30 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2728/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Гонжак К.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -
07 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області у вирішенні заяви про надання дозволу ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 04 квітня 1997 року Чорнухинським РВ УМВС України в Полтавській області, РКПП НОМЕР_1) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0000 га, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області;
- зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 04 квітня 1997 року Чорнухинським РВ УМВС України в Полтавській області, РКПП НОМЕР_1) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0000 га, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача, оскільки розглядаючи його звернення останній ухилився від виконання приписів статей 118, 122 Земельного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
23.08.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні, зокрема, щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. Відтак, позиція Головного управління Держгеокадастру, викладена в листі від 30.03.2018 №2874/0/26-18, відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413. Зауважує, що позивачу не було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а запропоновано подати до Головного управління на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413. Отже, зазначений лист не позбавляє зацікавлену особу права повторно звернутися до Головного управління в порядку, встановленому законодавством.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Так, 06.03.2018 за вх.№Я-3526/0/25-18 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту (а.с. 16).
30.03.2018 начальник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чувпило В.В. надав відповідь на звернення позивача, оформивши її листом №2874/0/26-18, у якому зазначив, що Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http//poltavska.land.gov.ua. (а.с. 17).
Позивач, розцінюючи це як протиправну бездіяльність, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Разом з тим, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.
Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).
Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Відповідно до підпункту 11 пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
Відсутність же належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про не надання або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду заяви позивача, не зважаючи на факт надіслання відповідачем останньому листа від 30.03.2018 №2874/0/26-18, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Суд, з огляду на зазначене, вважає, що лист відповідача від 30.03.2018 №2874/0/26-18 у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Посилання відповідача у відзиві на позов від 22.08.2018 вих.№873 на необхідність врахування позивачем при зверненні із заявою про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою приписів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними суд вважає безпідставними, оскільки за наслідками затвердження вказаної Стратегії зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.
Як слідує зі змісту Стратегії, Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру мають розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії. На момент виникнення спірних правовідносин відповідні нормативно-правові акти не прийняті.
З приводу ж передбаченого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України "принципу мовчазної згоди", який передбачає виключне право особи, зацікавленої в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності (в даному випадку позивача) замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу органом виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність (в даному випадку відповідачем), суд зауважує на таке.
Можливість використання позивачем права, регламентованого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, не позбавляє суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків, передбачених чинним законодавством. Водночас, самостійне замовлення розроблення земельної документації в разі неприйняття уповноваженим органом рішення є правом позивача, закріпленим статтею 118 Земельного кодексу України, а не його обов'язком, і наявність в нього такого права жодним чином не позбавляє його конституційної гарантії судового захисту та права на розгляд уповноваженим органом поданого ним клопотання у строки, визначені законодавством.
За викладених обставин, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності у вирішенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0000 га, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, та зобов'язання повторно розглянути зазначену заяву, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При прийнятті даного рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 14.08.2018 у справі №814/736/16 (номер в ЄДРСР 75906308), від 24.04.2018 у справі №814/1961/17 (номер в ЄДРСР 73634659) та від 11.04.2018 у справі №806/2208/17 (номер в ЄДРСР 73397635).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) у вирішенні заяви ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий 04 квітня 1997 року Чорнухинським РВ УМВС України в Полтавській області, рнокпп НОМЕР_1) від 27 лютого 2018 року (зареєстрована 06 березня 2018 року за №Я-3526/0/25-18) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий 04 квітня 1997 року Чорнухинським РВ УМВС України в Полтавській області, рнокпп НОМЕР_1) від 27 лютого 2018 року (зареєстрована 06 березня 2018 року за №Я-3526/0/25-18) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 вересня 2018 року.
Суддя О.В. Гіглава