Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відстроченні судового збору та повернення позовної заяви
30 серпня 2018 р. Справа № 2040/6245/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати вимогу № Ю-14642-17 від 02.03.2018 року.
Ухвалою від 03.08.2018 року вказаний позов було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків прозову, які позивачем було усунуто.
Разом з тим, в позові позивачем заявлено клопотання про відстрочення/звільнення від сплати частини судового збору у задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 14.08.2018 року з тих підстав, що:
1. клопотання було не конкретизоване, а сума решти судового збору, про яку вказував позивач - не відповідала дійсності;
2. не надано доказів щодо залишку коштів в касі підприємства та доказів арешту коштів, як неможливості сплати судового збору у повному обсязі: довідки банків та/або бухгалтерську довідку про те, які саме рахунки відкриті ним, рішень про арешт таких рахунків., а решта доказів не відповідала критерію належності та допустимості доказів.
Також, ухвалою від 14.08.2018 року було повторно залишено позов без руху та вказано, що, усуваючи недоліки позову позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 31075,73 грн. Надано строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту її отримання.
Позивачем 20.08.2018 року було отримано ухвалу суду, що встановлено з поштового повідомлення, та, до теперішнього часу, не виправлено недоліки визначені вимогами ухвали від 14.08.2018р. - не надано доказів сплати судового збору.
У свою чергу, позивачем надано клопотання про відстрочення сплати частини судового збору до ухвалення рішення, в обґрунтування якого вказано на неможливість сплати всієї суми судового збору через арешт рахунків.
З матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивачем частково сплачено судовий збір у розмірі 528,61 грн., котру, як вказував позивач, було оплачено всіма коштами, наявними у касі.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У свою чергу, у розумінні приписів ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, проте, вказані випадки стосуються фізичних осіб.
Вирішуючи клопотання позивача, як юридичної особи, суд зазначає, що Законом передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .
Слід зазначити, що первинно, підставою відмови у відстроченні/ звільненні від сплати судового збору стало, серед іншого, відсутність відповідного документального підтвердження, оцінку чому надано ухвалою від 14.08.2018 року.
Позивач, повторно прохаючи суд про відстрочення сплати судового збору, частково врахував приписи ухвали від 14.08.2018 року.
Так, в якості документального підтвердження неможливості сплати судового збору було надано реєстр станів виконавчих проваджень, лист ГУ ДФС України в Харківській області про відсутність підстав для зняття арешту з рахунків позивача, накладених постановою по справі № 820/7896/14, довідку про відсутність у 2017-2018 року позивачеві бюджетних надходжень та коштів у касі.
Аналізуючи зазначене, суддя приходить до висновку про неналежне виконання позивачем вимог ухвали від 14.08.2018 року.
Так, належним виконанням вказаної ухвали було б або надання до суду доказів сплати судового збору, або належним чином обґрунтованого клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору зі всіма доказами, які дійсно свідчили б про неможливість сплати судового збору.
Проте, вимоги ухвали від 14.08.2018 року позивачем не виконані, що полягає в наступному.
Позивач, наголошуючи про неможливість сплати судового збору у повному обсязі через арешт всіх його рахунків, не надає жодних належних доказів, а саме: довідки банків та/або бухгалтерську довідку про те, які саме рахунки відкриті ним.
Як повідомив позивач, арешт рахунків було здійснено органом ДВС, та, зокрема, з постанови по справі № 820/7896/14 вбачається, що арешт накладено на наступні рахунки: банк АТ "КБ "Експобанк" на р/р 26001114215001, ПАТ Промінвестбанк на р/р №26041619992843, №26008619947983, АТ "Банк Золоті Ворота" на р/р №26009010067556, Харків ГРУ ПАТ "КБ "Приватбанк", м. Харків на р/р № 26057052303891, № 26002052308874.
Проте, за відсутності вищевказаних доказів наданий позивачем витяг щодо станів виконавчих проваджень не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, оскільки з нього не вбачається інформації про арешт рахунків, не можливо встановити, на виконання яких саме рішень відкриті виконавчі провадження.
Крім того, надана позивачем довідка про відсутність у 2017-2018 року позивачеві бюджетних надходжень та коштів у касі може оцінуватись судом лише у сукупності належних доказів.
Отже, належними доказами, щодо неможливості сплати судового збору, подання яких свідчило б про виконання вимог суду, є довідки банків та/або бухгалтерські довідки про те, які саме рахунки відкриті ним - тобто, чіткий перелік відкритих позивачем рахунків, а також, відповідні процесуальні рішення із зазначенням арештованих рахунків.
Первинно, відмовляючи позивачу у відстроченні/звільненні від сплати судового збору ухвалою від 14.08.2018 року, судом було надано оцінку щодо належності доказів, на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору, які позивачем надано не було.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суддя відмовляє та, з огляду на неусунення недоліків позову позивачем у строк, встановлений судом, згідно ухвали від 14.08.2018 року зазначає, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання - через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено та підписано 30 серпня 2018 року.
Суддя Заічко О.В.