Ухвала
14 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 415/5051/16-ц
провадження № 61-41488ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 02 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 23 березня 2017 року рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 02 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
ОСОБА_1 оскаржила рішення апеляційного суду в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків (сплати судового збору та надання належним чином оформлених копій судових рішень).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 23 березня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
24 листопада 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Луганської області від 23 березня 2017 року.
У серпні 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано до Верховного Суду.
Заявник порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що не отримував копії ухвали про повернення касаційного скарги від 07 липня 2017 року.
Разом із тим зазначені причини пропуску процесуального строку не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені відповідними доказами.
Отже, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та надати належні докази на їх підтвердження.
Безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, на виконання вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України заявникові потрібно надати копію касаційної скарги та приєднаних до неї матеріалів для відповідача у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 23 березня 2017 року залишити без руху.
Надати заявнику для усунення вищезазначених недоліків строк до 21 вересня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель