Справа №:755/4833/17
1-кп/755/261/18
м. Київ "01" серпня 2018 р.
колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у судовому засіданні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,
Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
В судовому засіданні прокурор, в порядку ст. 331 КПК України, заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 так як раніше визначений ухвалою суду строк закінчується. При цьому навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурор зазначив, що обвинувачені можуть уникнути слідства та суду, не мають реєстрації на території м. Києва, проживають у житлі яке їм не належить. У судовому засіданні не допитані основні свідки. Злочин був вчинений з метою отримання прибутку, оскільки обвинувачені не працювали.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора, одночасно подав письмові заперечення на клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Клопотання обґрунтоване тим, що на теперішній час ризики, що слугували підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суттєво змінились, нові ризики - не з'явились, а тому подальше утримання обвинуваченої під вартою є необґрунтованим. Крім того, захисник просив врахувати, що тривалість досудового розслідування та судового розгляду триває з 23.09.2016 року.
Крім того, захисник черговий раз наголосив на тому що, клопотання прокурора повинно подаватись письмово, з кожним клопотання про продовження строку тримання під вартою, прокурор повинен подавати докази доцільності продовження строку під вартою обвинуваченим, наявним на день розгляду клопотання. Однак незважаючи на вимоги закону прокурор ігнорує дані вимоги.
Також, прокурор повинен при обґрунтуванні клопотання навести ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявні стосовно кожного з обвинувачених.
При вирішенні клопотання прокурора, захисник також просив врахувати, що обвинувачена має стійки соціальні зв'язки, має на утриманні чоловіка, який є інвалідом, неповнолітніх дітей, стан здоров'я обвинуваченої, наявність хвороб, необхідність операційного втручання, яке не можливе в умовах Київського СІЗО.
Захисник ОСОБА_10 заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання захисника ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_14 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 з тримання під вартою на будь-який інший не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому просив врахувати, що на даний час відсутні ризики передбачені ст.. 177 КПК України, крім того слід врахувати при розгляді клопотань міцні соціальні зв'язки обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, при цьому наголосила, що доводи прокурора стосовно ризиків передбачених ст. 177 КПК України, це лише припущення. Обвинувачені не можуть впливати на свідків, оскільки свідки залегендовані, їх дані обвинуваченим не відомі. З огляду на вище викладене, захисник просила змінити обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням засобів електронного контролю.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання інших захисників, заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 з тримання під вартою на домашній арешт, при цьому просив врахувати особу обвинуваченого та міцні соціальні зв'язки.
Крім того, захисник зазначив, що прокурор формально зазначив ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачені заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Підтримали клопотання своїх захисників.
Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного:
відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При вирішенні клопотання захисника захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_11 , судова колегія приймає до уваги наведені в клопотанні доводи, однак слід зазначити що, доводи викладені в запереченні до клопотання захисника ОСОБА_8 стосовно наявності на утриманні у обвинуваченої ОСОБА_11 неповнолітніх дітей та чоловіка, який є інвалідом, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Так при дослідженні копій документів, які були надані до заперечень, свідоцтва про народження трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак при цьому виявлено відсутність відомостей, що саме у обвинувачена ОСОБА_11 є опікуном, або утримує вище вказаних неповнолітніх дітей. Сама ОСОБА_11 не змогла пояснити в судовому засіданні де саме на даний час перебувають неповнолітні діти та хто їх доглядає та утримує. В минулих судових засіданнях обвинувачена ОСОБА_11 зазначала, що діти знаходяться на вихованні у її родичів та перебувають в іншій області.
Крім того, доводи захисника ОСОБА_8 стосовно наявності на утриманні у ОСОБА_11 чоловіка, який має І групу інвалідності та потребує постійного догляду, слід зазначити, що відповідно до наявних копій документів, дійсно громадянину ОСОБА_18 присвоєна І група інвалідності за загальними захворюваннями. Згідно медичної довідки серія 10ААВ № 389157 ОСОБА_18 має значні обмеження життєдіяльності та потребує постійного стороннього нагляду. При цьому оцінюючи, ці доводи, суд вважає неналежним доказом, оскільки сама довідка містить суперечливі дані та виправлення, а саме: довідка видана 28.01.2014 року, дійсна до 01.02.2016 року, дата чергового огляду 22.01.2018 року (виправлена). Оригіналу довідки суду для огляду надано не було, що ставить під сумнів дійсність даної довідки.
Також, доказів, що ОСОБА_11 є дружиною ОСОБА_18 суду не надано. ОСОБА_11 в судовому засіданні не змогла пояснити, де саме зараз знаходиться ОСОБА_18 , та хто за ним доглядає. При цьому ОСОБА_11 повідомляла суперечливі відомості.
Стосовно договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_19 01.08.2016 року, слід зазначити, що термін дії договору на час розгляду клопотання сплинув.
Також, захисником не надано, письмової згоди власника житла на перебування ОСОБА_11 під домашнім арештом за вище вказаною адресою. Відсутні копії документів, які б посвідчували право власності ОСОБА_19 на вище вказану квартиру, а тому ставить під сумнів право ОСОБА_19 розпоряджатись вище вказаною квартирою.
Зважаючи на неодноразові скарги захисника ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_11 на стан здоров'я останньої, судом були вжиті вичерпні заходи з донного приводу, про що свідчать неодноразові звернення до керівництва СІЗО та ухвала про задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про медичне обстеження ОСОБА_11 поза межами СІЗО.
Доводи захисника ОСОБА_8 стосовно погіршення стану здоров'я обвинуваченої ОСОБА_11 за час перебування останньої в СІЗО, спростовуються довідкою від 14.06.2018 року відповідно до якої стан здоровя ОСОБА_11 на даний час відповідає перебігу наявних хронічних захворювань. Крім того зазначено, що ОСОБА_11 надається вся необхідна медична допомога.
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд враховує, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких. Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального правопорушення та тяжкість інкримінованих обвинуваченим правопорушень, на даний час існують ризики того, що знаходячись на волі обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілих перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відсутні.
Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у разі визнання їх винуватими, їх вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці їх постійного проживання, у тому числі наявність або відсутність у обвинувачених родини й утриманців, постійного місця роботи, репутацію обвинувачених, їх майновий стан, відсутність або наявність судимостей.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 199, 331 КПК України колегія суддів, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 29 вересня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді 1
2