Справа № 492/1218/18
Провадження № 2/492/625/18
29 серпня 2018 року м. Арциз
Арцизькийрайонний суд Одеської області у складі:
Головуючого - судді Череватої В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
07.08.2018 року позивач звернулася до суду з позовом та просила суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який 28 квітня 2007 року було зареєстровано Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області, під актовим записом за № 07.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що з 28 квітня 2007 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, стверджує, що подружнє життя не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.
Ухвалою суду від 15.08.2018 року провадження у справі відкрито.
Від позивача та відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. При цьому відповідно до письмових заяв позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі, а також виявила бажання після припинення шлюбу залишити післяшлюбне прізвище - ОСОБА_2. Відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 28 квітня 2007 року Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області було зареєстровано шлюб між сторонами, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 07, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 (а.с. 4). Сторони мають двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 5), доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 6).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка ОСОБА_2, та жінки ОСОБА_1, й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст. 110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
У зв'язку з наведеним суд вважає, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх шлюбу неможливо та шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, у зв'язку з реєстрацією шлюбу позивач ОСОБА_1 змінила прізвище, у якої до шлюбу було прізвище «ОСОБА_1». Позивач виявила бажання, що викладене у письмовій заяві, після припинення шлюбуіменуватися цим же прізвищем, що і зараз, а саме - «ОСОБА_1».
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76, 141, 200, 206, 247, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 28 квітня 2007 року Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області, актовий запис № 07, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 які мають двох неповнолітніх дітей - розірвати.
Після припинення шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Арцизького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що це рішення суду після набрання ним законної сили є документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 серпня 2018 року.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП: НОМЕР_1), місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2
Арцизького районного суду В.І. Черевата
Одеської області