Справа № 138/2223/18
Провадження №:2-о/138/108/18
10 серпня 2018 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: Цибульського О.Є.,
з участю секретаря: Коняги В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про встановлення факту народження дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в м. Севастополі Автономної Республіки Крим, мотивуючи тим, що 19.06.2010 вона зареєструвала шлюб з громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2, про що було видане свідоцтво про народження відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис № 718. На даний час вони переїхали на материкову територію України. 21 червня 2018 року, заявник звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з метою внесення виправлення в свідоцтві про народження сина в графі громадянства матері, оскільки при видачі свідоцтва помилково її громадянство було зазначене «Громадянка Російської Федерації», замість «Громадянка України». Проте, їй було відмовлено у державній реєстрації народження. Відмова мотивована тим, що хоча нею і було надано свідоцтво про народження видане Гагарінським відділом ДРАЦС м. Севастополя АРК на бланку України, проте зазначений актовий запис про народження за №718 від 19.06.2014 в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній.
Зважаючи на викладене вище, заявник вимушена звернутись до суду з даною заявою та просить встановити факт народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в м. Севастополі Автономної Республіки Крим, батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин Російської Федерації, мати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянка України.
Заявник ОСОБА_1, та її представник ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилися. Представник заявника ОСОБА_5 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі заявника, заяву підтримує та просить задовольнити.
Представник Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву, де просить розглянути справу у її відсутність, не заперечує проти задоволення заявлених вимог
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
у відповідності до п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_4, громадянин Російської Федерації, та ОСОБА_1, громадянка України, перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.06.2010 (а.с.4).
Від даного шлюбу вони мають малолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.5).
Як слідує з позову, у заявника та ОСОБА_4 на території Автономної Республіки Крим, що є тимчасово окупованою територією України, народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.12). Факт народження дитини ОСОБА_1 підтверджується обмінною картою (а.с.14).
Вказане вище свідоцтво не може бути прийняте в якості доказу, що підтверджує факт народження ОСОБА_2 у відповідний час та у відповідному місці, оскільки хоча воно і було складене Гагарінським відділом ДРАЦС м. Севастополя АРК на бланку України, проте зазначений актовий запис про народження дитини за №718 від 19.06.2014 в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній, а тому не має будь якої юридичної сили.
Проте, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Згідно ст. 3 вказаного вище Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, свідоцтво про народження ОСОБА_2, складене 19.06.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, не є підставою для реєстрації народження на території України, оскільки видане органом створеним всупереч законодавства України та не є документом, що створює на території України правових наслідків.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документів, що підтверджують факт народження.
З метою внесення виправлення в свідоцтві про народження сина в графі громадянства матері під час реєстрації народження ОСОБА_2, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1, заявник звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з відповідною заявою, однак отримала відмову у проведенні державної реєстрації, зокрема, з тієї підстави, що хоча надане нею свідоцтво про народження складене Гагарінським відділом ДРАЦС м. Севастополя, на бланку України, проте зазначений актовий запис про народження за №718 від 19.06.2014 в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній, а тому такий документ вважається недійсним.
За таких обставин, встановлення факту народження породжує юридичні наслідки. Крім того, заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт народження дитини ОСОБА_2
Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що народження особи є юридичним фактом, що має наслідком виникнення багатьох правовідносин.
Таким чином, враховуючи положення вказаних вище норм та вказані вище обставини, суд приходить до висновків, що факт про який вказує заявник знайшов своє підтвердження в ході розгляду заяви, а тому з метою захисту прав дитини та її батьків, вважає за необхідне заяву задовольнити та допустити рішення до негайного виконання.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 10, 13, 81, 89, 258,259,263-268,293,294,315-319, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд,
Заявлені вимоги задовольнити.
Встановити юридичний факт народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження м. Севастополь Автономної Республіки Крим, держава Україна; батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин Російської Федерації; мати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянка України.
На підставі п. 8 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.