22 серпня 2018 року справа № 804/195/163/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.,
суддів: Добродняк І.Ю. Семененка Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 (суддя Рябчук Олена Сергіївна)
у справі № 804/195/163/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
"05" лютого 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 19.03.2018 року, просив визнати неправомірними дії Нікопольського об'єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області (Томаківський відділ), правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування до загального трудового стажу позивача періодів роботи згідно наданих позивачем довідок; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового стажу позивача періоди роботи згідно наданих довідок:
- період роботи у 1974 році (36 вихододнів) та у 1975 році (118 вихододнів) в колгоспі «Заповіт Ілліча» Томаківського району Дніпропетровської області згідно довідок №191 від 03.04.2017 р. про трудову участь та № 192 від 03.04.2017 р. про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих ТОВ «Агрофірма «Колос»;
- період роботи у 1976 році в колгоспі імені Ілліча згідно довідки №05 від 16.05.2017 р. про заробітну плату, для обчислення пенсії, видану Зеленогайською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області;
- період роботи у 1976 р. та у 1977 р. у колгоспі «Дружба» згідно довідки №1872/02-01-26 від 30.10.2017р., виданої Долинською сільською радою Запорізького району Запорізькою області;
- період роботи з 1979 по 1989 р.р. в колгоспі «Родина»;
- період роботи у 1990 р. у колгоспі «Росія» згідно довідки №39 від 20.10.2017 р., довідки №40 від 21.10.2017 р. про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих ТОВ «СВК Перчунівський»;
- період роботи у 1991 р. у колгоспі ім. Леніна Савранського району Одеської області згідно довідки № 01-25/241 від 16.11.2017 р. про заробітну плату, виданої комунальним підприємством «Трудовий архів в Савранському районі»;
- період роботи у 1991-1994 р.р. у колгоспі ім. Чапаєва с. Мазурове Кривоозерського району Миколаївської області згідно довідки №05-02/І-340 від 18.10.2017 р., виданої об'єднаним трудовим архівом селищної та сільської рад Кривоозерького району Миколаївської області;
- період роботи з 04.10.2005 р. до нинішнього часу відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В01 № 067904 від 04.10.2005р.
та здійснити розрахунок належної позивачу пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 р. у справі № 804/195/163/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Нікопольського об'єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області щодо відмови (лист № 101/05/08 від 07.12.2017р.) в зарахуванні до загального трудового стажу періодів роботи без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 27.11.2017 року про нарахування трудового стажу з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що відповідачем не належним способом розглянуто подані документи та не надано ґрунтовної відповіді на поставлені позивачем питання.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 р. у справі № 804/195/163/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що відсутність трудової книжки не може обмежить права особи на належний рівень соціального захисту.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 27.11.2017 року позивач звернувся з заявою довільної форми про нарахування стажу за поданими документами. Трудову книжку не надав.
07.12.2017 року листом № 101/05/08 відповідача повідомлено, що згідно наданих документів загальний стаж позивача 5 років 3 місяці 4 дні зараховується по довідці № 60 від 18.09.2017 р. за період роботи з 1989 по 1990 роки по відпрацьованим вихододням в колгоспі ім. Ватутіна, по довідці № Г-465/05-02 від 19.10.2017 року за період роботи в СВК «Маяк» за серпень 1989 року та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з січня 2006 р. по грудень 2010 р., з січня 2012 р. по грудень 2013 р.
В зарахуванні до трудового стажу періодів роботи відповідно до інших довідок відповідачем відмовлено.
