31 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2423/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета пору: Житомирський державний технологічний університет, про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити у списках на отримання соціальної стипендії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира по виключенню ОСОБА_1 із списків на отримання соціальної стипендії;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира поновити ОСОБА_1 у списках на отримання соціальної стипендії.
В обґрунтування позову зазначає, що навчається в Житомирському державному технологічному університеті та отримував соціальну стипендію як дитина учасника бойових дій. Однак, в січні 2018 року на ім'я ректора ЖДТУ надійшов лист, з якого вбачається, що відповідач вважає проведені ОСОБА_1 виплати соціальної стипендії незаконними, оскільки, як вважає відповідач, батько ОСОБА_1 є інвалідом війни, а не учасником бойових дій та ніколи не отримував цей статус. Позивач вважає дії відповідача протиправними.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 позовну заяву залишено без руху.
01 серпня 2018 року до суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. суду від 02 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
16 серпня 2018 року до суду від Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що при перевірці документів та внесенні інформації до бази даних Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків була внесена інформація про студента як дитину учасника бойових дій, а відповідно до документів він є дитиною особи з інвалідністю внаслідок війни. Зазначає, що батьку студента ОСОБА_1 статус учасника бойових дій із числа учасників АТО не встановлювався, посвідчення учасника бойових дій не видавалось, оскільки йому відразу було встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а відповідно до пп.5 п. 4 Порядку №1045, право на отримання соціальної стипендії мають діти учасників бойових дій, які отримали статус відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вважає, що ОСОБА_1 не має права на виплату соціальної стипендії. Разом з тим, у відзиві вказано, що припинено юридичну особу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, а правонаступником є департамент соціальної політики Житомирської міської ради.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є студентом Житомирського державного технологічного університету.
Батько позивача, ОСОБА_2 , має посвідчення серії НОМЕР_1 , яке підтверджує, що пред'явник посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. (а.с. 15)
Листом від 24.01.2018 №412/13 Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира ОСОБА_1 повідомлено про те, що у січні 2017 року відповідальною особою Житомирського державного технологічного університету до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира надано список та особову справу на отримання Вами соціальної стипендії як дитині учасника бойових дій із числа учасників АТО. Інформацію було внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків (далі - ЄДАРП), але під час перевірки особової справи встановлено, що Ви є дитиною інваліда війни, оскільки батьку статус учасника бойових дій не встановлювався, відповідне посвідчення не видавалось. Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1045 (далі - Порядок) право на отримання соціальної стипендії мають діти учасників бойових дій, які отримали статус відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зважаючи на викладене вище Вам проведено виплату соціальної стипендії, на яку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1045, Ви не маєте законного права. Сума виплати становить 12 360 грн. (а.с. 20)
Вважаючи такі дії відповідача необґрунтованими та протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон), "Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1045 (далі - Порядок №1045).
В силу частини 2 ст. 4 Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Статтею 6 Закону визначено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону).
Відповідно до п. 11 ч. 2 статті 7 Закону (в редакції від 23.12.2015), до інвалідів війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
Отже, відмінною рисою, з урахуванням предмету спору в адміністратвиній справі, між статусом "учасник бойових дій" та "інвалід війни" є отриманої особою поранення, контузії або каліцтва під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Судом досліджено матеріали адміністративної справи та встановлено, що ОСОБА_2 (батько позивача) у період із 19.05.2014 по 20.08.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 17.03.20158 №1820 з посиланням на витяг з наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ від 01.07.2014 №44 (а.с. 17).
Як вбачається з довідки №2411 від 30.10.2014 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшина ОСОБА_2 20.08.2014 одержав мінно-вибухову травму, закриту ЧМТ, струс головного мозку, множинні осколкові поранення м'яких тканин скроневої області, правого плеча, правого стегна. Травму отримав при виконання заходів антитерористичної операції під час виконання бойового завдання 20.08.2014 під час перебування на блокпосту біля м. Лутугіно Луганської області під час мінометного обстрілу (а.с. 18)
Відповідно до п. 12-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою КМУ №302 від 12 травня 1994 року, особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором.
Відповідно до довідки Овруцького об'єднаного військового комісаріату №447 від 05.07.2018, старшині запасу ОСОБА_2 встановлено статус учасника бойових дій відповідно до ст. 6 пункту 19 Закону за участь в антитерористичній операції із 19.05.2014 по 20.08.2014. Вказано, що посвідчення учасника бойових дій не видавалось у зв'язку з наявністю посвідчення "Інвалід війни" п. 12-1 Постанови КМУ №302 від 12.05.1994 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни". (а.с. 34)
Участь ОСОБА_2 в АТО підтверджується також відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_3 , копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи.
Отже, є помилковим твердження відповідача, що батьку позивача не встановлювався статус учасника бойових дій.
Статтями 12, 13, 14 Закону передбачені пільги учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни. Обсяг пільг зазначеним особам визначений відповідно до наданого статусу.
Так, пільги, які надаються інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), встановлюють, зокрема 100% знижку інваліду війни по оплаті комунальних послуг, у порівнянні з знижкою, що надається учаснику бойових дій (75%); однак, серед пільг, що передбачені ст. 13 вказаного Закону (для інвалідів війни) не передбачено такої пільги, як виплата соціальної стипендії.
Разом з тим, право на отримання соціальної стипендії мають учасники бойових дій (стаття 6, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") та їх діти, що передбачено частинами 7, 8 ст. 12 вказаного вище Закону, згідно якого держава забезпечує учасникам бойових дій, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 цього Закону, та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України. Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 5 п. 4 Порядку, право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які не отримують академічних стипендій та не перебувають в академічній відпустці, із числа осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та їх дітей (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 44 Закону України Про вищу освіту.
Частиною 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно д 1. ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи те, що в матеріалах адміністративної справи містяться належні докази, що батько позивача є учасником бойових дій (брав участь в антитерористичній операції) та отримав травми при виконанні бойових завдань під час перебування в АТО, суд вважає, що його син, ОСОБА_1 , є дитиною учасника бойових дій та має право на встановлені чинним законодавством пільги.
Отже, позовна вимога в частині визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира по виключенню ОСОБА_1 із списків на отримання соціальної стипендії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи припинення юридичної особи Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира відповідно до рішення Богунської районної ради м. Житомира від 22.12.2017 №110 позовна вимога про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира поновити ОСОБА_1 у списках на отримання соціальної стипендії не підлягає задоволенню виключно з вказаних підстав.
Куруючись статтями 73-77, 241-245, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира по виключенню ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) із списків на отримання соціальної стипендії.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний тексти судового рішення складено 31.08.2018.
Суддя О.В. Лавренчук