Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 серпня 2018 р. № 2040/5883/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), яка полягає у не поданні у 15- тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), якому встановлено II групу інвалідності, внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю від 01.03.2018року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДР НОМЕР_3 ) подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), якому встановлено II групу інвалідності, отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю від 01.03.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
- Для забезпечення належного захисту прав позивача у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог.
Справу просив розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус ветерана війни - інваліда війни 2 групи, він перебував на військовій служби та її проходив у Збройних Силах колишнього Союзу РСР, а з отриманням України незалежності - у Збройних Силах України по 28.04.1999 рік. Згідно довідки військового госпіталю НОМЕР_4 та свідоцтва про хворобу № 159/8894 від 03.12.1998 року ОСОБА_1 07.02.1997 року під час виконання обов'язків військової служби отримав закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, закритий перелом кісток носа, з приводу чого лікувався стаціонарно
У зв'язку з чим 15 лютого 2012 року ОСОБА_1 , первинно встановлено ІІІ групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серія 10ААА № 622539 від 15.02.2012 року зі строком дії до 01.03.2014 року та копією свідоцтва про хворобу №159/8894 від 03.12.1998 року. З 01 березня 2014 року ОСОБА_1 , повторно безстроково встановлено ІІІ групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби , що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК Серія 10ААБ № 700063 від 19.02.2014 року. У зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я з 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 , вперше безстроково встановлено ІІ-у групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби , що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України Серія 12ААА № 457521 від 09.11.2016 року
01.03.2018 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Харківського обласного комісара з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, та надав увесь необхідний пакет документів , однак ІНФОРМАЦІЯ_3 не подано у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи до нього.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, в якому просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу подати висновок про виплату одноразової грошової допомоги є правомірними і законними та такими, що відповідають чинному законодавству в сфері соціального захисту військовослужбовців і звільнених з військової служби осіб, адже групу інвалідності позивачу було змінено понад дворічний термін.
Позивачем у встановлений судом строк надано відповідь на відзив, в якому просить суд заявлений позов задовольнити, оскільки аргументи відзиву на позов додатково вказують на вихід Харківського обласного військового комісаріату за межі своїх повноважень в спірному випадку та порушення Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Було зазначено, що жодних виплат одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби ОСОБА_1 не отримував, оскільки такі виплати здійснюються виключно за результатами звернення військовослужбовця, а не в автоматичному порядку. На момент першого звернення позивачеві було встановлено 2-гу групу інвалідності з зазначених причин, отже посилання відповідача на законодавство України, яке діяло на час встановлення позивачу 3-ої групи інвалідності є недоречним. Станом на час первинного встановлення позивачу 2-ої групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби строків же реалізації права на одноразову грошову допомогу не передбачено, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами. Посилався на практику Верхрвного Суду 2018 року, де містяться аналогічні правові висновки, що підтверджують правомірність заявленого позову.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 піддполковник у відставці, пенсіонер Міністерства оборони України, є ветераном війни- інвалідом війни 2 групи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_5 від 10.11.2016 року. (а.с. ).
Наказом заступника Міністра оборони України- Командувача Сухопутними військами від 28.04.1999 року № 88 (по особовому складу) позивач звільнений з військової служби за станом здоров'я у військовому званні «підполковник» з правом носіння військової форми. На момент виключення із списків особового складу позивач мав повних 25 років 08 місяць вислуги військової служби у календарному обчисленні.
Згідно довідки військового госпіталю НОМЕР_4 та свідоцтва про хворобу № 159/8894 від 03.12.1998 року ОСОБА_1 07.02.1997 року під час виконання обов'язків військової служби отримав закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, закритий перелом кісток носа, з приводу чого лікувався стаціонарно.
30.11.1998 року військово-лікарська комісія хірургічного циклу в/ч НОМЕР_4 провела огляд позивача та склала свідоцтво про хворобу № 159/8894 від 03.12.1998 року, згідно якого вищезазначена травма позивача від 07.02.1997 року та наявні на час огляду захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби.
З 15 лютого 2012 року позивачу первинно встановлено ІІІ групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби , що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України Серія 10ААА № 622539 від 15.02.2012 року зі строком дії до 01.03.2014 року.
З 01 березня 2014 року ОСОБА_1 , повторно безстроково встановлено ІІІ-у групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби , що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України Серія 10ААБ № 700063 від 19.02.2014 року року.
У зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я з 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 , вперше безстроково встановлено ІІ-у групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби , що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України Серія 12ААА № 457521 від 09.11.2016 року.
01.03.2018 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Харківського обласного комісара з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби , та надав увесь необхідний пакет документів згідно п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення) та п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р. в тому числі і свідоцтво про хворобу ВЛК № 159/8894 від 03.12.1998року та довідку військового госпіталю НОМЕР_4 , якими встановлено причиний зв'язок між травмою заявника та виконання ним обов'язків військової служби.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.07.2018 року за вих. № 1982/ВСЗ позивачу було повідомлено, що його було звільнено з військової служби в 1997 році, одноразова грошова допомога введена в дію з 01.01.2007 року, відповідно право на отримання даної одноразової допомоги мають тільки військовослужбовці, які звільнені з військової служби після 01.01.2007р. Щодо виплати даної допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності по погіршенню стану здоров'я з 09.11.2016 року на підставі довідки МСЕК серії 12ААА № 457521 від 09.11.2016 року зазначено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Дані обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до підпункту 4 п.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно підпункту 1 п.6 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 (в редакції, що діяла на час встановлення 2-ої групи інвалідності), одноразова грошова допомога призначається і виплачується, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.
Згідно п.3 даного нормативного акту днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановленні інвалідності є дата, зазначена у довідці МСЕК.
Відповідно до підпункту б) п.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на час встановлення 2-ої групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону).
Згідно п.4.5 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення), за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок виплати допомоги).
Згідно п.4.5 Положення Військовий комісар має сприяти своєчасному оформленню документів, визначених Порядком виплати допомоги та забезпечити належний контроль за виплатою одноразової грошової допомоги.
Згідно п.4.7 даного Положення документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи:
- висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13);
- заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12);
- копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;
- копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);
- витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);
- копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;
- копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);
- копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно п.4.8. Положення висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів направити до Міністерства Оборони України висновок з поданими документами для прийняття вказаного рішення.
Посилання відповідача в листі від 06.07.2018 року за вих. № 1982/ВСЗ на те, що позивач не має право на отримання даної допомоги оскільки зміна групи інвалідності, проведена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.
В заяві про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю ОСОБА_1 від 01.03.2018 року та даному позові йде посилання на законодавство України, яке діяло на час встановлення позивачу 2-ої групи інвалідності на 09.11.2016 р.
Згідно п.3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановленні інвалідності є дата, зазначена у довідці МСЕК.
Станом на час перинного встановлення позивачу 2-ої групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби строків же реалізації права на одноразову грошову допомогу не передбачено, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами.
В Постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі № 760/11440/17 зазначено, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має права на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.
Аналогічна правова позиція вкладена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-563а14, постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 806/694/16. Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи відзиву не обґрунтованими.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що право на отримання спірної одноразового грошової допомоги виплачується тільки військовослужбовцям, звільненим з військової служби після 01.01.2007 року, оскільки згідно п.3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановленні інвалідності є дата, зазначена у довідці МСЕК.
Крім того, в постанові ВСУ від 21.04.2015 року по справі №21-135а15, постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року №21-446а14, постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року №21-563а14 Верховний суд України також дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто з дати встановлення відповідної групи інвалідності МСЕК, а не з моменту звільнення з військової служби.
Верховний Суд України у постанові від 10.03.2015 № 21-563а14 звернув увагу, що "обов'язкове особисте страхування" та "одноразова грошова допомога" є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_2 допустив бездіяльність щодо нескладання висновку та ненадіслання його разом з поданими документами до Міністерства оборони України для прийняття рішення з питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Суд вважає, що зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України, щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої зазначеними вище нормативними актами є належним способом відновлення порушеного права позивача, а також слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах з огляду на наступне.
Так, згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
У п. 145 рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначено, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДР НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДР НОМЕР_3 ), яка полягає у не поданні у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), якому встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю від 01.03.2018року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДР НОМЕР_3 ) подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), якому встановлено ІІ групу інвалідності, отриманої травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий заявником разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю від 01.03.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано суддею 30 серпня 2018 року.
Суддя Шляхова О.М