Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний № 328/3137/17 Головуючий у 1 інстанції: Андрущенко О.Ю.
Провадження № 22-ц/778/2841/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
23 серпня 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Кочеткової І.В.
при секретарі: Путій Д.В.
за участі:
представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3
представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_2 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області, Міжрайонного управління у Токмацькому районі та місті Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Токмацької районної державної адміністрації, третя особа - Токмацька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним та скасування рішення Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області, визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4, Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області, Міжрайонного управління у Токмацькому районі та місті Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Токмацької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Токмацька державна нотаріальна контора.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він 20.04.2000р. відповідно до договору дарування набув право на земельну частку (пай) площею 6 умовних кадастрових гектарів на колишніх землях КСП ім. Котовського Токмацького району Запорізької області. В подальшому, реалізувавши своє право на виділення в натурі земельної частки (паю), він отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, відповідно до якого набув у власність земельну ділянку площею 3,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області.
Згідно даних Державного земельного кадастру та Реєстру прав власності ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку площею 3,75 га на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв'язку зі спадкуванням після померлої ОСОБА_6, яка 25.01.2002р. отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 на підставі рішення Долинської сільської ради № 3 від 14.11.2001р.
В квітні 2017р. ним було вирішено оформити належні йому земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів, у зв»язку з чим він звернувся до ФОП ОСОБА_7, яка повідомила, що оформити земельну ділянку, право на яку посвідчено державним актом серії НОМЕР_1, неможливо, оскільки вона належить ОСОБА_4 З'ясувалось, що за своїми координатами земельна ділянка ОСОБА_4 та його земельна ділянка повністю накладаються одна на одну.
Позивач зазначає, що оскільки ним отримано Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку раніше, ніж спадкодавцем відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, то його право власності на земельну ділянку суттєво порушується, оскільки вона фактично вилучена у нього. Посилаючись на вказані обставини просив:
- визнати недійсним та скасувати рішення Долинської сільської ради від 14.11.2001 року № 3;
- визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданий 25.01.2002 року Долинською сільською радою на ім'я ОСОБА_6, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 3,75 га на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області;
- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право на спадщину від 09.03.2011 року № 537, видане на ім'я ОСОБА_4 на спадкове майно після смерті померлої ОСОБА_6;
- визнати недійсним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35991113 від 05.07.2017 року, видане державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації;
- зобов'язати Міжрайонне управління у Токмацькому районі та місті Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року позов задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_2 та зобов'язано Міжрайонне управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області внести відомості до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_2.
Визнано недійсним та скасовано Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35991113 від 05.07.2017 року державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації.
Скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.03.2011 року, який зареєстроване в реєстрі за № 537, відповідно якому ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_6 земельну ділянку площею 3,27 га, кадастровий номер НОМЕР_2.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права в частині вирішення його позовних вимог про скасування державного акту про право власності землю серія НОМЕР_3, виданого на ім»я ОСОБА_6, просить скасувати рішення в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення цих позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині задоволення вимог позивача, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість висновків суду, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, кожен з яких підтримав апеляційну скаргу свого клієнта та заперечував проти апеляційної скарги іншої сторони, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційна карга ОСОБА_4 є необґрунтованою.
Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2000р. ОСОБА_8 успадкувала після смерті ОСОБА_9 право на земельну частку (пай) в розмірі 6 умовних кадастрових гектарів у землях КСП ім. Котовського Токмацького району Запорізької області ( т. 1 а.с. 10, 11).
Згідно договору дарування від 20.04.2000р., зареєстрованого за № 1126, ОСОБА_8 подарувала позивачу ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_4, виданим Токмацькою райдержадміністрацією 19.04.2000 р., площею 6 умовних кадастрових гектарів ( Т. 1 а.с. 12).
За матеріалами справи вбачається також, що ОСОБА_10 належав ще один сертифікат серія НОМЕР_5, який позивач отримав на підставі договору дарування з власником сертифікату ОСОБА_11, на підставі якого позивачу був виданий Державний акт про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6, про який спору у цій справі не мається.
Згідно з інформацією міського управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 606/120-18 від 15.03.2018р., ОСОБА_2 в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім.. Котовського не значиться. Але запитувані сертифікати, на підставі яких позивач отримав Державні акти серія НОМЕР_1 та НОМЕР_6 були первісно видані на ім»я ОСОБА_9 - серія НОМЕР_4, зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Котовського за р.н. 201, і на ім»я гр. ОСОБА_11 - серія НОМЕР_5, зареєстровано у відповідній книзі за р.н. 872 ( Т. 2 а.с. 82).
Вказана інформаційна довідка спростовує заперечення відповідача щодо неправомірності отримання сертифікатів позивачем, які останнім не були зареєстровані, та підтверджує законність набуття сертифікатів первісними власниками, які були членами КСП ім. Котовського та зареєстрували надані їм сертифікати, а також законність їх отримання позивачем ОСОБА_12 на підставі цивільно-правових угод з власниками сертифікатів.
В подальшому, на підставі рішення Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області від 21.12.2000р. № 6 та вказаних сертифікатів на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ОСОБА_2 отримав Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_6 площею по 3,78 га кожна, які знаходяться на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У додатку до вказаного рішення Долинської сільради № 6 від 21.12.2000р. мається список власників земельних ділянок, яким передані в натурі земельні частки (паї) з експлікаціями земель, у якому зазначено ОСОБА_13, якому надано дві суміжні земельні ділянки під два сертифікати площею по 3,78 га у контурі 546 ( Т. 2 а.с. 93-96, 101).
04.04.2017р. позивач звернувся до ФОП ОСОБА_7 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості відповідно до вказаних Державних актів на право приватної власності на землю.
За державним актом серії НОМЕР_6 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості із присвоєнням цій земельній ділянці кадастрового номеру НОМЕР_7.
В прийнятті заяви на виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки, право власності на яку у ОСОБА_2 посвідчено Державним актом серії НОМЕР_1, було відмовлено.
Відповідно до листа ФОП ОСОБА_7 від 03.07.2017р., в ході виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 на місцевості відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 встановлено її 100-відсоткове накладення на земельну ділянку ОСОБА_6 (спадкоємець ОСОБА_4.), яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 25.01.2002р. У зв'язку з цим виготовити документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 на місцевості неможливо ( Т. 1 а.с. 39).
09.02.2018р. державним кадастровим реєстратором відмовлено позивачу в прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з підстав, викладених
вище.
09.02.2018р. листом № 54 ПП «Інфотера», в якому на постійній основі працює ФОП ОСОБА_7, позивачу повторно повідомлено про неможливість завершити виготовлення технічної документації із землеустрою.
Щодо іншої земельної ділянки, яка за місцем розташуванням співпала із земельною ділянкою позивача, за матеріалами справи встановлено наступне.
25.01.2002р. ОСОБА_6 отримала у власність земельну ділянку площею 3,75 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 ( Т. 1 а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 померла, після смерті якої за заявою ОСОБА_4 була відкрита спадкова справа Токмацькою державною нотаріальною конторою, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 73/11.
Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Токмацькому районі Запорізької області від 26.11.2010р. земельній ділянці, яка належала померлій ОСОБА_14, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.03.2011р., зареєстрованого в реєстрі за № 537, ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_6 земельну ділянку площею 3,75 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 25.01.2002р. (Т. 1 а.с. 15-16).
На підставі звернення ОСОБА_4 від 13.04.2017р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_6 з кадастровим номером НОМЕР_2 ( Т. 1 а.с. 23-25, 51-56).
31.05.2017р. державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за наслідками перевірки технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 внесено до Державного земельного кадастру відповідні відомості.
29.06.2017р. ОСОБА_4 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Токмацької районної державної адміністрації із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_15 від 05.07.2017 р. за наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 та доданих документів проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 3,75 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, індексний номер 35991113.
Встановивши всі вище перелічені обставини, суд першої інстанції вважав частково обгрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2, оскільки останній отримав Державний акт НОМЕР_1 на спірну земельну ділянку на підставі рішення Долинської сільської ради від 21.12.2000р., в той час як ОСОБА_6 свій Державний акт НОМЕР_8 на цю ж земельну ділянку отримала на підставі рішення від 14.11.2001р., яке ухвалене лише через рік. Тому суд вважав, що для поновлення права ОСОБА_2 достатньо задоволення його вимог в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину від 09.03.2011 року № 537, виданого на ім'я ОСОБА_4 на спадкове майно після смерті померлої ОСОБА_6; визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,. індексний номер 35991113 від 05.07.2017р., виданого державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації; зобов'язання Міжрайонного управління у Токмацькому районі та місті Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.
Відмовляючи в позовних вимогах про скасування рішення Долинської сільської ради № 3 від 14.11.2001р. та виданого на його підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, суд виходив із того, що в ході розгляду справи не здобуто доказів про незаконність отримання земельної ділянки ОСОБА_6, а скасування вказаних рішення органу місцевого самоврядування та Державного акту позбавить ОСОБА_4 права власності на свою правомірно набуту земельну ділянку.
Органи Держгеокадастру рішення суду в частині, що стосується скасування реєстрації земельної ділянки, не оскаржили.
Рішення суду оскаржується одночасно ОСОБА_2 та ОСОБА_4, тобто сторонами, зацікавленими у відстоювання права власності на спірну земельну ділянку.
ОСОБА_2 вважає, що суд таким рішенням фактично не захистив його порушеного права, оскільки, не скасувавши Державного акту НОМЕР_3, у якому повністю збігається площа, місцезнаходження та конфігурація земельної ділянки, належної ОСОБА_6, з площею, місцезнаходженням і конфігурацією земельною ділянкою, яка на праві власності згідно з Державним актом НОМЕР_1 вже належала йому на час видачі оспорюваного ним Державного акту на ім.»я ОСОБА_6 Тобто обидва державні акти видані на одну й ту ж саму земельну ділянку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що оскаржуване рішення суду захистило права позивача, але позбавило її як спадкоємця права власності на законно отриману померлою ОСОБА_6 під час розпаювання земельну ділянку, право власності на яку у зв»язку зі смертю останньої перейшло до неї в порядку спадкування за заповітом.
Колегія, дослідивши вказані доводи сторін, знаходиться обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з огляду на наступні обставини.
Так, суд, задовольняючи частину позовних вимог ОСОБА_2, обґрунтовано виходив із того, що право власності у останнього виникло на рік раніше, чим у ОСОБА_6; земельній ділянці, яку отримала у спадок ОСОБА_4, під час оформлення відповідачем свідоцтва про право на спадщину кадастровий номер присвоєно без розроблення технічної документації, а також, що під час розроблення технічної документації за заявою ОСОБА_4 не було отримано погодження межі з суміжним землевласником в особі ОСОБА_2
Цих обставин не заперечує відповідач ОСОБА_4, про що свідчить зміст її апеляційної скарги, яка лише вважає, що цих обставин є недостатньо для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідач в скарзі вказує, що слід виходити, насамперед, з першоджерел розпаювання земель КСП ім. Котовського, у яких буде зазначено поле, номер поля, схеми земельних ділянок у час надання їх власникам паїв, а не з дати видачі Державного акту, як помилково вважав суд.
Проаналізувавши вказані першоджерела - документи з ДП «Запорізького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою», на які посилається в обгрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, лист від 21.02.2018р., рішення Долинської сільської ради від 21.12.2000р., список власників земельних ділянок, яким передані в натурі земельні частки (паї) з експлікаціями земель, акт про передачу та приймання земельних часток (паїв) в натурі від 27.12.2000р., колегія встановила такі обставини.
Зі схеми розпаювання земель КСП ім. Котовського вбачається, що ОСОБА_16 виділено 2 земельні ділянки у контурі 546, до якого належать ще дві вільні земельні ділянки, одна з яких мала належати ОСОБА_6 ( Т. 1 а.с. 223, Т. 2 а.с. 63-67).
Але, як правильно зазначила сама відповідач в своїй апеляційній скарзі, визначити,
яка саме земельна ділянка по факту виділена ОСОБА_6 за наданими матеріалом справи не уявляється можливим.
В матеріалах справи мається 2 рішення органу місцевого самоврядування з приводу надання земель ТОВ «Агрофірма ім. Котовського» громадянам на виділені земельні паї.
Рішенням № 6 від 21.12.2000р. затверджено розмір земельного паю (частки) в фізичних гектарах для передачі в натурі згідно з розрахунком площі, вилучено земельні ділянки із земель ТОВ «Агрофірма ім. Котовського» і надано у приватну власність громадянам згідно з додатком № 1 та додатком № 2 до рішення ( Т. 1 а.с. 67).
На підставі цього рішення видано державні акти ОСОБА_2 НОМЕР_1 та НОМЕР_6, що слідує з їх змісту. А за порівнянням планів земельних ділянок у цих актах вбачається, що ці земельні ділянки межують між собою по лінії від В до Г.
У порівнянні планів земельних ділянок у Державних актах зі схемою поділу земель КСП вбачається, що на схемі земельні ділянки ОСОБА_2 за конфігурацією збігаються з ділянками 1, 2 контуру 546, та є суміжними.
З рішення Долинської сільської ради від 14 листопада 2001р. вбачається, що ним було затверджено розміри земельного паю (частки) в фізичних гектарах для передачі в натурі згідно з розрахунком площі, влучено земельні ділянки в натурі із земель ТОВ «Агрофірма ім. Котовського» та надано у приватну власність громадянам згідно з додатком до рішення (Т. 1 а.с. 65). Додатку до цього рішення не збереглось.
На підставі цього рішення Державний акт НОМЕР_3 видано ОСОБА_6, що слідує зі змісту цього акту.
З інформації Долинської сільської ради № 45 від 26.01.2018р. слідує, що виготовлення державних актів на землю власникам земельних паїв у землях ТОВ «Агрофірма ім. Котовського» здійснював інститут землеустрою. Державні акти виготовлялись на підставі схеми поділу земель колективної власності. Плани зовнішніх меж в державних актах підписувались начальником відділу земельних ресурсів в Токмацькому районі. Сільська рада проводила реєстрацію державних актів в книзі реєстрації і видавала власникам державні акти ( Т. 1 а.с. 84).
З цієї ж інформації вбачається, що при виготовленні державних актів інститут землеустрою здійснив помилку, виготовивши на одну земельну ділянку два акти: ОСОБА_2 та ОСОБА_6, в той час як сусідня земельна ділянка залишилась вільною.
Між тим, ОСОБА_2 не тільки першим отримав державні акти про право власності на земельні ділянки, але й першим звернувся до ФОП ОСОБА_7 з заявою про виготовлення технічної документації. Але, виготовивши йому технічну документації на земельну ділянку за Державним актом НОМЕР_6, у виготовленні технічної документації на другу ділянку за Державним актом НОМЕР_1 йому було відмовлено, так як ОСОБА_7 начебто не знала, що у нього дві земельні ділянки. Вказане не відповідає дійсності, бо ОСОБА_2 були надані два Державні акти, а остання не побажала виправляти допущені помилки, оформивши технічну документацію із землеустрою на спірну земельну ділянку ОСОБА_4
Отже, на теперішній час ОСОБА_2 має Державний акт про право власності НОМЕР_6 на земельну ділянку, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 та яку вона успадкувала в 2010р. після смерті ОСОБА_6, яка також мала Державний акт про право власності НОМЕР_3 на цю ж земельну ділянку, який видано на рік пізніше, ніж позивачу. Тобто ОСОБА_6 земельна ділянка саме в цих координатах була надана з порушенням вимог чинного земельного законодавства, оскільки була вже занята, та без вилучення у первісного власника із виплатою йому відповідної компенсації.
Тому саме права ОСОБА_2 були порушені з моменту видачі Державного акту на ту ж ділянку ОСОБА_6, про що позивач не знав, оскільки ОСОБА_6 за життя земельною ділянкою не користувалась, передавши її в оренду ОСОБА_2, та останній користувався одразу трьома земельними ділянками - двома своїми, які є суміжними, та вільною, яка межувала з його спірною ділянкою, вважаючи її належною ОСОБА_6, за які сплачував відповідний податок за землю до 2017р. Про зазначені обставини надано інформацію Долинською сільрадою (Т. 1 а.с. 84).
Проте, скасувавши рішення про державну реєстрацію та саму державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за ОСОБА_4, а також видане на її ім»я свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, суд не зважив на те, що у відповідача поновлюється право на спадкування на підставі Державного акту про право власності на цю земельну ділянку на ім»я ОСОБА_6, згідно з планом у якому її конфігурація і місце розташування продовжують збігатись з земельною ділянкою, що належить на праві власності позивачу згідно з його Державним актом.
За таких обставин, спір між сторонами фактично не вирішується, оскільки у кожного з них залишаються два рівноцінні Державні акти про право власності на одну і ту ж земельну ділянку.
Відтак, колегія вважає, що отримання ОСОБА_2 першим права власності на спірну земельну ділянку за рік до набуття такого права ОСОБА_6, та за відсутності доказів про незаконність набуття позивачем у власність саме спірної земельної ділянки та щодо незаконність видачі йому Державного акту НОМЕР_6, а також з урахуванням фактичного визнання відповідачем того факту, що позивач має право на дві земельні ділянки у контурі 546 схеми поділу земель КСП ім. Котовського, спір можливо вирішити лише шляхом скасування Державного акту НОМЕР_3 на ім»я ОСОБА_6
В такому разі орган, який припустився помилки, видавши два державні акти на одну і ту ж земельну ділянку, або його правонаступник, або орган, який на теперішній час здійснює розпорядження землями колишнього КСП ім. Котовського, має виправити цю ситуацію, надавши ОСОБА_4 під виданий її спадкодавцю ОСОБА_6 сертифікат серії НОМЕР_9 ( Т. 2 а.с. 24-зворот) належну земельну ділянку, яка виділялась спадкодавцю згідно з рішенням Долинської сільської ради № 3 від 14.11.2001р., але не ту, яка фактично була вже надана ОСОБА_2, тобто не була вільною.
В цій ситуації, на думку колегії, не буде безпідставного позбавлення права власності ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_6 не могла набути права власності за життя на земельну ділянку, яка не була вільною та не була вилучена від попереднього власника у законний спосіб з відповідною компенсацією.
Із збірного кадастрового плану суміжних землекористувачів, складеного 26.02.2018р. ( Т. 2 а.с. 58, 63-65), вбачається, що поруч з двома належними ОСОБА_2 на підставі його Державних актів земельними ділянками знаходиться вільна земельна ділянка, яка за місцеположенням збігається з контуром 546 схеми виділення земель держателям сертифікатів на земельні частки (паї) КСП ім. Котовського, яка наразі і мала призначатись під сертифікат ОСОБА_6, якій за фактом у 2002р. надано зайняту земельну ділянку.
Між тим, позбавлення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку відбудеться
саме у випадку відмови компетентного органу виконати належним чином нескасоване рішення Долинської сільської ради № 3 від 14.11.2001р. відносно відповідача як спадкоємця ОСОБА_6, що наразі і буде кваліфікуватись порушенням статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою гарантовано захист права власності.
При цьому, підставою для відмови у наданні земельної ділянки на ім»я ОСОБА_4 замість померлої ОСОБА_6 не може бути факт скасування Державного акту, оскільки в такому разі померла остається держателем сертифікату, успадкувавши який за заповітом від 24.01.1990р., за яким заповідалось все належне на час смерті майно та права, спадкоємець набуває права на отримання у відповідності до сертифікату земельної ділянки в натурі на місцевості, що і підтверджується рішенням Долинської сільської ради № 3 від 14.11.2001р.
За вказаних обставин, помилка органу місцевого самоврядування не могла бути не виправленою судом, оскільки самостійно цей орган та дійсний розпорядник землями сільськогосподарського призначення на теперішній час, допущені порушення не усунули та не бажали це зробити з огляду на їх письмові листи у матеріалах справи.
Беручи до уваги все вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги ОСОБА_2, тому у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України вона підлягає задоволенню, а рішення в оскаржувані ним частині скасуванню із ухвалення нового судового рішення про задоволення позовної вимоги про скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 на ім.»я ОСОБА_6 В той же час, апеляційна скарга ОСОБА_4 залишається без задоволення як необґрунтована.
Постановляючи нове рішення, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат, які підлягають компенсуванню позивачеві за подання апеляційної скарги в сумі 960 грн. за рахунок відповідача ОСОБА_4
В свою чергу, ОСОБА_4 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018р. було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення апеляційним судом, тому останній належить сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в дохід держави. Розмір судового збору розраховується за три задоволені рішенням суду позовні вимоги немайнового характеру, що становить 640 х 1,5 х 3 =2880 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року у цій справі скасувати в оскаржуваній ОСОБА_2 частині та ухвалити нове рішення в цій частині.
Скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданий 25.01.2002р. Долинською сільською радою на ім»я ОСОБА_6, що посвідчує право приватної власності на земельну ділянку площею 3,75 га, розташовану на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в сумі 2880 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 31 серпня 2018р.
Головуючий:
Судді: