27 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 761/33941/16-ц
Провадження № 14-375цс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н.П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку із поновленням на посаді, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року (у складі колегії суддів Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.),
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з серпня 1989 року по квітень 2010 року служив у Збройних Силах в системі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на різних посадах. Відповідно до наказу № 15 від 18 січня 2011 року його було звільнено з посади директора Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - Департамент) на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року по справі № 826/16788/14, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 було поновлено на посаді керівника Департаменту з 19 січня 2011 року та зараховано час вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця з 19 січня 2011 року по день поновлення на роботі. Рішення суду про поновлення на роботі набрало чинності 8 червня 2016 року, але відповідачем не виконується. Таким чином, станом на 1 вересня 2017 року час вимушеного прогулу складає 79 місяців, а сума заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1 млн 444 тис. 338 грн 70 коп.
Посилаючись на зазначене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 1 млн 444 тис. 338 грн 70 коп., та відшкодувати моральну шкоду в сумі 100 тис. грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ДСНС на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 928 тис. 394 грн 61 коп. без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року ОСОБА_3 було поновлено на посаді директора Департаменту, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу підлягають частковому задоволенню в розмірі 928 тис. 394 грн 61 коп. без утримання податків та інших обов'язкових платежів, враховуючи розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 1 лютого 2011 року по 1 вересня 2017 року.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, діючої в інтересах ДСНС, задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ДСНС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з поновленням в займаній посаді закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що пред'явлені ОСОБА_3 вимоги безпосередньо стосуються проходження та звільнення з публічної служби, і даний спір є публічно-правовим, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у даній справі.
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що публічно-правовий спір, а саме вимоги про поновлення на роботі вирішено в порядку адміністративного судочинства. А вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з його поновленням на займаній посаді має розглядатись в порядку цивільного судочинства. Крім того, відповідач не оспорював підсудність даної справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
У травні 2018 року відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в яку він просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 1 серпня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Оскільки ОСОБА_3 оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної і суб'єктної юрисдикції.
ВеликаПалата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 серпня 2018 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно із частиною тринадцятою вказаної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 401 - 404, підпунктом 7 пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 12 вересня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.
3. Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. П. Лященко
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
В. С. Князєв