27 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/14277/17
Категорія: 3.7 Головуючий в І інстанції Бойчук А.Ю.
Місце та час ухвалення: м. Одеса, 14:43 год.
Дата складання повного тексту рішення: 25.05.2018р.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Градовський Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора Управління патрульної поліції м. Одеси лейтенанта поліції ОСОБА_4 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції м. Одеси та згідно уточненої позовної заяви просив:
- визнати дії Інспектора Управління патрульної поліції м. Одеси лейтенанта поліції ОСОБА_4, щодо складання постанови ЕАА № 131281 від 24.07.2017 року в справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача - протиправними.
- постанову серії ЕАА № 131281 від 24 липня 2017 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, провадження по справі закрити.
Вимоги обґрунтовано тим, що 24 липня 2017 року, близько о 22 год. 05 хв., позивач керував транспортним засобом марки MARCEDES-BENZ VITO, державний номер НОМЕР_1, проте посадовою особою Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції на автошляху Е-95, у напрямку м. Одеса на КП «Дачне» він був зупинений. У подальшому, без представлення, повідомлення про причину зупинки та пред'явлення доказів порушення, відповідач забрав документи із посиланням на п. 11.5 ПДР, зазначив, що має на меті скласти постанову про адміністративне правопорушення. Позивач зазначив, що не вчиняв жодного правопорушення, а рухався не по крайній правій смузі, оскільки остання була заповнена численними вантажними авто, які стояли на ній, чекаючи зважування перед КП «Дачне» для заїзду в місто. Відповідно до п.11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом. З посиланням н зазначені обставини, позивач висловив свою незгоду із зупиненням і складанням адміністративних матеріалів. Проте відповідачем було складено оскаржену постанову, де встановлено порушення позивачем п. 11.2 ПДР та притягнено його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що позивачем здійснено адміністративне правопорушення, що підтверджується диском із відеозаписом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.07.2017 року Інспектором Управління патрульної поліції м. Одеси лейтенантом поліції ОСОБА_5 було складено постанову, в якій зазначено, що 24.07.2017 року позивач керував автомобілем в м. Біляївка на трасі Київ-Одеса, 453-й км, рухаючись в крайній лівій смузі з двома або більше смугами в попутному напрямку, які в той час були вільними, чим порушив вимоги п. 11.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відповідач, керуючись ст.ст.33,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. на підставі ч.2 ст.122 КУпАП.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доказано правомірність винесеного рішення, що суперечить нормам ч. 2 ст. 77 КАС України.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 11.5 ПДР України, на дорогах які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З метою встановлення всіх обставин справи та дослідження доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 липня 2018 року зобов'язав Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надати диск з відеозаписами з камер, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі (щодо складання постанови серії ЕАА № 131281 від 24 липня 2017 року).
Заявою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Вхід. № 15430 від 21 серпня 2018 року на виконання ухвали суду, апелянтом надано диск із відеозаписами з камер встановлених на будівлі КП «Дачне», якими останній підтверджує факт скоєння правопорушення позивачем.
Колегією суддів досліджено наданий відповідачем відеозапис.
Зі вказаного відеозапису не вбачається, скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого нормами п. 11.5 ПДР України, оскільки на відеозаписі відсутні дані про транспортний засіб та номерний знак позивача, а тому колегія суддів не може встановити, що саме позивачем було скоєно правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції не доведено правомірність винесеного рішення, що суперечить нормам ч. 2 ст. 77 КАС України, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 131281 від 24 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП є незаконною.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.272, ст.286, ст.308, ст.311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2018 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський