14 червня 2018 рокусправа № 804/8087/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 р. (суддя Прудник С.В., повний текст рішення складено 05.01.2018 р.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії
01.12.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії, де, посилаючись на те, що 28.04.2017 р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, однак до цього часу не отримав дозволу, в зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірі не більше 2,0 га.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 р. адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 р., прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на той факт, що відповідачем вказано саме на ті підстави відмови, що передбачає викладена норма ст. 118 Земельного кодексу України - невідповідність місця розташування.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, позивач до суду не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином.
Вислухавши представника відповідача та, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. До заяви додано копію паспорту, копію ідентифікаційного коду заявника, графічні матеріали (викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) від 27.04.2017 року, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, довідку відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 24.04.2017 р. № 1700, а також документ, що посвідчує участь в антитерористичній операцій.
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № К-6103/0-3180/6-17 від 03.07.2017 року повідомило позивача, що 07.06.2017 р. Кабінет Міністрів України постановою № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» затвердив Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними в зв'язку з чим, посилаючись на Стратегію раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, якою встановлено паритет між прощею земель, переданих у користування на відкритих аукціонах та площею, землі, що передається безоплатно, у співвідношенні 1:0,25, зазначили, що при розгляді графічних матеріалів, які були наявні в наданому пакеті документів, встановлено, що земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО.
Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом за № К-6103/1-7444/6-17 від 10.10.2017 року повідомило позивача про те, що відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Мотивами відмови є невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Статтею 118 ЗК України передбачено, що « 6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, аналіз зазначених вище законодавчих норм свідчить, що за результатами розгляду заяви (клопотання) особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач мав прийняти одне з таких рішень: надати дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмовити у наданні відповідного дозволу із зазначенням передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови.
Як зазначалося вище, після розгляду заяви позивача від 28.04.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, відповідач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 р., повідомив позивача про те, що при розгляді графічних матеріалів встановив, що зазначена земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО.
Отже заяву позивача вирішено не у спосіб передбачений земельним законодавством України.
Крім того, викладене свідчить, що відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства вмотивована тим, що місце розташування бажаної до відведення земельної ділянки суперечить Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", а отже місце розташування об'єкта (земельної ділянки) не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.
Так, відповідно до вказаної Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними Стратегією передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.
Однак, будь-яких змін до самого порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено, а зазначена постанова Кабінету Міністрів України не регулює питання виділення землі, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.
За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 315,316,321,322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.М. Лукманова