провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/6273/2018
09 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді - доповідача: Білич І.М.
суддів: Саліхова В.В., Соколової В.В.
при секретарі: Довгопола А.В.
за участю:
представника ПАТ Фінанси та Кредит - Холодова Л.А. представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
представника Державної іпотечної установи - Подольна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року постановлену під головуванням судді Оболонського районного суду Луценко О.М.
в цивільній справі № 756/16227/13-у за заявою Державної іпотечної установи, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_5, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Юлія Валеріївна про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.
У березні 2018 року Державна іпотечна установа звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Свою заяву заявник обґрунтовувала тим, що 11 лютого 2015 року між ДІУ та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір відступлення права вимоги № 17/4-в, відповідно до п.п.1.1 та 2.1. якого, новий кредитор набув право вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо) вказаних у додатках до цього договору. Тому просила замінити стягувача з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на Державну іпотечну установу у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження по справі № 756/16227/16-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6Т.в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_5, ОСОБА_2,треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Ю.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року заяву Державної іпотечної установи задоволено.
Замінено сторону стягувача по виконанню рішення по цивільні справі № 756/16227/13-ц за позовом позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6Т.в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Ю.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Державна іпотечна установа.
Не погоджуючись із ухвалою суду представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було подало апеляційну скаргу де ставилося питання про її скасування та постановлення нової ухвали щодо відмови у задоволенні заяви Державної іпотечної установи. З посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Подаючи відзив на апеляційну скаргу Державна іпотечна установа просила залишити ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 15.06.2018 року без змін.
Вказуючи, що відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою: внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та правонаступництва. Отже, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України &q?по;Про судоустрій і статус суддів&q?їн; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Представник позивача та представник заявника не визнали подану апеляційну скаргу, заперечували проти її задоволення.
Інші учасники справи будучи належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом при розгляді справи було встановлено, щорішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26.05.2014 року позов ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором №18-05-И/03 від 18.07.2005 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, законними представниками якого ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з жилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , знятоїх з реєстраційного обліку. Проведено розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 липня 2014 року рішення Оболонського районного суду міста Києва було залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 жовтня 2014 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2014 року змінено,зменшено розмір пеніз 1 067 235,57 гривень до 772 615,45 гривень.
Урешті рішення суду залишено без змін.
Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення не зверталидо виконання, протягом дії Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що набрав законної сили з 07.06.2014 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2014 року в незмінній при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву виходив з доведеності заявником обставин щодо правонаступництва ним прав вимоги з урахуванням того, що 11 лютого 2015року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір відступлення права вимоги за кредитами, відповідно до п.п.1.1. з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно договору застави майнових прав №17/4-З від 11.02.2015 року, що укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань первісного кредитора за кредитним договором №17/4 від 11.02.2015 року за п.1.2. якогосторони передбачили, що новий кредитор набув право вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо) вказаними у додатках до цього договору.
Зазначаючи також, що за таких обставин заявник має право клопотати перед судом щодо заміни сторони стягувача по виконанню рішення в цивільній справі № 756/16227/13 ц, і таке клопотання підлягає до задоволення згідно ст. 442 ЦПК, незважаючи на те, що сам виконавчий лист за вказаним рішенням на час звернення заявника з заявою не видавався.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник вказував на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що виконавчий лист щодо примусового виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2014 року у справі №756/16227/13-ц не видавався, у зв'язку з чим, виконавче провадження у встановленому законом порядку не відкривалось. Враховуючи, що видача самого виконавчого документа здійснюється виключно за ініціативою зацікавленої сторони ( ст. ст. 368, 269 ЦПК), то відсутність заяви банку виключає видачу та наявність виконавчого листа у даній справі. Відтак, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не набув статусу стягувача як і відповідних прав та обов'язків сторони виконавчого провадження, отже і Державна іпотечна установа не може вступити у дану цивільну справу на стадії виконання судових рішень, передбачених розділом VIЦПК України.
Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін ( відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та норм ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6 - 1355/10, провадження № 61 -12076 св 18.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених в апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 375, 381-383, 384, 387 ЦПК України, п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &qu р;Про судоустрій і статус суддів&q?их;, ч. 6 ст. 147 закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 17 серпня 2018 року.
Суддя - доповідач:
Судді: