ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 липня 2018 року м. Київ № 826/7171/18
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (ОСОБА_1) з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції про:
- визнання протиправним та скасування наказу голови Національного агентства з питань запобігання корупції «Про звільнення ОСОБА_1» від 28 листопада 2017 року №559-к/тр;
- поновлення на посаді головного спеціаліста Сектору запобігання та виявлення корупції в Національному агентстві з питань запобігання корупції;
- стягнення з Національного агентства з питань запобігання корупції середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та встановлено позивачу 10-денний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків, а саме, подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обґрунтованих причин поважності пропуску такого строку.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначено про неможливість своєчасного звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з даною позовною заявою, з огляду на не отримання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за його позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі (справа №757/75372/17-ц).
До заяви ОСОБА_1 додано лист Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Аріо» від 12 липня 2018 року №5117, в якому вказується про наявність укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Аріо» Договору про надання правничої допомоги з метою здійснення захисту прав та інтересів клієнта (позивача) лише у кримінальному провадженні, що обумовило надсилання об'єднанням копії отриманої ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року у справі №757/75372/17-ц до Громадської організації «Трудові ініціативи», яка і здійснювала супровід інтересів ОСОБА_1 у цивільному процесі.
При цьому, позивачем здійснено посилання на відмінність статусу позивача та його представника в процесі, отримання копії ухвали 02 травня 2018 року після особистого звернення до Печерського районного суду міста Києва та необізнаність в галузі трудового права.
Суд, визначаючись щодо поданої позивачем заяви та вказаних ОСОБА_1 поважних причин виходить з того, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається із матеріалів справи, наказом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 вересня 2017 року №479-к/тр ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста сектору запобігання та виявлення корупції в Національному агентстві з питань запобігання корупції з 28 вересня 2017 року з випробувальним строком на два місяці.
Наказом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 листопада 2017 року №479-к/тр позивача звільнено у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування згідно із пунктом 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
Як зазначає у клопотанні про поновлення строку звернення до суду сам позивач, 30 листопада 2017 року (через день після звільнення) він уклав з Адвокатським об'єднання «Юридична фірма «Аріо» договір про надання правничої допомоги №375 для захисту його прав, в тому числі при незаконному звільненні. Вказана фірма у грудні 2017 року підготувала позовну заяву, яку він підписав і 18 грудня 2017 року подала до Печерського районного суду міста Києва.
При цьому, в позовній заяві для листування була вказана адреса Адвокатського об'єднання, оскільки після розірвання 13 вересня 2016 року шлюбу позивач залишив квартиру сім'ї, а після звільнення з роботи втратив можливість постійно винаймати житло.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року про відмову у відкритті провадження Адвокатське об'єднання «Юридична фірма «Аріо» дійсно отримало, але довірителя не повідомило, а направило рішення суду до Громадської організації «Трудові ініціативи».
Тобто у зв'язку з відсутністю інформації про призначення справи до судового розгляду і зрозумілої відповіді з цього питання юридичної фірми, ОСОБА_1 самостійно отримано копію ухвали в суді 02 травня 2018 року та вже 07 травня 2018 року подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Надаючи оцінку наведеним обставинам позивача, суд погоджується із позицією про те, що необізнаність особи в галузі трудового права і залучення відповідного фахівця, який звернувся до неналежного суду, може бути визнана як поважна причина пропуску строку звернення до суду.
Однак при цьому слід враховувати розумність дотримання строків після отримання особою (її представником) судового рішення та в межах даної справи необхідність встановлення й підтвердження відповідним доками наведених ОСОБА_1 обставин.
Так, до позовної заяви ним додано Договір про надання правничої допомоги №375 від 30 листопада 2017 року, відповідно до якого Адвокатське об'єднання «Юридична фірма «Аріо» зобов'язується надавати клієнту (ОСОБА_1) правничу допомогу, а клієнт зобов'язується її прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору.
Необхідність отримання правничої допомоги від Адвокатського об'єднання конкретно у питанні, пов'язаному із звільненням з Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 вказує і у клопотанні про поновлення строку звернення до суду. При цьому підтверджує, що юридичною фірмою підготовлено позовну заяву, яку він підписав та подано її до суду.
Обізнаність позивача із вказаною у позовній заяві для листування адресою фірми, підтверджується викладеними ним обґрунтуваннями щодо неможливості зазначення своєї адреси через відсутність постійного місця проживання.
Також слід зазначити, що пунктом 2.1.7. пункту 2.1. розділу 2 Договору передбачено, що Адвокатське об'єднання надає клієнту інформацію про хід виконання цього Договору, що також підтверджує необхідність дотримання умов договору, виконання взятих зобов'язань та забезпечення дотримання авторитету фірми на ринку адвокатських послуг. При цьому, ні про наявність будь-яких інших додаткових угод, ні про розірвання вказаного Договору позивачем не повідомлено, як і доказів не надано.
В той же час, надана Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Аріо» позивачу відповідь від 12 липня 2018 року №5117 спростовує надання йому інших, не пов'язаних із кримінальним провадженням послуг. Так, об'єднання вказує, що після отримання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року за позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, суть питання якого не входила до предмету укладеного договору, ухвалу направлено до Громадської організації «Трудові ініціативи», яка і здійснювала супровід інтересів ОСОБА_1 у цивільному процесі.
Отже, суд звертає увагу, що ні при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва 07 травня 2018 року, ні при виконанні висловленої в ухвалі суду пропозиції надати докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, позивачем не надано ні копії позовної заяви, поданої до Печерського районного суду міста Києва, ні будь-якої позиції Громадської організації «Трудові ініціативи».
Тобто, доказів у підтвердження викладених обставин щодо зазначення в позовній заяві адреси для листування юридичної фірми та надсилання копії ухвали суду виключно цій юридичній особі, позивачем не надано.
Не спростовано ним відповідними доказами і посилання на відсутність будь-яких правових відносин і з Громадською організацією «Трудові ініціативи».
Виклад же обставин щодо залучення юридичної фірми для надання правничої допомоги у питанні звільнення різниться у позивача та не підтверджуються у відповіді самого Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Аріо». Та й власне у доданому до позовної заяви Договорі не визначено, що правнича допомога надається ОСОБА_1 лише в кримінальному процесі.
Звертає суд увагу і на те, що вказуючи про втрату після звільнення можливості винаймати житло, позивач чотири місяці не цікавиться вирішенням його спору та поновленням на роботі з виплатою відповідних коштів. У справах, предметом позовних вимог в яких є поновлення на публічній службі потрібно враховувати, що характер спірних правовідносин сторін зумовлює необхідність звернення до суду саме у скорочені строки, адже звернення до суду у скорочені строки підтверджує сам факт наявності бажання у особи поновити відносини публічної служби, надає можливість особі, яка незаконно звільнена з публічної служби у найбільш ефективний спосіб поновити порушені права - вимагати суд поновити на посаді, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу тощо.
Зазначає ОСОБА_1, що у зв'язку із незрозумілою відповіддю Адвокатського об'єднання вимушений був самостійно з'ясовувати призначення справи до судового розгляду. Однак не зрозумілою в такому випадку залишається відповідь від 12 липня 2018 року №5117, де об'єднання підтверджує отримання ухвали та направлення її до іншої організації, тобто наявність у них повної інформації про прийняте судом рішення.
Варто вказати і на те, що звертаючись з позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач не вказує чи користувався допомогою фахівця, з огляду на свою необізнаність в галузі трудового права, чи готував позовну заяву самостійно, оскільки власноруч її підписав.
Таким чином, усі наведені вище обставини, на думку суду, не можуть свідчити про наявність об'єктивних причин неможливості звернутися до суду з позовом в місячний строк після отримання ухвали Печерського районного суду міста Києва та наявність таких причин його пропуску, які можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003).
Отже, суд погоджується, що період звернення позивача за правовою допомогою, прийняття Печерським районним судом міста Києва рішення та його надсилання стороні, необхідність підготовки нової позовної заяви чи пошук нового фахівця в галузі права може бути визнано таким, що пропущений з поважних причин.
Однак інші викладені позивачем обставини щодо невиконання Адвокатським об'єднанням взятих за Договором зобов'язань, та й взагалі не підтвердження самим же об'єднанням того, що ними надавалася правова допомога ОСОБА_1 у цивільній справі, відсутність жодних доказів у підтвердження викладеного чи навіть повідомлення позивачем про неможливість їх надання, поважними причинами пропуску решти строку звернення до суду, визнані бути не можуть.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом позовною заявою і доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак