Справа № 822/665/18
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
23 серпня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
представника відповідача: Лебедюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати відмову Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.01.2018 в призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу протиправною;
- зобов'язати Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж роботи в якості тракториста період навчання в професійному - технічному училищі з 01.09.1979 року по 30.04.1980 року та період проходження строкової військової служби з 21.05.1987 року по 11.05.1989 року;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 23.06.2017 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 218 року позов задоволено частково:
- зобов'язано Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_3 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": період навчання в Плужненському професійному - технічному училищі № 3 з 01.09.1979 року по 30.04.1980 року; період проходження строкової військової служби з 21.05.1987 року по 11.05.1989 року.
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 06.08.2018 року від позивача до суду надійшла заява від 03.08.2018 про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Під час судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача його правонаступником.
Згідно з ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №821 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Білогірське обєднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Оскільки, станом на 03.04.2018 Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області припинено, колегія суддів вирішила задовольнити клопотання представника відповідача та замінити відповідача - Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 06.12.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах у зв'язку з тим, що працював трактористом більше 20 років.
Листом від 17.01.2018 року № 598/02 відповідач повідомив позивача про те, що рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах йому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у позивача відсутній пільговий стаж роботи трактористом - 20 років та загальний стаж роботи - 26 років і 6 місяців.
Також цим рішенням комісія відмовила у зарахуванні до пільгового стажу періоди: з 01.01.1979 року по 30.04.1980 року, оскільки позивач навчався та з 21.05.1987 року по 11.05.1989 року, оскільки позивач проходив строкову військову службу.
Вказана відмова відповідача в призначенні пенсії позивачу, слугувала причиною звернення останнього до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем надано достатньо необхідних документів для підтвердження спірних періодів навчання та проходження строкової військової служби, а тому згідно норм законодавства мають бути зараховані до спеціального стажу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно записів трудової книжки позивача, військового квитка серії НК № 4348953 від 16.07.1985 року та довідки, виданої директором Плужненського професійного аграрного ліцею від 23.03.2017 року № 142, позивач 16.09.1978 року прийнятий в члени колгоспу імені Островського на різні роботи; з 01.01.1979 року по 30.04.1980 року навчався в Плужненському професійному аграрному ліцеї, з 01.01.1980 року переведений на роботу тракториста по рішенню правління колгоспу імені Островського № 1 від 01.01.1980 року; з 21.05.1987 року по 11.05.1989 року проходив строкову військову службу; 21.03.2001 року вибув з членів КСП імені Островського у зв'язку із реорганізацію господарства на підставі наказу загальних зборів № 1 від 21.03.2001 року; 22.03.2001 року прийнятий в СТОВ "Островського" на посаду тракториста згідно із наказом директора № 14 від 22.03.2001 року; з 01.06.2003 року звільнений з СТОВ "Островського" згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач виходив із того, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи трактористом, оскільки комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу період навчання позивача з 01.01.1979 року по 30.04.1980 та період проходження строкової військової служби з 21.05.1987 по 11.05.1989.
Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу вказаних вище періодів враховуючи наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Тому, наведене дає підстави для зарахування позивачу періоду проходження позивачем строкової військової служби, з травня 1987 року по 11 травня 1989 року, оскільки як підтверджується матріалами справи, позивач на момент призову працював трактористом в колгоспі імені Островського.
Разом з тим, частиною першою статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як встановлено з матеріалів справи, довідкою Плужненського професійного аграрного ліцею №142 від 22.03.2017 року підтверджено період навчання позивача у вказаному ліцеї з 01.09.1979 по 30.04.1980, перерва між днем закінчення навчання позивача та днем зарахування на роботу відсутня.
Доводи апелянта стосовно того, що вищевказана довідка, видана директором Плужненського професійного аграрного ліцею від 23.03.2017 року №142 не містить інформації про спеціальність, за якою навчався позивач, колегія суддів відхиляє, оскільки навчання позивача за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників підтверджується подальшою роботою позивача за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для зарахування позивачу періоду навчання в Плужненському професійному-технічному училищі №3 з 01.09.1979 по 30.04.1980.
Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати йому до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду навчання в Плужненському професійному-технічному училищі №3 з 01.09.1979 по 30.04.1980 та періоду проходження строкової військової служби з 21.05.1987 по 11.05.1989.
Разом з тим, щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10 листопада 2006 року затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Пунктом 4 Порядку визначено, що комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку № 18-1 комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у містах та районах, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.
Рішення комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Аналіз положень Порядку № 18-1, зокрема щодо складу комісії, порядку його формування, повноважень комісії та порядку оскарження рішень вказує на те, що комісія є окремим суб'єктом владних повноважень у даних правовідносинах.
Отже, вирішення питання про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, віднесено до виключної компетенції комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях, яка не підпорядковується органам Пенсійного фонду України та є самостійним суб'єктом владних повноважень.
З матеріалів справи слідує, що саме комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 26 грудня 2017 року № 22 відмовила позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу, а відмова відповідача викладена у листі від 17.01.2018 №598/02 є лише наслідком виконання прийнятого рішення комісії від 27.12.2017 року №22.
Крім того, лист Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.01.2018 №598/02 за своїм змістом носить суто інформаційний характер, а тому вимоги позивача про визнання протиправною відмову відповідача викладену в листі від 17.01.2018 року №598/02 задоволенню не підлягають, що і було обгрунтовано вирішено судом першої інстанції.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки загальний стаж роботи позивача становить 25 років 11 місяців 26 днів, із необхідного не менше 26 років 6 місяців (ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 серпня 2018 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.