Справа № 127/17544/18
Провадження № 2-а/127/333/18
"27" серпня 2018 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Бахур В.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линника Максима Івановича та Управління патрульної поліції у Житомирській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у адміністративній справі, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом та просить скасувати постанову командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линника М.І. серія ВР№315240 від 23.06.2018, як незаконну.
Позов мотивовано тим, що 23.06.2018 постановою серії ВР№315240, винесеною командиром роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линником М.І., було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. На думку позивача вищевказана постанова є незаконною, винесеною з порушенням його прав та чинного законодавства України, у відсутність жодного належного доказу, а тому просив її скасувати, оскільки правила дорожнього руху не порушував.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов підтримав повністю та просить його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились. Направили до суду відзив на позовну заяву та просили відмовити в задоволені позову з підстав зазначених у відзиві. До відзиву долучили диск з відеозаписом події, здійсненим за допомогою нагрудної камери працівника поліції.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що 28.05.2018 вночі йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його незаконно затримують працівники поліції. Прибувши на місце події ОСОБА_3 дізнався, що працівники поліції вимагають у ОСОБА_1 водійське посвідчення, при цьому законних підстав для такої вимоги не повідомили, а тому ОСОБА_1 не виконував незаконної вимоги працівника патрульної поліції. В подальшому ОСОБА_1 продемонстрував працівнику поліції наявність у нього водійського посвідчення. Зазначив, що працівниками поліції на місці зупинки так і не було складено жодних адміністративних матеріалів з приводу порушення ОСОБА_1 будь-яких правил дорожнього руху.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Як зазначається в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР№315240 від 23.06.2018, складеної командиром роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линником М.І., 28.05.2018 о 01.05год., в м. Житомир по вул. Жуйка, 28, водій ОСОБА_1 на вимогу інспектора не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п. 2.4а ПДР.
За умовами ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 2.4а ПДР визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, окрім іншого мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Також статтею 16 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Отже водій має виконувати лише законі розпорядження поліцейського.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Таким чином, законом визначено чіткий перелік підстав, які дають поліцейському право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачі обґрунтовуючи свій відзив, долучили до матеріалів відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано розмову з позивачем на місці зупинки автомобіля 28.05.2018.
Суд оглянувши в судовому засіданні вказані відеоматеріали встановив, що на відеозаписі відсутній момент початку розмови інспектора поліції з водієм ОСОБА_1, тобто відсутні докази виконання працівником поліції вимог ч.2 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме відсутні докази роз'яснення водію підстави для зупинки, а також підстави для пред'явлення документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР.
Загалом відеоматеріали надані відповідачами є фрагментарними, вибірковими та не висвітлюють повну картину подій, які відбулись під час зупинки водія ОСОБА_1 28.05.2018.
Згідно із вимогами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Окрім відеозаписів долучених відповідачами до відзиву, інших доказів в обґрунтування законності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надано не було.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з'ясованих в судовому засіданні обставин.
Отже в судовому засіданні не було встановлено обставин, які можуть свідчити про законність вимоги працівника поліції щодо пред'явлення водієм документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, окрім іншого, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5,6,19,77,90,159,241-246,268-272, 286, 293 КАС України,суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линника Максима Івановича, серії ВР№315240 від 23.06.2018 року - скасувати та закрити провадження у адміністративній справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 31.08.2018року.
Суддя: