Справа № 755/39/17
1-кп/755/66/18
м. Київ "27" серпня 2018 р.
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта неповна вища, працюючого на посаді перезарядчика вогнегасників ТОВ «Вогнеборець плюс», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: 13.07.2009 року вироком Солом"янського районного суду м.Києва за ч.1 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 27.05.2016 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.309, ч.3 ст.357, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 27.05.2016 року, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_9 будучи неодноразово судимим, востаннє 27.05.2016 Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, був звільнений 27.05.2016 по відбуттю строку покарання, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин за наступних обставин:
Так, 05.11.2016 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , маючи на меті незаконне збагачення, шляхом відкриття дверей невстановленим способом, таємно проник до кв. АДРЕСА_4 у вище вказаному будинку, в якій проживає ОСОБА_7 , де викрав майно останньої, а саме: мобільний телефон «Номі», вартістю 1428 грн. 90 коп., грошові кошти в сумі 2000 грн. та шкіряну ключницю з 3 ключами, загальною вартістю 500 грн., однак був помічений ОСОБА_7 , яка в цей час прокинулась.
Після того, усвідомивши, що його дії помічені потерпілою та стали носити явно відкритий характер, ОСОБА_9 їх не припинив, а з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілій матеріального збитку на загальну суму 4000 грн..
В судовому засіданні ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що 05.11.2016 року, приблизно о 02-00 годині вийшов до магазину АТБ, який знаходиться через дорогу навпроти будинку де він мешкає. В магазині не виявилось того, що хотів придбати ОСОБА_9 , вирішив піти через двори до магазину «АТБ», який знаходиться на Русанівській набережній. Коли прямував до магазину, назустріч виїхав автомобіль патрульної поліції, з якого вийшов працівник поліції та запитав ОСОБА_9 куди він прямує та чому він знаходиться на вулиці в такий пізній час. Потім працівники поліції попросили, почекати ОСОБА_9 , поки вони занесуть його дані до планшету, а коли він почав відходити від того місця де він розмовляв з працівниками поліції, з правого боку від нього вийшов ще один чоловік, який в цей час розмовляв по телефону, працівник поліції попрямував у його бік та попросив зупинитись, у відповідь на вимогу працівника поліції, незнайомий чоловік кинув мобільний телефон та почав тікати за вугол будинку. ОСОБА_9 знову зупинили працівники поліції, та повідомили останньому, що це був спільник ОСОБА_9 , та що ОСОБА_9 разом з невідомою особою, вчинили злочин. Працівник поліції, який намагався зупинити невідомого, повернувся до ОСОБА_9 та поклав до його лівого зовнішнього карману куртки мобільний телефон, який викинув невідомий, що втік.
ОСОБА_9 заперечував проти дій працівників поліції, однак на нього наділи кайданки. В момент затримання один з працівників поліції розмовляв по телефону з потерпілою, інший працівник поліції пішов шукати понятих.
Він наполягав, щоб провели експертизу з приводу наявності відбитків пальців на телефоні, який працівники поліції підкинули ОСОБА_9 , однак йому було відмовленно.
Захисник, який був присутній при його процесуальному затриманні, порадив відмовитись від участі у впізнанні потерпілою особи, яка вчинила злочин. Крім того захисник порадила йому не надавати жодних показів та відмовитись від одночасного допиту потерпілої та ОСОБА_9 ..
Він заявляв, що знайдений у нього телефон потерпілої йому підкинули працівники поліції. Також заперечив, що 05.11.2016 року з 02-00 год до 03-00 год він спілкувався з потерпілою по мобільному телефону, у нього не дзвонив в кішені телефон, який йому раніше підкинули працівники поліції, під час затримання та огляду. Крім цього, при затриманні у нього не вилучили жодних інструментів та відмичок які використовуються для проникнення до приміщення.
Зазначив, що має постійну роботу, тому потреби вчиняти крадіжку, або будь який інший злочин у нього не було.
Провівши судове слідство в повному обсязі, в ході якого були допитані потерпіла, свідки та досліджені письмові докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та грунтується на наступних доказах:
Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що з обвинуваченим до вчинення злочину знайома не була.
05.11.2016 року вночі вона перебувала за адресою свого проживання в АДРЕСА_5 , яка налічує 3 кімнати. Потерпіла знаходилась в кімнаті № 1, що розташована найближче до вхідних дверей та є прохідною, з якої виходять інші 2 кімнати. Квартира розташована на 3-ому житловому поверсі 4-х поверхового будинку. На першому поверсі розташований цілодобовий магазин «АТБ». Балкон у квартирі відсутній.
