Справа № 826/6975/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
21 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Мєзенцева Є.І., Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафтогазбуд» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафтогазбуд» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, -
У травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 04 вересня 2015 року №271 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2337, виданого 12 серпня 2003 року Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, Ретичинського родовища в Яворівському районі Львівської області.
2) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01 квітня 2016 року №113 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2337, виданого 12 серпня 2003 року Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, Ретичинського родовища Яворівського району Львівської області.
3) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року №380 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр України» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2337, виданого 12 серпня 2003 року Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, Ретичанського родовища Яворівського району Львівської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ Державної служби геології та надр України від 04.09.2015 року №271 є протиправним та необгрунтованим, оскільки на момент його прийняття органом державного геологічного контролю у встановленому порядку та спосіб фактично не було встановлено підстав, передбачених підпунктами 1, 5, 8 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615. При цьому, жодного припису уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, який необхідно було виконати у певний строк, не існувало.
Крім того зазначив, що оскаржуваний наказ Державної служби геології та надр України від 01.04.2016 №113 є протиправним та необґрунтованим, оскільки на момент його прийняття органом державного геологічного контролю у встановленому порядку та спосіб фактично не було встановлено підстав, передбачених підпунктами 1, 5, 8 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.
При цьому зазначив, що попередній припис від 07.10.2015 №215-14/02 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування було повністю виконано, і жодного нового припису уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, який необхідно було виконати у певний строк, не існувало.
Також, вказав на те, що наказом Державної служби геології та надр України від 25.10.2016 №380 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр України» внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 01.04.2016 №113 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2337, виданого 12.08.2003 та переліку порушень з посиланням на пункт 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 277), що суперечить статті 58 Конституції України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Зокрема, апелянт посилався на те, що на час прийняття оскаржуваного Наказу №271 від 04.09.2015 позапланову перевірку ДП «Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» органом державного геологічного контролю закінчено ще не було, порушень у сфері надрокористування документально не встановлено, Акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами і припис щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування відносно цього підприємства зазначеним органом складено не було.
Крім того, станом на момент прийняття Наказу від 02.12.2015 №404 причини, що призвели до зупинення дії зазначеного спеціального дозволу на користування надрами №2337, виданого 12.08.2003 згідно з Наказом від 04.09.2015 №271 були повністю усунені в установленому порядку, і претензії Державної служби геології та надр України було знято.
Відтак, вказане свідчить про необґрунтованість винесення вказаних Наказів Державною службою геології та надр України.
Також, апелянт зазначає, що він як учасник Договору про спільну діяльність від 04.01.2001 має безпосередні законні інтереси у чинності спеціального дозволу на користування надрами №2337, виданого 12.08.2003 підприємству на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Ретичинського родовища в Яворівському районі Львівської області, що є однією з умов чинності Договору про спільну діяльність від 04.01.2001, його виконання та досягнення господарської мети відповідної спільної діяльності.
У відзиві на апеляційну скаргу Державної службою геології та надр України визначено, що з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
У зв'язку з встановленням порушень, виявлених під час проведення перевірки у жовтні 2015 року, відповідачем складено припис від 07.10.2015 №215-14/02, в якому зазначено про необхідність усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування в ході перевірки у строк до 09.11.2015.
У подальшому, 10.11.2015 Західним міжрегіональним відділом направлено на адресу Держгеонадр України подання №308-14/02 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2337 від 12.08.2003, тому ДП НАК «Надра України» Західукргеологія» зупинено дію дозволу та надано тридцятиденний термін для усунення порушень.
При цьому, під час вирішення судової справи №826/6256/16 встановлено правомірність припису від 07.10.2015 №215-14/02, на підставі якого в подальшому видано оскаржувані накази.
Крім того, відповідач звертає увагу, що спірні правовідносини не пов'язані між Держгеонадра та позивачем, оскільки спеціальний дозвіл видано ДП НАК «Надра України» Західукргеологія», а не позивачу, тому позивач не є учасником правовідносин, які склались відносно спецдозволу №2337 від 12.08.2003.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, у період з 03.08.2015 по 05.10.2015 Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (горючі газоподібні та рілкі корисні копалини) ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».
Перевірка проводилась відповідно до норм Кодексу України про надра та відповідно до норм Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294, та на підставі наказів №210 від 22.07.15 «Щодо проведення позапланової перевірки ПАТ НАК «Надра України», від 27.07.2015 №217 «Щодо внесення змін до наказу Держгеонадр України від 22.07.2015 №210 та від 03.08.2015 року №225 «Щодо внесення змін до наказу Держгеонадр України від 22.07.2015 №210» у зв'язку з надходженням листа ПАТ НК «Надра України» від 09.07.2015 №1051/2/01/14.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт №02-01/06/2015-23/у-47 від 05.10.2015, яким встановлено наступні порушення:
1) не виконується 4-та особлива умова спеціального дозволу № 2337 від 12 серпня 2003 року «обов'язкове виконання обсягів та термінів викладених у програмі робіт», а саме, не виконується Програма робіт з геологічного вивчення Ретичинського родовища: не завершено відведення земельної ділянки для спорудження свердловини 17-Ретичинська. яке згідно Програми робіт має закінчитись в III кв. 2015 року, не розпочата підготовка до початку її буріння, яке згідно Програми робіт має розпочатись в III кв. 2015 року, ДПР на Ретичинському газовому родовищі проводиться з порушенням чинного проектного документу з його проведення;
2) не виконується Доповнення до проекту розробки Ретичинського родовища: не відновлена та не введена в експлуатацію з квітня 2014 року свердловина 1-Ретичинська, не проводилось буріння та введення в експлуатацію з липня 2015 року проектної експлуатаційної свердловини 17-Ретичииська, через що в ДПР перебуває менша кількість свердловин, проектні показники із видобутку газу за 2014, 2015 роки виконуються менше ніж на 50%;
3) терміни проведення дослідно-промислової розробки Ретичинського родовища не відповідають установленим вимогам;
4) не виконано припис попередньої перевірки від 31 липня 2014 року № 673-14/02 стосовно дотримування показників проекту дослідно-промислової розробки родовища з річних обсягів видобутку природного газу ні в минулому ні в цьому році (через меншу кількість свердловин в ДПР);
5) не виконана програма спільної діяльності на 2012 рік щодо ліквідації свердловини 12-Ретичинська (з 2012 року вона в консервації та очікує ліквідації); відсутня інформація про фактичний обсяг виконаних робіт з початку 2015 року, у т.ч. стосовно реконструкції пункту збору газу Ретичинського родовища; завершення відведення земельної ділянки для спорудження свердловини 17-Ретичинська та складання ПДК під буріння свердловини 17-Ретичинська, які згідно даної програми мали бути виконані ДП «Західукргеологія», профінансовані ПАТ «Інтернафтогазбуд» та завершитись в III кв. 2015 року;
6) не надано інформацію про сплату обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством надрокористувачем ДП «Західукргеологія»;
7) низька ефективність робіт, проведених учасниками спільної діяльності: зафіксована експертизою ДЗК (протокол № 1553 від 23 липня 2008 року);
річні показники видобутку природного газу в процесі ДПР з Ретичинського родовища за останні 5 років не відповідають проектним значенням; низька якість спорудження свердловини 12-Ретичинська (виявилась непродуктивною) та її ліквідації (з 2012 року вона в консервації та очікує ліквідації);
свердловина-першовідкривач родовища - 1- Регичинськаз з 2002 року простоює, з 04 квітня 2014 року не відновлена та не введена в експлуатацію (згідно проектного документу);
не виконується Програма робіт з геологічного вивчення, в т.ч. ДПР Ретичинського родовища, Доповнення до проекту дослідно-промислової розробки (НВГІ УНТА. 2008 р.). Доповнення до проекту дослідно-промислової розробки Ретичинського газового родовища (ПП «Геобудпроект», м. Львів, 2014 р.) щодо буріння проектних свердловин (а.с. 82-93 Том I).
У подальшому, Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 07.10.2015 складено припис № 215-14/02, в якому вказано на необхідність усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, виявлених в ході проведення перевірки та встановлених актом перевірки та повідомлення про їх усунення у строк до 09.11.2015 (а.с. 135-137 Том I).
09 листопада 2015 року ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» направлено на адресу Держгеонадр України лист №01-1998/05, в якому відсутні матеріали про повне виконання припису від 07.10.2015 №215-14/02 на усунення порушень та недоліків зазначених перевіркою (а.с. 138-139 Том I).
Як зазначає відповідач, Західним міжрегіональним відділом 10.11.2015 направлено на адресу Держгеонадр України подання №308-14/02 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2337 від 12.08.2003, та зазначено, що станом на 10.11.2015 з боку ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не надано матеріалів, які підтверджують факт усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері надрокористування (а.с. 72 Том I).
У зв'язку з вказаними обставинами, наказом Держгеонадр України від 01.04.2016 №113, позивачу зупинено дію дозволу та надано термін 30 календарних днів для усунення порушень (а.с. 142-143).
Про зазначений факт повідомлено ДП НК «Надра України» «Західукргеологія» листом Держгеонадр України від 07.04.2016 №5990/13/14-16, який отримано надрокористувачем 11.04.2016 (а.с. 104 Том I).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність порушень умов користування надрами встановлено судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2016 у справі № 826/6256/16, в якому ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису, на підставі якого були видані оскаржувані позивачем накази.
Крім того, оспорюваними наказами не порушуються права позивача, оскільки позивач не усував порушень у встановлений приписом від 07.10.2015 №215-14/02 строк та такий припис винесено відносно ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».
Відтак, суд не вбачає належних правових підстав для визнання незаконними та скасування наказів від 04.09.2015 №271 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», від 01.04.2016 №113 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» та від 25.10.2016 №380 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр України».
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та який діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (надалі - Положення №1174).
Згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення №1174, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
При цьому, питання, щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).
Як свідчать матеріали справи, Дочірньому підприємству Національної компанії «Надра України» «Західукргеологія» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 2337 від 08.11.2013 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з метою пошуку нафтогазових покладів у відкладах нижнього сармату з оцінкою їх запасів в ДКЗ України Ретичинського родовища та, як додаток до спеціального дозволу укладено угоду про умови користування надрами №2337 (а.с. 39-40 Том I).
У відповідності до пункту 10 Порядку №615 невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування. що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.
Згідно норм статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.
Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
Відтак, з моменту отримання спеціального дозволу, на користування надрами, у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра, Порядком №615 тощо.
Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Відсутність у підприємств, установ, організацій і громадян спеціального дозволу на користування надрами та належним чином оформлених усіх дозвільних документів не дає права здійснювати геологічне вивчення корисних копалин, які є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.
Так, механізм проведення державного геологічного контролю регулюється Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294 (далі - Порядок № 1294) та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно пункту 4 Порядку № 1294, органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення га використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.
Пунктом 5 Порядку №1294 визначено, що державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів, тобто користувачів надр, визначеними статтею 13 Кодексу України про надра яким, відповідно до статті 16 Кодексу надані спеціальні дозволи на користування надрами.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган, державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видасться та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Державна служба геології та надр України має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припинити права користування надрами шляхом видачі наказу про анулювання дозволу, а у випадках, передбачених пунктів 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється виключно у судовому порядку.
При цьому, передумовою для припинення права користування надрами в судовому порядку є: 1) винесення наказу про зупинення дії спеціального дозволу та встановлення строку для вжиття заходів щодо усунення порушень, зміст якого повинен бути доведений до надрокористувача; 2) невжиття надрокористувачем в установлений наказом про зупинення дії спеціального дозволу строк заходів для усунення причин його зупинення; 3) отримання від надрокористувача незгоди на припинення права користування надрами.
Відтак, суб'єкт господарювання наділений не правом, а обов'язком вчасно усунути порушення, виявлені під час проведення перевірки діяльності підприємства. Не усунення порушень у встановлений приписом строк є виключною виною суб'єкта господарювання.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність порушень умов користування надрами встановлено судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2016 у справі № 826/6256/16, в якому ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису № 215-14/02 від 07 жовтня 2015 року, на підставі якого були видані оскаржувані позивачем накази.
Вказане рішення ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Посилання апелянта на те, що його права, як учасника договору про спільну діяльність від 04.01.2001, порушені скасуванням спеціального дозволу на користування надрами №2337 від 12.08.2003, виданого ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач не усував порушень у встановлений приписом строк та такий припис винесено відносно ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».
Крім того, спеціальний дозвіл на користування надрами №2337 від 12.08.2003 виданий саме ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», тому позивач у даному випадку не є учасником спірних правовідносин.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами частини першої та другої статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
З системного аналізу положень наведених норм вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15.
При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Таким чином, з урахуванням всіх встановлених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконними та скасування наказів від 04.09.2015 №271 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», від 01.04.2016 №113 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» та від 25.10.2016 №380 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр України».
Інших доводів та обгрунтувань протиправності оскаржуваних наказів позивачем згідно статті 77 КАС України не наведено.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафтогазбуд» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено: 27 серпня 2018 року.