Так, згідно до листа № 101/05/08 від 07.12.2017 року відповідачем не зараховані періоди роботи:
- в колгоспі «Заповіт Ілліча»з липня по серпень 1974 року, з жовтня по грудень 1975 року по відпрацьованим вихододням згідно довідки №191 від 03.04.2017 р., оскільки в довідках № 191 та 192 від 03.04.2017 р., прізвище вказано «Гецько», а згідно паспортних даних «Гецко»;
- з 1991-1994 роки в колгоспі ім. Чапаєва згідно довідок № 05-02/Г-340 від 18.10.2017 року, виданої трудовим архівом Кривооозерської районної ради Миколаївської області та № 01-25/241 від 16.11.2017 року в колгоспі імені Леніна Савранського району Одеської області тому, що в даних довідках вказана тільки заробітна плата, а відпрацьовані вихододні відсутні, період роботи за жовтень 1991 р. співпадає в колгоспі ім. Чапаєва Миколаївської області та в колгоспі імені Леніна Одеської області;
- за лютий 1976 року, на підставі довідки виданої Зеленогайською сільською радою, оскільки в довідці вказана тільки заробітна плата за лютий, прізвище «Гецько», а згідно паспортних даних «Гецко», не вказано, в якій організації працював;
- відповідно до довідок № 39, 40 від 20.10.2017 року з липня по жовтень 1990 року в колгоспі «Росія», № 1870/02-01-16, 1871/02-01-26 від 30.10.2017 року за серпень 1976 року, за січень, лютий, липень 1977 року в колгоспі «Дружба» тому, що потрібні відпрацьовані вихододні за роботу в колгоспах.
У зв'язку з відмовою в нарахуванні трудового стажу за наданими довідками позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо можливості часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи повинні діяти лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду за заявою про призначення (перерахунок) пенсії та необхідними документами, визначеними Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року № 18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності вказаним вище Законом пенсії на загальних підставах призначались згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", статтею 56 якого передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов'язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.
В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25.4.
У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.
Періоди роботи з 1991-1994 роки в колгоспі ім. Чапаєва згідно довідки № 05-02/Г-340 від 18.10.2017 року, виданої трудовим архівом Кривооозерської районної ради Миколаївської області та довідки № 01-25/241 від 16.11.2017 року в колгоспі імені Леніна Савранського району Одеської області не були зараховані відповідачем з тих причин, що в даних довідках вказана тільки заробітна плата, а відпрацьовані вихододні відсутні.
Не зарахування до трудового стажу роботи, періоду роботи згідно довідок № 39, 40 від 20.10.2017 року з липня по жовтень 1990 року в колгоспі «Росія», № 1870/02-01-16, 1871/02-01-26 від 30.10.2017 року за серпень 1976 року, за січень, лютий, липень 1977 року в колгоспі «Дружба» сталося в зв'язку з відсутністю відпрацьованих вихододнів за роботу в колгоспі. В довідках зазначено періоди роботи та отримана заробітна плата.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно підтвердження даних періодів роботи показами свідків та наданими довідками. Відповідачем не обчислено стаж роботи за вказаними довідками за фактичною тривалістю та не роз'яснено позивачу порядок обчислення стажу та можливість надати інші документи для його підтвердження.
Зазначене свідчить про необґрунтованість відмови у зарахуванні даних періодів до страхового стажу позивача.
Стосовно періодів роботи в колгоспі «Заповіт Ілліча» з липня по серпень 1974 року, з жовтня по грудень 1975 року по відпрацьованим вихододням, лютий 1976 року з матеріалів справи вбачається, що відповідачем відмовлено у зарахуванні даного стажу оскільки в довідках № 191 та 192 від 03.04.2017 р., прізвище вказано «Гецько», а згідно паспортних даних «Гецко».
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, про що також не заперечував відповідач, що позивач надав позивачу нові довідки з виправленим прізвищем «Гецко», згідно паспортних даних, у зв'язку з чим відмову відповідача в зарахуванні до загального трудового стажу зазначеного періоду роботи суд вважає неправомірною. За таких обставин, відсутні підстави для незарахування даних періодів роботи до загального трудового стажу позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку прийняття певного рішення залежить від результатів розгляду поданих заявником документів, що віднесено до виключної компетенції органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятим ОСОБА_2 Європи 11 березня 1980 року термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Таким чином, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим, що свідчить про правомірність відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог в цій частині.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 р. у справі № 804/195/163/18 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 р. у справі № 804/195/163/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.328 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко