14 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/887/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гомельчука С.В.,
при секретарі: Кукульник Я.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Оперчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 вересня 2017 року №№ 004531405, 004541405, 004551405,
встановив:
11 травня 2018 року Физична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (надалі по тексту - ДФС, податковий орган), в якому просить скасувати:
-податкове-повідомлення-рішення № 0004531405 від 07.09.2017р. на суму 85 грн.;
-податкове-повідомлення-рішення № 0004541405 від 07.09.2017р. на суму 990 грн.;
-податкове-повідомлення-рішення № 0004551405 від 07.09.2017р. на суму 17000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фактичною перевірки від 15.08.2017 р., проведеною працівниками відповідача, позивачу було винесено ППР від 07.09.2017 р. № 0004531405, № 0004541405 та № 0004551405. Не погоджуючись з винесеними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, проте, скарга залишена ДФС без задоволення. Позивач вважає, що перевірка проведена з порушеннями податкового законодавства, оскільки оформленого належним чином наказу на перевірку йому не було вручено, як і не повідомлено про підстави для проведення фактичної перевірки, передбачені п.п.80.2.1 ПК України. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що у 2015 та 2017 роках перевірки фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік здійснюється контролюючими органами з дозволу КМУ, за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно рішення суду або вимогами Кримінально-процесуального кодексу України. Обсяг доходів позивача за попередній календарний рік не перевищує 20 млн.грн., а тому відсутні підстави для перевірки. Крім того, діючим законодавством не дозволено здійснювати перевірки працівниками відповідача під видом споживачів, що відбулося під час перевірки. Зазначає, що підакцизний товар особисто ним не продавався та не продавався взагалі, зазначене в акті перевірки не відповідає дійсності.
14 травня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 14 червня 2018 року.
01 червня 2018 року від ДФС надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 15.08.2017 р. на підставі наказу відповідача № 623 від 27.07.2017 р. та направлень на перевірку працівниками ДФС проведена фактична перевірка позивача. Перед перевіркою в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить позивачу, працівниками відповідача проведено розрахункову операцію та придбано 50 гр. горілки «Немирів» за ціною 15,00 грн. та бутерброд за ціною 15,00 грн., хоча у виданому продавцем фіскальному чеку було зазначено «туш в соусе 150 гр», що є порушенням п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Після проведення розрахункової операції працівниками відповідача особі, що проводила розрахункові операції, було пред'явлено наказ, направлення на перевірку та службові посвідчення. Особа, яка проводила розрахункові операції (ОСОБА_4.) відмовилася від ознайомлення з документами. Проведеною фактичною перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів за 24.05.2016 р. в розмірі 198,00 грн. За вказане порушення, на підставі Указу Президента від 12.06.1995 р. №436/95, до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 990 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та застосовано фінансову санкцію у вигляд штрафу в розмірі 17000 грн. За результатами перевірки складено акт та податкові повідомлення-рішення, які направлені позивачу поштою. Відповідач не погоджується з позицією позивача щодо незаконності призначення та проведення перевірки, так, як перевірка проведена у відповідності з нормами ст.ст.20, 61, 80, 81 ПК України.
13 червня 2018 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою його представника, представник відповідача надав клопотання про вирішення питання про відкладення справи без його участі. Враховуючи строки розгляду справи в спрощеному провадженні, необхідність відкладення розгляду справи через хворобу представника позивача суд ініціював перехід розгляду справи зі спрощеного на загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 03 липня 2018 року. Після проведення підготовчого засідання, за погодженням представників сторін, судом призначено засідання для розгляду справи по суті на 14 серпня 2018 року.
В день призначення справи представники сторін в судове засідання з'явилися. Протокольно ухвалено рішення про заміну позивача належним позивачем - ОСОБА_3 та заміну відповідача належним відповідачем - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судом встановлено, що за результатами проведення фактичної перевірки позивача 15.08.2017 р. відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017 р. №0004531405 на суму 85 грн., № 0004541405 на суму 990 грн. та № 0004551405 на суму 17000 грн.
Оспорюючи правомірність складених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав:
-у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
-письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
-неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.80.2 ст.80).
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.81.1).
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
З аналізу наведених правових норм слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності визначених законом підстав та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, та службового посвідчення.
Як встановлено судом, 27.07.2017 р. відповідачем, на підставі ст.ст.19-1, 20, пп 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України видано наказ №623 «Про проведення фактичних перевірок» (надалі - Наказ №623), та направлення на перевірку від 11.08.2017 р. №№ 936, 937.
Метою перевірки в зазначених документах вказано дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів на території Херсонської області.
Підставою для проведення фактичної перевірки послугувала інформація з ІС «Податковий блок» щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів позивачем по РРО за 24.05.2016 р. в розмірі 198 грн., які фактично оприбутковані 25.05.2016 р. (реєстраційний номер ЖД 900001097, фіскальний номер 3000085278), що підтверджено витягом з ІС «Податковий блок».