Проживає у квартирі вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_10 та її сином ОСОБА_11 .. У всіх трьох є ключі від вказаної квартири.
Напередодні увечорі ОСОБА_7 повернулась додому, де вже знаходились її сестра ОСОБА_10 із сином. Оскільки потерпіла повернулась остання, то вона зачинила вхідні двері та залишила ключі в замку. Приблизно о 24-00 год. потерпіла лягля спати, та вимкнула світло. ОСОБА_10 в цей час дивилась телевізор у своїй кімнаті, а ОСОБА_11 працював за компютером у своїй кімнаті. Двері у їх кімнатах були зачинені та горіло світло.
Приблизно о 02 год. 30 хв. вона прокинулась від незрозумілого відчуття. Над нею, на малій відстані, знаходилось обличчя раніше незнайомого чоловіка. ОСОБА_7 телефоном, який в цей час знаходився в її лівій руці, підсвітила обличчя незнайомця, при цьому сильно перелякалась. Потерпіла запитала незнайомого чоловіка: «Хто ти?». У невідомого чоловіка були злякані очі, які було видно із-під козирка його фуражки.
Незнайомець схилився над ліжком. У нього була продовга фізіономія, виразне підборіддя та очі. На голові фуражка з козирком.
Потерпіла знову запитала: «Що ти тут робишь?», після чого невідомий чоловік втік. ОСОБА_12 схопилась з ліжка і побігла до сестри ОСОБА_10 у сусідню кімнату з криками: « ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі хтось є, чоловік у квартирі». ОСОБА_10 швидко встала з ліжка та пішла перевіряти квартиру, спочатку зайшла до туалету, ванни, потім кухні, до кімнати сина ОСОБА_11 , а потім до вхідних дверей. Нікого стороннього в квартирі вже не було, вхідні двері були зачинені з зовнішнього боку, при цьому ключів потерпілої в замку дверей вже не було. Увімкнувши світло, вони побачили, що речі потерпілої, що знаходились в її сумці розкидані по кріслу, яке знаходилось поряд з ліжком потерпілої. Крім того у шафі, що знаходиласьу кімнаті потерпілої були відчинені дверцята а речі лежали на підлозі кімнати. ОСОБА_12 виявила відсутність свого мобільного телефону, грошових коштів у сумі 2000 грн. та набору ключів від квартири у спеціальному чохлі червоного кольору.
ОСОБА_10 відразу зателефонувала разом на телефон потерпілої, який викрали. Телефонували всього 3 рази, на 1 виклик ніхто не відповів, а потім відповів чоловік та почалась розмова між ним та потерпілою з ОСОБА_10 , яка тривала 27 хвилин і декілька секунд. Під час цієї розмови потерпіла з іншого мобільного телефону зателефонувала на 102 та повідомила про злочин.
В розмові яка відбувалась між невідомим чоловіком та потерпілою з ОСОБА_10 , невідома особа намагалась домовитись з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , про те, що вони повинні заплатити йому грошові кошти а він в свою чергу поверне їм викрадений мобільний телефон. Обговорювались умови повернення викраденого телефону, а саме умови отримання грошових коштів за повернення мобільного телефону потерпілої. Невідома, на той час, особа пропонувала зняти дистанційного грошові кошти в з банківського рахунку, на що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не погодились, натомість запропонували покласти грошові кошти до поштової скриньки, однак невідома особа не погодилась.
Приїхали працівники патрульної поліції та почали зясовувати обставини вчиненого злочину. Вже в присутності працівників поліції ОСОБА_7 ще раз зателефонувала на викрадений телефон, ніхто не відповів, однак потерпіла почула, як дзвонить її телефон, за допомогою онлайн дзвінку патрульного поліцейського, який знаходився у неї вдома з іншим поліцейським, який в цей момент затримував злодія.
В судовому засіданні потерпіла наголосила на тому, що невідома особа, яка проникла до квартири та викрала її речі це і є обвинувачений ОСОБА_9 , який знаходиться в залі судового засідання. Зазначила, що впізнала його за рисами обличчя, крім того також впізнала за голосом, оскільки у ОСОБА_9 вимова «специфічна», як невідому особу з якою спілкувалась по телефону з приводу повернення викраденого.
Також, потерпіла вказала, що в момент коли вона прокинулась, в її кімнаті світло не горіло, в інших двох кімнатах горіло світло. Світло з кімнати ОСОБА_11 світило прямо у спину невідомого чоловіка, який проник до квартири, тому потерпіла чітко бачила його худорляву статуру. ОСОБА_7 наголосила в судовому засіданні, що в неї відсутні будь-які сумніви з приводу того, що саме ОСОБА_9 проник до квартири та викрав речі, оскільки вона його впізнала за статурую, рисами обличчя та голосом.
Пояснила, що перехресного допиту між нею та ОСОБА_9 не було, впізнання проводилось по фотокарткам, оскільки зі слів слідчого їй стало відомо, що ОСОБА_9 відмовився від допиту та впізнання за участі потерпілої.
Впізнання по фотознімках проводилось в кабінеті слідчого за його столом в присутності понятих. Слідчий складав всі необхідні процесуальні документи, які підписувала потерпіла і всі особи, яким це належить. Як саме називались вище вказані процесуальні документи, потерпіла не знає, оскільки вона є журналістом за фахом та не має юридичної освіти, тому не пам'ятае назви всі процесуальних документів які підписувала в той день.
Крім того, потерпіла категорично заперечила, що до неї на мобільний телефон перед впізнанням особи по фотознімкам на «Вайбер» прийшла фотокартка затриманого.
ОСОБА_7 уточнила, що на свій телефон після його викрадення вони з ОСОБА_10 телефонували 3 рази: 1 раз 05.11.2016 о 02 год. 38 хв.- дзвінок залишився без відповіді. 2-й раз 05.11.2016 о 02 год. 39 хв. - розмова тривала 27 хв. 07 сек. Та 3-й раз 05.11.16 о 03 год. 11 хв. - дзвінок залишився без відповіді. Перший раз потерпіла зателефонувала на викрадений телефон приблизно через 5-10 хв. з моменту як вона побачила ОСОБА_9 в кімнаті.
Стосовно вхідних дверей до квартири, потерпіла пояснила, що до квартири ведуть металеві двері, зачиняються вони тільки на верхній замок, оскільки нижній на той час був зломаний. Ключі завжди залишаються в в замку, коли всі члени сім'ї знаходяться дома. Після залізних дверей зразу знаходяться дерев'яні двері, в них є 3 замки, однак вонине працюють, тому дерев'яні двері ніколи не зачиняються. Стверджує, що на момент злочину вхідні двері були зачинені, так як вона останя зайшла до квартири.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала заявлений на досудовому слідстві цивільний позов та просила його задовольнити, оскільки з викрадених речей їй повернули лише мобільний телефон.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні поснила, що потерпіла ОСОБА_7 є її сестрою. ОСОБА_9 вона знає наглядно, оскільки останній проживає в сусідньому будинку, особистих стосунків з ОСОБА_9 не має.
В кінці 2016 року восени, вона перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_5 . Була вже ніч, ОСОБА_7 лягла спати, а вона ще дивилась телевізор, її син ОСОБА_13 , працював у сусідній кімнаті за комп'ютером. Серед ночі почула крик сестри: «Таня у нас чужий чоловік в хаті!» Піднялась з ліжка та пішла перевіряти квартиру. Перевірила туалет, потім ванну кімнату, кухню кімнату сина та вхідні двері, які виявились зачиненими з зовнішнього боку, а в замку не було ключів потерпілої які завжи вона залишала там. Коли увімкнули світло в кімнаті потерпілої, то виявили перевернуті по кімнаті речі, відсутність грошових коштів та мобільного телефону потерпілої. Свідок вирішила зателефонувати на 102 та повідомити про злочин, в цей час потерпіла телефонувала з іншого телефону на свій телефон, який викрали. На дзвінок відповів невідомий чоловік, та запропонував їм сплати йому грошові кошти в розмірі 2000 грн., натомість він поверне викрадений телефон. Невідомий чоловік пропонував назвати останні 3 цифри банківської картки для того щоб він зміг зняти вище зазначену грошову суму. У відповідь свідок відмовилась, та запропонувала покласти грошові кошти до почтової скриньки. На що невідомий чоловік відмовився, аргументуючи це тим що його спіймають, коли він буде забирати кошти. Крім того в телефонній розмові невідомий чоловік повідомив, що вони вже давно слідкують за квартирою, в якій проживає потерпіла та свідок, двері були «помічені». Розмова тривала 27 хв. та декілька секунд, потім коли приїхали працівники поліції розмова перервалась.
Свідок вказала в судовому засіданні, що голос невідомого чоловіка з яким вона розмовляла 05.11.2016 року по телефону з приводу повернення викраденого телефона потерпілої належить обвинуваченому ОСОБА_9 .. Вона його впізнає по голосу.
Після того, як приїхав патруль поліції, вона разом із потерпілою в присутності працівників поліції зателефонували на викрадений телефон потерпілої, ще один раз, оскільки так запропонували їм зробити працівники поліції, бо саме в той час їм надійшло повідомлення від іншого патруля поліції про затримання особи, яка відповідає опису наданого потерпілою.
За допомогою мобільного зв'язку патрулів поліції, свідок разом з потерпілою почули та упізнали дзвінок мобільного телефону викраденого раніше у потерпілої, як їм пояснили згодом викрадений телефон дзвонив у кармані затриманого ОСОБА_9 .
Працівники поліції склали всі відповідні протоколи, які підписли свідок та потерпіла а також син свідка - ОСОБА_11 ..
Свідок в судовому засіданні наполягає на тому, що двері до квартири 05.11.2016 року були зачинені, ключі потерпілої знаходились в замку вхідних дверей. Після виявлення крадіжки, вхідні двері до квартири були зачинені з зовнішнього боку а ключів з ключницею в замку вхідних дверей вже не було.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , який суду пояснив, що 05.11.2016 року приблизно о 02-00 год. прокинувсявід галасу в квартирі. Коли вийшов зі своєї кімнати то побачив, в квартирі працівників поліції та дізнався, що хтось вдерся до квартири та сталось пограбування.
Свідок пояснив, що кімната потерпілої знаходиться ближче до вхідних дверей та є прохідною. Ключі від квартири були у потерпілої, свідка, його матері ОСОБА_14 .. Вхідні двері металеві, біля них знаходяться дерев'яні двері які не зачиняються.
Свідок ОСОБА_11 вказав, що замок на вхідних металевих дверях був пошкодженний, оскільки на внутрішньому боці дверей на замку є заслонка, після скоєння злосину, заслонка була зігнута та пошкодженна.
Зі слів потерпілої свідку відомо, що зник мобільний телефон та грошові кошти.
Показаннями свідка ОСОБА_15 , який суду пояснив, що працює працівником патрульної поліції управління патрульної поліції м. Києва. З потерпілою раніше не знайомий. Обвинуваченого - знає, як особу, яку він затримував.
Точної дати свідок пригадати не може, приблизно восени 2016 року, свідок разом зі своїм напарником ОСОБА_16 патрулювали район «Русанівки» в складі автопатруля. Приблизно після першої чи другої ночі отримали виклик по 102, з інформацію, про те, щов районі Русанівського бульвару або вул. Ениузіастів сталось пограбування з проникненням до житла. Проїзджаючии по бульвару Шамо, вирішили відпрацьовувати територію та помітили невідому особу, яка знаходилась в районі вчинення злочину Зупинившись, разом із напарником вийшли з автомобіля та підійшли до невідомого чоловіка, який перебував у стані сп'яніння, про це свідчила нестійка хода, невиразна мова, характерний запах з порожнини рота. В руках була пляшка з невідомою рідиною. З'ясувалось, що це був ОСОБА_9 , який назвався та повідомив де він проживає.
Відразу свідок звязався з патрулем поліції, який в той час перебував разом з потерпілою на місці вчинення злочину та попросили заявницю зателефонувати на телефон, який викрали, оскільки в повідомленні було вказано, що був викрадений мобільний телефон. Заявниця телефонувала на свій номер, в цей час вони працювали в режимі «онлайн» з патрулем, який знаходився на місці події разом з заявницею. Заявниця почула як задзвонив її телефон, та підтвердила, що це саме її телефон дзвонить. В цей самий момент телефон дзвонив в кармані ОСОБА_9 , який стояв поруч. Після цього вони надягли на ОСОБА_9 кайданки та викликали слідчо-оперативну групу. При цьому ОСОБА_9 нічого не пояснював з приводу даної ситуації патрульним та відмовлявся з ними спілкуватись. ОСОБА_9 взагалі відмовився від будь-якого спілкування з патрульними. При цьому ОСОБА_9 усвідомлював всі події, які відбувались, на всі запитання з приводу того, мети його перебування в районі вчинення злочину затриманий відмовлявся відповідати. ОСОБА_9 лише повідомив, свої данні, ім'я, прізвище та адресу проживання назвав вул. Алма-Атинську, що викликало ще більше питань у патрульних, оскільки дана вулиця знаходиться досить далеко від місця де затримали ОСОБА_9 .
Крім того, свідок зазначив, що коли вони разом з напарником підїхали до ОСОБА_9 , останній зупинився, лише на третю вимогу. Патрульним довелось його навздоганяти, оскільки ОСОБА_9 встиг відійти на деяку відстань від автомобіля. ОСОБА_9 був одягнений в бейсболку, темне взуття, темні штани та куртку.
Слідчо-оперативній групі, передали затриманого. Після отримання викликлику по 102 на планшет, ОСОБА_9 був зупинений через декілька хвилин після виклику.
Перебуваючи поряд з затриманим, свідок бачив як проводився огляд місця події слідчим. При цьому були присутні поняті хлопець та дівчина, які відпочивали на Русанівському бульварі.
Свідок ОСОБА_16 надав суду показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_15 , при цьому зазначивши, що зовнішність затриманого ними ОСОБА_9 підходила по орієнтуванню, яке було зазначено в повідомленні про злочин за зовнішнім описом, віком, одягом, які були вказані у повідомленні. Затримання відбувалось на Русанівському бульварі неподалік магазину «АТБ».
На виконання ст. 34 ЗУ «Про поліцію» їм та його напарником було спочатку запропоновано ОСОБА_9 викласти вміст кишень, а потім проведено поверхневий огляд, під час якого ОСОБА_9 помітно нервував та намагався втекти. Його було зупинено та одягнуто кайданки. На пропозицію патрульних ОСОБА_9 добровільно виклав з карманів особисті речі: пачку цигарок, запальничку, гаманець. При огляді гаманця, яки тримав та відкривав ОСОБА_9 було виявлено водійське посвідчення на чуже ім'я та банківські картки. Не пам'ятає чи були гроші в гаманці та в якій кількості.
Свідок бачив, як експерт за дорученням слідчого вилучав мобільний телефон потерпілої з карману куртки ОСОБА_9 .. Ці процесуальні дії відбувались в присутності понятих.
Показаннями свідка ОСОБА_17 , який суду пояснив, що в 2016 році, точної дати та часу свідок не пам'ятає, в темну пору доби на Русанівській набережній біля магазину «АТБ» (бул. Давидова) до нього підійшов працівник патрульної поліції та попросив бути свідком при огляді. Перед початком огляду йому було роз'яснено його права. Проводився огляд особи на ім'я ОСОБА_9 .. Свідок впізнав обвинуваченого в залі суду, як особу яку оглядали. При огляді були вилучені гаманець, банківськи картки, всі дії фіксувались слідчим у протоколі огляду. Після скалдання протоколу огляду, слідчий зачитав свідку та ще одному понятому протокол, там все було зазначено вірно, свідок і інший понятий підписали протокол. Під час огляду, свідок чув зі слів слідчого про обставини події, а саме що було викрадено десь в приміщенні мобільний телефон.
Всі вилучені речі були запаковані у прозорі пакети.
Показаннями свідка ОСОБА_18 , яка суду пояснила, що восени 2016 року в період часу з 01-00 год по 03-00 год. біля магазину «АТБ», який розташований на Русанівському бульварі, до неї підійшов працівник поліції та попросив бути понятою при огляді людини, яка підозрюється у вичненні крадіжки.
При огляді у ОСОБА_9 знайшли мобільний телефон та декілька кредитних карток, всі речі склали у пакет. ОСОБА_9 неодноразово зазначав, що телефон йому підкинули працівники поліції.
Перед початком огляду їй роз'яснили її права, а після складання протоколу свідок його підписала.
Показаннями свідка ОСОБА_19 , яка суду пояснила, що з потерпілою не знайома, з обвинуваченим знайома, це її чоловік.
04.11.2016 року після 12 -00 год. ночі тобто 05.11.2016 року, вона разом із ОСОБА_9 збирали посилку дочці, у зв'язку з чим вона попросила чоловіка сходити до магазину «АТБ», який працює цілодобово. ОСОБА_9 вийшов до магазину близько 02-00 год. 05.11.2016 р., а повернувся додому лише через декілька днів. Його телефон був вимкнений. Адвокат повідомив про його затримання.
Крім наведених показань, отриманих в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_9 підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження та дослідженими судом:
- протоколом огляду місця події від 05.11.2016 року, відповідно до якого об'єктом огляду є квартира АДРЕСА_6 . Вхід до квартири обладнаний металевими дверима, які на момент огляду відчинені та пошкоджень не виявлено, замки перебувають у справному стані. Одразу при вході розташований коридор. Квартира трьокімнатна. З коридору з лівого боку розташована ванна кімната та туалет, за ними кухня, а прямо кімната № 1, яка є безпосереднім об'єктом огляду. Обстановка в кімнаті загалом не порушена, в кімнаті з ліва на право розташовані наступні речі: крісло, яке застелене, тумба з лампою, диван на якому перебуває сумка чорного кольору, портмане коричневого кольору, одяг, пакети, за диваном розміщені полиці з книгами. Далі розміщена кімната № 2, тумба з телевізором, кімната № 3 та склянна стінка з трьома секціями. В ході проведення огляду місця події будь-яких слідів чи предметів, що мали б значення для матеріалів виявлено та відшукано не було.
- протоколом огляду місця події від 05.11.2016 року, відповідно до якого на території автомобільної стоянки, що розташована за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 9/2, біля гаражу перебуває особа чоловічої статі, що одягнена в кросівки чорного кольору, джинси темно-синього кольору, тканева куртка темно-сірого кольору з написом, кепка чорного кольору з емблемою червоного кольору. Даний громадянин представився, як ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При поверхневому огляді даного громадянина в правій зовнішній кішені його куртки виявлено мобільний телефон марки «Номі», чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ; у внутрішній нагрудній кишені куртки виявлено гаманець чорного кольору в якому перебувають: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_20 , банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_3 , банківська картка банку «Приват Банк» № НОМЕР_4 , банківська картка банку «Фідо Банк» № НОМЕР_5 , банківська картка банку «Приват Банк» № НОМЕР_6 картка з-під сім картки оператора мобільного зв'язку «Київстар», грошові кошти в сумі 10 грн. та 100 російських рублів. У лівому та правому кармані джинсів виявлено одну зв'язку ключів та запальничку жовтого кольору з ліхтариком. Мобільний телефон марки «Номі» вилучено в сейф-пакет № НОМЕР_7 з підписами понятих. Всі інші вилучені речі поміщені в сейф-пакет № 0715595 з підписами понятих. Громадянин ОСОБА_9 надати будь-які пояснення з приводу вилучених у нього речей відмовився;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2016 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_7 , впізнала особу зображену на фото № 2 за рисами обличчя, а саме: худорляве, продовгувате, бліде, велике виступаюче підборіддя;
- протоколом огляду предметів від 20.11.2016 року, відповідно до якого об'єктом огляду являється мобільний телефон «Номі», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . Даний телефон чорного кольору, пошкоджень на телефоні не виявлено. Відкривши журнал телефонних дзвінків даного телефону, який було вилучено протоколом огляду місця події від 05.11.2016 року, було виявлено, що 05.11.2016 року о 02 год. 39 хв. на номер був здійснений вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_8 на даний мобільний телефон, в якому стоїть картка з номером: НОМЕР_9 , тривалість розмови складає: 27 хв. 6 секунд.
Фактичні дані, що містяться у вказаних джерелах доказів узгоджуються з показаннями потерпілої та свідків у справі та іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та судового слідства.
Оцінюючи письмові докази з точки зору їх належності та допустимості, суд визнає недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні надану стороною обвинувачення та досліджену судом ілюстровану таблицю до протоколу огляду місця події від 05.11.2016 р., оскільки в таблиці вказано іншу адресу та зафіксовано огляд іншої квартири, який не співпадає з викладеним у самому протоколі огляду.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_9 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Сукупність наведених вище доказів в достатній мірі доводить факт вчинення ОСОБА_9 відкритого викрадення майна потерпілої Банкової, поєднаної з проникненням до житла.
При цьому, оцінюючи докази у їх сукупності, суд критично ставиться до показань обвинуваченого, так як вони суперечать об'єктивно встановленим судом обставинам.
Доводи ОСОБА_9 про те що він не вчиняв інкрімінованого йому злочину, цілком спростовуються показаннями потерпілої та свідків.
Оцінюючи в свою чергу показання потерпілої та свідків, суд вважає їх логічними та послідовними. Вони узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі.
При цьому суд також критично ставиться до показань обвинуваченого, що він опинився поряд з місцем злочину випадково, оскільки прямував до магазину «АТБ» з метою придбання товарів, так як ОСОБА_9 не зміг пояснити суду які саме товари збирався купувати.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що мобільний телефон йому підкинули працівники поліції спростовуються показаннями свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , а також даними, протоколу огляду місця події.
Доводи захисника ОСОБА_8 стосовно недопустимості таких доказів як протоколу прийняття заяви про вчинення злочину та протоколу попередження особи про кримінальну відповідальність, через відсутність часу їх складання, протоколу огляду місця події від 05.11.2016 року, через відсутність підпису ОСОБА_9 , протоколу огляду предметів, суд приймає до уваги. Суд визнає, що зазначені недоліки мають місце, однак під час судового слідства свідки та потерпіла підтвердили факти викладені в вище вазаних документах. Тому, враховуючи показання потерпілої та свідків в сукупності з дослідженими письмовими доказами, суд вважає зазначені докази допустимими.
Доводи захисника про порушення ч.3 ст. 66 КПК при огляді місця події щодо необхідності роз'яснення прав та обовязків понятим при огляді, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_23 в суді про те, що їм були роз'яснені та зрозумілі їх права та обов'язки перед початком огляду.
Доводи захисника ОСОБА_8 , що впізнання особи проводилось по фотокарткам та з порушенням вимог КПК України, оскільки на той час ОСОБА_9 був затриманий та можливо було провести впізнання особи з участю самої затриманої особи, суд вважає безпідставними, оскільки потерпіла зазначила в суді, що зі слів слідчого їй стало відомо про відмову ОСОБА_9 в участі в одночасному допиті за участі потерпілої та у впізнанні за участі потерпілої. Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_9 в суді показав, що адвокат присутній в момент його затримання порадила йому відмовитись від будь яких процесуальних дій за участю потерпілої. Дана обставина підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_9 про відмову від одночасного допиту з потерпілою та впізнання (том.2 а.с.107).
Посилання захисника на те, що огляд квартири потерпілої був проведений з порушенням вимог КПК України, без згоди потерпілої та без ухвали суду, спростовуються наявною в матеріалах кримінального провадження заявою потерпілої ОСОБА_7 про дозвіл огляду квартири (том 2 а.с 65).
Посилання захисника на те, що в протоколах огляду місця події від 05.11.2016 року вказано час затримання ОСОБА_9 02-00 год., що дає підстави вважати, що ОСОБА_9 не міг вчинити злочин, якій йому інкрімінують, оскільки злочин було вчинено приблизно о 02-30 хв., що підтверджується показами потерпілої та свідка ОСОБА_10 , спроствуються наявною в матеріалах кримінального провадження постановою про уточнення часу вчинення кримінального правопорушення від 07.11.2016 року, відповідно до якої часом затриманн ОСОБА_9 є 03-00 год. 05.11.2016 року (том 2 а.с. 60).
На підставі зібраних і досліджених в ході судового слідства доказів, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_9 у відкритому викрадені чужого майна, поєднаним з проникненням у житло, вчиненого повторно та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 186 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, має не зняту та не погашену у встановлений законом порядок судимість, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, сімейний стан, майновий стан, стан здоров'я. На обліку у лікарів психіатра не перебуває. Перебуває на обліку у лікаря нарколога з 11.04.2002 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки в наслідок вживання опіоїдів.
Обставин, що пом'якшують, або обтяжують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.
Визначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_9 суд, з урахуванням наведених обставин прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до максимального, передбаченого санкцією ч.3 ст. 186 КК України, так як на думку суду саме така міра покарання зможе забезпечити ефективний виховний вплив на обвинуваченого, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
У відповідності до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення цивільного позову потерпілої в повному обсязі.
Дані про судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 127, 128, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 у виді застави змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з з моменту взяття під варту, зарахувавши в термін відбування покарання час перебування його під вартою з моменту затримання 05.11.2016 до виходу із СІЗО під заставу - 09.11.2016 - чотири календарних дні.
Заставу, внесену як альтернативу запобіжного заходу - повернути заставодавцю.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити повністю, стягнувши на її користь із засудженого ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 2500 грн.
Речові докази: мобільний телефон «Наомі» чорного кольору - залишити у володінні потерпілої ОСОБА_7 ..
Вирок може бути скаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя