ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 вересня 2011 року < Час проголошення > № 2а-5698/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качур І.А. при секретарі Хрімлі К.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Зубко О.М. (дов.від 26.11.10 №7142/9/10 - 214);
від відповідача: Губерський К.С. (дов. від 29.12.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю ,, Фан Гейм ,, про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020, 00 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.09.2011 року в 11 год. 32 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (надалі -позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,, Фан Гейм,, (надалі -відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що рішення про стягнення штрафних (фінансових) санкцій було прийнято за результатами проведених перевірок, які свідчать про порушення відповідачем положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині здійснення господарської діяльності в сфері грального бізнесу без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідач проти задоволення позову заперечував. Накладені штрафні (фінансові) санкції вважав неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки Державна податкова адміністрація України не надає відомостей щодо моделей гральних автоматів, які зареєстровані в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, та які було б обладнані належним запам'ятовуючим пристроєм. Таким чином відповідач не має змоги використовувати в якості реєстраторів розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч абз. 2 п.2 Постанови КМ України № 121 від 07.02.2001 Міністерству промислової політики до 1 лютого 2003 р. належало забезпечити організацію розроблення автоматів, а також зап'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті), для оснащення автоматів, що вже діють, але зроблено не було.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду про наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.
Відповідач перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Шевченківського районі міста Києва.
Державною податковою інспекцією у Щорському районі Чернігівської області 06.04.2009 р. була проведена перевірка відповідача за дотриманням ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. В результаті перевірки був складений акт №0669/26/59/23/24929930 від 06.04.2009 р, яким встановлено порушення проведення розрахункових операцій за готівкові кошти в сфері грального бізнесу на гральних автоматах, обладнаних купюроприймачами без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Зазначеним актом були зафіксовані порушення п.1, п.2, п.3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг"(надалі - Закон № 265/95-ВР), за які, відповідно до п.2 ст.17 цього ж Закону України (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій).
Відповідно до п.2 ст.3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані видати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
В п.3 ст.3 Закону №265/95 зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням порядку їх застосування.
Актом перевірки №0669/26/59/23/24929930 від 06.04.2009 р. встановлено, що під час надання відповідачем послуг у сфері грального бізнесу не проводяться розрахункові операції на повну суму надання послуг через реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Було виявлено, що в гральному залі знаходиться 4 гральних автоматів, з них 3 в робочому стані, приєднаних до електромережі та обладнаних купюроприймачами. На зазначених гральних автоматах відсутня фіскальна пам'ять, а тому в гральному залі використовуються реєстратори розрахункових операцій не зареєстрованих, неопломбованих у встановленому порядку та не переведених у фіскальний режим роботи.
Так, п.2 ст. 17 Закону №265/95 визначено, що за порушення вимог закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведений у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95,суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до державного Бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Пункт 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Відповідач податкове зобов'язання, визначене рішенням про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм,, код (ЄДРПОУ 24929930) штрафні санкції в розмірі 1020, 00 грн. на користь Держави до Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34219379700011), одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900).
3. Постанова може бути оскаржена за правилами встановленими ст. ст. 185-187 КАС.
Суддя І.А. Качур