Отже, у відповідача були законні підстави для проведення фактичної перевірки.
Згідно пункту 80.4 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
15.08.2017р., перед початком перевірки, в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу, працівниками відповідача проведено контрольну розрахункову операцію та придбано 50 гр. горілки «Немирів» за ціною 15,00 грн. та бутерброд за ціною 15,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 15.08.2017 р. №5417. Проте, в чеку, замість придбаних товарів, було зазначено «туш в соусе 150 гр». Про проведення контрольної розрахункової операції та виявленого порушення складено акт від 15.08.2017 р. № 127/21/22 (далі- Акт №127).
Після проведення розрахункової операції працівниками відповідача особі, яка проводила розрахункові операції - ОСОБА_4, було пред'явлено Наказ №623, направлення на фактичну перевірку №№ 936, 937 та службові посвідчення працівників ДФС. ОСОБА_4 відмовилась підписувати направлення на перевірку та отримання копії наказу, про що працівниками відповідача складено акт №128/21/22.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.08.2017 р. №3321/22/РРО/2928009495 (далі - Акт перевірки №3321) та на його підставі - 07.09.2017 р. податкові повідомлення-рішення № 0004531405 на суму 85 грн., № 0004541405 на суму 990 грн. та № 0004551405 на суму 17000 грн.
Зазначені рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішенням ДФС від 30.11.2017 р. №15969/11/99-99-11-03-01-05 скаргу залишено без задоволення.
Надаючи оцінку складеним ДФС і оспорюваним позивачем податковим повідомленням- рішенням суд виходить з встановлених фактичних обставин справи та їх узгодженості з нормами діючого податкового законодавства.
З Акту №127 та Акту перевірки №3321 вбачається, що особою, яка проводила розрахункові операції ОСОБА_4 реалізовано 50 гр. горілки «Немирів» за ціною 15,00 грн. та бутерброд за ціною 15,00 грн., із зазначенням в чеку №5417 наіменування «туш в соусе 150 гр».
Згідно ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, в тому числі: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (584-18)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.17 Закону №265 за порушення цих вимог до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансова санкція у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі Акту перевірки № 3321 за виявлене порушення ДФС складено податкове повідомлення-рішення № 004531405 із застосуванням до позивача фінансових санкцій на суму 85 грн. (5*17 грн.= 85 грн.).
За результатами перевірки виявлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки.
«Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Згідно п.1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.2.6 Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).
Виходячи з того, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то нездійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися "оприбуткуванням готівки".
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Відповідно до п.9 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
За змістом п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту (Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО).
Відповідно до п.7 зазначених Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що, оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 годин цього дня.
З урахуванням викладеного, аналізуючи положення п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд приходить до висновку, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченню зміни, але не пізніше 24 годин цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності зазначених вимог законодавства, до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.03.2014 р. у справі №21-5а14, від 04.11.2015 р. у справі №21-3680а15.
Таким чином, для встановлення факту порушення позивачем п. 2.6 Положення № 637, необхідно встановити факт надходження до такого підприємства готівкових коштів за реалізовані товари, роботи (послуги) та співставити цей факт із даними його КОРО.
Відповідно до акту фактичної перевірки в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» розрахункові операції здійснюються РРО «Датекс-МР» заводський номер ЖД 900001097, фіскальний номер 3000085278.
Згідно витягу з АІС "Податковий блок" встановлено, що позивач не своєчасно оприбуткував готівкові кошти по РРО реєстраційний номер №ЖД 900001097 фіскальний номер №3000085278, а саме -готівкові кошти за 24.05.2016 року в сумі 198,00 грн., які фактично оприбутковано 25.05.2016 року, що відображено в книзі обліку розрахункових операцій.
За виявлене порушення, на підставі Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 990 грн. (5*198 грн. = 990 грн.) та 07.09.2017р. складено податкове повідомлення рішення № 004541405.
Згідно Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка,
який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами протягом визначеного в ліцензії строку.
Згідно ст.15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Як вже зазначалося гр-ю ОСОБА_4 при проведенні контрольної розрахункової операції було реалізовано горілку «Немирів» 40% алк. 50 гр. Згідно бази даних ДФС ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачем анульована в жовтня 2016 року. Тобто реалізація алкогольних напоїв здійснювалася без наявності права на таку реалізацію. За вказане порушення, згідно ст.17 Закону, передбачена відповідальність із застосуванням фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (податкове повідомлення-рішення від 07.09.2017р. № 004551405).
Що стосується доводів позивача про мораторій на проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності в 2015 та 2017 роках, суд зазначає, що обмеження щодо проведення перевірок, встановлені п.3 Р ІІ Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» діяли тільки в 2015-2016 роках. Перевірка позивача здійснена в 2017 році, тому положення вказаного закону на нього не розповсюджуються.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).
Відповідачем належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами доведено правомірність проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 та складених податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Відповідно до положень ст.139 КАС України судові витрати по справі не стягуються.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 серпня 2018 р.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 8.3.5