Справа №348/1438/18
Провадження №1-кс/348/633/18
22 серпня 2018 року м.Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши заяву слідчого судді Надвірнянського районного суду ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП України про закриття кримінального провадження № 4201709120000037 від 19.10.2017 р.,-
15.08.2018 року слідчий суддя Надвірнянського районного суду ОСОБА_4 подала заяву про самовідвід у від розгляду скарги ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП про закриття кримінального провадження № 4201709120000037 від 19.10.2017 р.за фактом вчинення службовими особами колишнього Надвірнянсько-Богородчанського ОРВК кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Заява про самовідвід мотивована тим, що13.04.2018р Генеральною прокуратурою України на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/13562/18-к від 29.03.2018р були внесені відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 , від 01.03.2018 року про вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК- України.
Зокрема, на думку заявника ОСОБА_6 , 12.01.2018 року суддею Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області було винесено неправосудну ухвалу у справі № 348/1980/17від 12.01.2018р. про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову прокурора Надвірнянськогої місцевої прокуратури ОСОБА_7 від 22.12.2017р. про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженні № 420 170 912 2000 0037 від 19.10.2017р.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
З метою недопущення будь-якого сумніву щодо неупередженості і незалежності судді при розгляді скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП України про закриття кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 420170912300000037 від 19.10.2017р. щодо вчинення кримінального правопорушення службовими особами колишнього Надвірнянсько-Богородчанського ОРВК кримінального правопорушення, враховуючи вимоги ст.75 КПК України і Висновки № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, слідчий-суддя ОСОБА_4 вважає за необхідне заявити самовідвід від участі у розгляді цієї скарги .
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви.
Слідчий суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.
Слідчим суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про самовідвід за відсутності особи, яка заявлила самовідвід.
Вивчивши заяву про самовідвід, вислухавши думку прокурора, дослідивши письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні .
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу .
Судом встановлено, що подана заява про відвід містить дані, які унеможливлюють розгляд слідчим суддею ОСОБА_4 скарги ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження № 42017091220000037 від 19.10.2017 р., за фактом вчинення службовими особами колишнього Надвірнянсько-Богородчанського ОРВК кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності ( рішення у справі "Фельдман проти України",заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Le Compte, Van Leuven и De Meyere проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.
У той час, як суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
Тобто, об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Суддя Надвірнянського р-нного суду ОСОБА_4 приймала рішення в кримінальному провадженні № 4201709120000037 від 19.10.2017 р.
За заявою ОСОБА_6 , від 01.03.2018 року, щодо прийнятого слідчим суддею ОСОБА_4 рішення в даному кримінальному провадженні, 13.04.2018 року Генеральною прокуратурою України на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року за № 757/13562/18-к були внесені відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань про вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Нормами ч.5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Таким чином, з метою дотримання права учасників судового провадження на розгляд їхньої справи безстороннім судом, суд зобов'язаний забезпечити виключення будь-якого сумніву у своїй об'єктивності та неупередженості.
З наведених підстав заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_4 є обґрунтованою з посиланням на обставини, що виключають участь судді у розгляді даної скарги та відповідає вимогам до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75,76, 80-81, 369, 372 КПК України, суд,-
Заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід від участі в розгляді скарги ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП про закриття кримінального провадження № 4201709120000037 від 19.10.2017 р. - задоволити.
Відвести слідчого суддю Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП про закриття кримінального провадження № 4201709120000037 від 19.10.2017 р.
Справу за скаргою ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП про закриття кримінального провадження № 4201709120000037 від 19.10.2017 р., передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1