ОСОБА_3 міг належно усвідомлювати всі обставини допиту. Допит ОСОБА_11 09.06.2017 року був проведений слідчим за ініціативою сторони захисту, при цьому при даному допиті слідчий не з'ясовував причин зміни показів ОСОБА_11 . Слідчий вважав другі покази ОСОБА_11 завідомо неправдивими, оскільки в ході першого допиту ОСОБА_11 повідомляв такі деталі, які нікому на той час не були відомі (що він раніше працював у ОСОБА_10 , що до нього підходила інша особа та просила дати свідчення на користь ОСОБА_10 ). На завершальному етапі досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_10 показання свідка ОСОБА_11 суттєвого значення не мали.
З копії протоколу пред'явлення особи для впізнання від 14.04.2017 року слідує, що в ході даної слідчої дії в кримінальному провадженні №12017150140000183 потерпілий ОСОБА_14 впізнав за голосом ОСОБА_8 , як особу, яка здійснила напад на нього на асфальтному заводі в с. Новогеоргіївка Баштанського району.
З протоколу допиту свідка від 27.05.2017 року слідує, що слідчий Баштанського ВП ОСОБА_13 27.05.2017 року в період з 09.50 по 10.20 год. в кримінальному провадженні №12017150140000183 допитав в якості свідка ОСОБА_3 щодо нападу на асфальтний завод в с. Новогеоргіївка Баштанського району. Текст протоколу допиту надрукований та містить підписи у відповідних графах та в кінці протоколу.
З протоколу допиту свідка від 09.06.2017 року слідує, що слідчий Баштанського ВП ОСОБА_13 09.06.2017 року в період з 10.46 по 11.05 год. в кримінальному провадженні №12017150140000183 допитав в якості свідка ОСОБА_3 щодо нападу на асфальтний завод в с. Новогеоргіївка Баштанського району. Текст протоколу допиту надрукований та містить підписи у відповідних графах та в кінці протоколу.
Відповідно до протоколу відібрання зразків підпису та почерку від 10.11.2017 року, у ОСОБА_3 було відібрано зразки підпису та почерку, при цьому записи зразків почерку викладені текстом російською мовою.
З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 724 від 29.11.2017 року вбачається, що в протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 27.05.2017 року рукописні записи «Протокол мною прочитано, с моїх слив надруковано вирно», а також підписи від імені свідка в даному протоколі виконані ОСОБА_3 . В протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 09.06.2017 року рукописні записи «Протокол мною прочитан, з моїх слів надроковано верно», а також підписи від імені свідка в даному протоколі виконані ОСОБА_3 .
Відповідно до закріпленої в ст. 17 КПК України презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, як загальної засади кримінального провадження, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
При цьому, в контексті вказаної вище презумпції невинуватості у комплексі з іншими загальними засадами кримінального провадження, як то верховенство права (ст. 8 КПК України, яка передбачає врахування практики Європейського суду з прав людини) та законності (ст. 9 КПК України, яка передбачає неухильне додержання під час кримінального провадження вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, з одночасним урахуванням практики Європейського суду з прав людини при застосуванні кримінально процесуального законодавства України), допустимість доказів є не менш важливою, ніж їх належність та достатність для встановлення вини особи в інкримінованому їй злочині.
Обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України ґрунтується на тому, що допитаний двічі в якості свідка ОСОБА_3 27.05.2017 року та 09.06.2017 року дав протилежні показання щодо тих самих обставин, при цьому при першому допиті вказав правдиві факти, оскільки повідомляв слідчому такі подробиці, які нікому на той час не були відомі.
Стаття 384 КК України передбачає кримінальну відповідальність, серед іншого, за завідомо неправдиве показання свідка, надане органу, що здійснює досудове розслідування. Для даного злочину характерна лише умисна форма вини.
Відповідно до ст. 95 КПК України показання надаються в усній або письмовій формі під час допиту.
Процедура допиту свідка в кримінальному провадженні визначена нормами КПК України, за такого до події злочину, передбаченого ст. 384 КК України, відноситься не тільки сам факт надання свідком завідомо неправдивих показань, а й обов'язкове дотримання при допиті такого свідка передбаченої КПК України процедури такого допиту, тобто допит має бути законним, лише в такому разі надання завідомо неправдивих показань може мати наслідком кримінальну відповідальність для особи, що їх надала. Недотримання визначеної законом процедури допиту унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності, таким чином сторона обвинувачення для спростування гарантованої особі презумпції невинуватості має довести не тільки завідому неправдивість показань свідка, а й належними достатніми та допустимими доказами довести, що такий допит був законним, тобто при його проведенні були виконані всі вимоги закону та дотримана визначена законом процедура.
Процедура допиту свідка на досудовому розслідуванні закріплена в ст. 224 КПК України.
При цьому, ст. 224 КПК України взагалі не передбачає можливість повторного чи додаткового допиту свідка на досудовому розслідуванні, а передбачає лише можливість проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Аналіз положень КПК України свідчить про те, що повторний допит свідка можливий лише при розгляді справи в суді відповідно до ч.13 ст. 352 КПК України стосовно обставин, щодо яких свідок не допитувався.
За такого, повторний допит в одному і тому ж кримінальному провадженні слідчим в якості свідка ОСОБА_3 09.06.2017 року стосовно обставин, щодо яких він вже був допитаний слідчим в якості свідка, є таким, що суперечить вимогам КПК України, а, отже, надані ОСОБА_3 показання при такому неправомірному допиті не можуть бути підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності.
Що ж стосується протоколу допиту ОСОБА_3 в якості свідка від 27.05.2017 року, то стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами, що і при проведенні даного допиту були дотримані вимоги закону. Натомість з пояснень ОСОБА_3 , які підтвердив в суді і допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_13 - ОСОБА_3 перебував в приміщенні Баштанського ВП в стані сп'яніння, що саме по собі викликає обґрунтовані сумніви в тому, що ОСОБА_3 належним чином усвідомлював суть процесуальних дій, що проводились за його участі та дійсно ознайомлювався з відповідними попередженнями про кримінальну відповідальність та текстом надрукованого протоколу. Обґрунтованість сумнівів щодо цього підтверджується ще й тим, що відповідно до наданої характеристики за місцем проживання ОСОБА_3 останній в п'яному стані не контролює себе. В свою чергу, в суді ОСОБА_3 щодо його допиту слідчим 27.05.2017 року також постійно плутався та не зміг пояснити, ані місця проведення такого допиту, ані його суті та змісту, вказавши, що перебував в стані сп'яніння.
Крім того, весь текст протоколу допиту ОСОБА_3 надрукований за допомогою відповідного комп'ютерного обладнання, що однозначно вказує на те, що його підпис під роз'ясненням його прав та під попередженням про кримінальну відповідальність був поставлений вже після допиту, що суперечить вимогам ст. 224 КПК України, натомість стороною обвинувачення не надано доказів того, що така процедура роз'яснення та попередження була дотримана, оскільки аудіо фіксація чи відеозапис допиту не вівся, а показання свідка ОСОБА_13 в цій частині є недостатніми, оскільки він є заінтересованим щодо цього.
Обґрунтованість сумнівів щодо усвідомленості дій ОСОБА_3 при підписанні ним протоколу допиту від 27.05.2017 року та ознайомлення з його змістом полягає ще й в тому, що рукописний текст в кінці протоколу допиту складений українською мовою з численними помилками, натомість в суді ОСОБА_3 розмовляв російською мовою та текст при відібранні у нього зразків почерку викладений російською мовою, що не виключає того, що запис в кінці протоколу був здійснений ОСОБА_3 під диктовку йому відповідного тексту українською мовою.
Комплекс вказаних обставин викликає обґрунтовані сумніви в тому, що і при допиті ОСОБА_3 27.05.2017 року були належним чином дотримані вимоги закону щодо процедури допиту, а отже і в самій законності такого допиту.
Крім того, як слідує з матеріалів кримінального провадження обидва допити в якості свідка ОСОБА_3 від 27.05.2017 року та від 09.06.2017 року в кримінальному провадженні №12017150140000183 проводились слідчим ОСОБА_13 , цей же слідчий здійснював досудове розслідування відносно ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12017150140000582 за фактом надання ним завідомо неправдивих показань органу досудового розслідування (фактично слідчому ОСОБА_13 ).
Відповідно до законності як загальної засади кримінального провадження, визначеної в ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При цьому, як вказувалось вище, для даного кримінального провадження істотними обставинами є не тільки сам факт надання свідком неправдивих показань, а й дотримання визначеної законодавством процедури допиту свідка.
Таким чином слідчий при розслідуванні даного кримінального провадження має неупереджено дослідити також обставини щодо законності та дотримання процедури допиту свідка, якому інкримінується надання завідомо неправдивих показань.
Цілком очевидно, що проведення слідчим ОСОБА_13 допитів в якості свідка ОСОБА_3 від 27.05.2017 року та від 09.06.2017 року в кримінальному провадженні №12017150140000183, оцінка щодо відповідності закону яким дана судом вище, за результатами яких відносно ОСОБА_3 було розпочате кримінальне провадження №12017150140000582 за ст. 384 КК України, досудове розслідування в якому також здійснював слідчий ОСОБА_13 , свідчить про заінтересованість слідчого в результатах даного кримінального провадження, що вказує на те, що слідчий ОСОБА_13 не мав права брати участь у даному кримінальному провадженні№12017150140000582 відповідно до п.3 ч.1 ст. 77 КПК України.
Більше того, оскільки показання ОСОБА_3 в якості свідка, які стали підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності, були надані ним в ході допитів, проведених слідчим ОСОБА_13 то слідчий, який проводив дані допити свідка є свідком в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ст. 384 ч.2 КК України (свідком вчиненого особою злочину - надання завідомо неправдивих показань), через що він відповідно до п. 2 ч.1 ст. 77 КПК України не мав права брати участь у даному кримінальному провадженні як слідчий.
Таким чином участь слідчого, який є свідком в даному кримінальному провадженні та заінтересований в його результатах, суперечить загальній засаді кримінального провадження - законності.
За такого, докази в даному кримінальному провадженні отримані слідчим, який не мав права брати в ньому участь, є такими, що отриманні з порушенням положень КПК України, тобто є недопустимими доказами.
До таких доказів відноситься висновок експерта № 724 від 29.11.2017 року, складений на виконання постанови слідчого ОСОБА_13 .
З цих самих підстав, є такими, що суперечать положенням КПК України інші процесуальні дії та рішення, вчинені та прийняті в даному кримінальному провадженні слідчим ОСОБА_13 , в тому числі, повідомлення про підозру та обвинувальний акт, складений даним слідчим.
Такі порушення вимог КПК України неможливо усунути на стадії судового розгляду та вони безумовно унеможливлюють притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12017150140000582 за ч.2 ст. 384 КК України, у зв'язку з чим ОСОБА_3 підлягає виправданню через недоведеність поза розумним сумнівом вчинення злочину, в якому він обвинувачується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,374 КПК України,
ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 384 КК України визнати невинуватим і виправдати.
Процесуальні витрати в сумі 2968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок за проведення експертиз в кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів.
суддя: