Справа № 202/4430/18
Провадження № 1кп/202/402/2018
Іменем України
29 серпня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040660000885 від 09.06.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянин України, українець, має вищу освіту, неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 17.07.2001 року вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3, ст. 81, 42 КК України 1960 року до позбавлення волі на строк З роки 1 місяць, з конфіскацією майна;
- 04.03.2005 року вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за ст. 93 п. «А, Е, І», ст. 17 ч. 2, ст. 93 П «А, Г, Е, І», ч. 2. ст. 145, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 15 років, з конфіскацією майна. На підставі ст. 42 ч. 3 КК України даним покаранням поглинуте покарання за вироком П'ятихатського РС Дніпропетровської області від 17.07.2001 року, до відбуття - 15 років позбавлення волі, з урахування тримання під вартою з 25-17.10.2000 року. За рішенням Верховного суду України від 23.08.2005 року вирок змінений: вважати засудженим за ст. 93 п «А, Е, 1»; ч. 2 ст. 17 - 93 П «А, Г, Е, 1»; ч. 2 ст. 145; ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 41 К України до 14 років позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 42 КК України даним покаранням поглинуте покарання за попереднім вироком. До відбуття 14 років позбавлення волі;
- 21.06.2010 року вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за статтями 94 П.П. «А», «І» КК України до позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 3 ст. 42 КК України даним покаранням поглинуте покарання за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.03.2005 року, до відбуття 15 років позбавлення волі. Звільнений з виправної колонії 12.02.2016 року;
у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 3 ст. 185 КК України, -
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено.
Всі учасники судового провадження висловили думку про можливість призначення судового розгляду, який провести у відкритому судовому засіданні.
Прокурором, з посиланням на те, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком
на 60 діб, дія якого закінчується 09.09.2018 року заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не змінилися, а застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений послався на розсуд суду.
Суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не змінилися, а застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшилися та існують на даний час, не забезпечить виконання процесуальних обов'язків.
Ці обставини в сукупності, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він може переховуватись від суду та у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Будь-яких інших клопотань не надійшло.
За таких обставин суд вважає підготовку до судового розгляду закінченою.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 316 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.08.2018 року на 14 год. 30 хв. в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
ОСОБА_4 продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 27.10.2018 року.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, представників потерпілих.
Відповідно до ч.3 ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1