1[1]
13 серпня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року, -
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати і закрити провадження у справі.
В обґрунтування зазначає, що суд, розглянувши справу без його участі, всупереч вимогам ст.255 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 на 13 серпня 2018 року не з'явилися до суду апеляційної інстанції та не повідомили причини своєї неявки, що не перешкоджає суду провести розгляд без їх участі.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з таких підстав.
З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин є правильним.
Як установив суд, 13 лютого 2018 року о 22 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Пражська, 27 ОСОБА_3, керуював автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного алкогольного сп'яніння, а саме : порушення мови, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленному порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2018 року серії БД № 045146, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в присутності яких здійснювався огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак, рішення суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у постанові, є обґрунтованими і підтверджується зібраними по справі доказами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
За таких обставин, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року щодо ОСОБА_3 є законною, а тому підстав для зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Справа № 33/796/2406/2018 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Карабак Л.Г.