Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №804/1755/17
адміністративне провадження №К/9901/47851/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 (головуючий суддя - Сидоренко Д.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В.)
у справі 804/1755/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера ЛТД»
до Одеської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера ЛТД» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2017 № 500060702/2017/000005/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.02.2017 №500060702/2017/00047.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, позов задовольнив.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення - без змін.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди попередніх інстанцій встановили, що 24.11.2016 між позивачем (покупець) та Brightland Corporation Limited (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № BC/AL-29-2016.
Додатковою угодою №1 від 24.11.2016 до контракту продавець зобов'язався продати, а покупець придбати товар під найменуванням «Регулятор росту рослин Фреш, П.», у кількості 147 600 кг., за ціною 1,70 доларів США (USD) за 1 кг., загальною вартістю 250 920,00 доларів США (USD).
Умови поставки були погодженні сторонами у пункті 3 цієї ж Додаткової угоди, а саме: СІF Одеса, Україна, а умови розрахунків у пункті 4, а саме: Покупець повинен здійснити 100% оплату за товар прямим банківським переказом на рахунок Продавця протягом 360 календарних днів від дати митного оформлення на території України.
З метою митного оформлення товару («Регулятор росту рослин Фреш, П.» у кількості 14000,00 кг.) 13.02.2017 позивач подав митну декларацію № 500060702/2017/001895, відповідно до якої митна вартість товару визначена за основним методом (ціною контракту) у розмірі 193 800,00 доларів США (USD).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці наступні документи: контракт № ВС/АL-29-2016 від 24.11.2016 та додаткову угоду №1 до нього; рахунок-фактура (інвойс) № YW/SА-2014/44-5 від 13.12.2016; калькуляцію вартості б/н від 25.01.2017; прайс-лист № РL-02/09-24 від 20.09.2016; пакувальний лист № YW/5А-2014/44-5 від 13.12.2016; коносамент № ZIMUOCQ6020382 від 14.12.2016; навантажувальний документ - наряд № 573 від 02.02.2017; сертифікат походження 16С3706А2160/00007 від 14.12.2016; висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС №142008200-0291 від 23.03.2016; страховий поліс РYІЕ201637020202Е00680 від 13.12.2016; комерційну пропозицію № СО-02/09-24 від 20.09.2016; посвідчення про державну реєстрацію серії А № 04944 від 22.10.2015; бухгалтерську виписку б/н за 22.04.2016; висновок експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЭ-256 від 09.02.2017; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-05/31006 від 15.07.2015; витяг з офіційного сайту ТОВ «Агросфера ЛТД» б/н від 07.02.2017; довідник хіміка 21 від 06.02.2017; зразок маркування б/н від 13.12.2016; лист ТОВ «Агросфера ЛТД» вих. № 1002-1/17 від 10.02.2017; лист Державної митної служби України № 29/1-11.1/2168-ЕП від 28.04.2009; лист роз'яснення ТОВ «Агросфера ЛТД» вих. № 0702-1/17 від 07.02.2017; наказ ТОВ «Агросфера ЛТД» № 2903/1 від 29.03.2016; податкові накладні; сертифікат аналізу б/н від 13.12.2016; сертифікат якості б/н від 13.12.2016; копію митної декларації країни відправлення № 801020160106064347 від 14.12.2016.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, відповідач надіслав декларанту повідомлення, в якому останньому було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з частиною третьою статті 53 МК України.
Листом від 14.02.2017 № 14/2 Товариство повідомило Митницю про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, у зв'язку з чим відповідач 14.02.2017 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв картку відмови №500060702/2017/00047 та рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000005/2, відповідно до якого визначив митну вартість імпортованого позивачем товару у розмірі 287280,00 доларів США за другорядним методом, тобто за ціною аналогічних товарів, на рівні 2,52 доларів США за 1 кг.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила, що подані Товариством документи містять розбіжності, а саме:
- всупереч положенню пункту 3.4 зовнішньоекономічного контракту товари, згідно з коносаментом, були відправлені з порту Chongoing, Китай, а не з порту Шанхай;
- прайс-лист PL-02/09-24 від 20.09.2016 адресований виключно підприємству-імпортеру та виданий набагато раніше, ніж укладено зовнішньоекономічний контракт, у зв'язку з чим виникають сумніви у його чинності;
- заявлена митна вартість товарів є нижчою нижчої межі митних вартостей аналогічних товарів в Україні, а також нижчою від митної вартості товарів, що імпортувалися даним підприємством, зокрема товарів з таким же виробником та торговельною маркою.
Відхиляючи наведені доводи відповідача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначення в коносаменті іншого порту відправлення, ніж той, що вказаний у пункті 3.4 зовнішньоекономічного контракту, не є підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки такі відомості не впливають на вартісні показники оцінюваних товарів. Крім того, до пункту 3.4 контракту сторонами були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 01.12.2016, відповідно до якої портом відвантаження є Чунцін, Китай або Циндао, Китай.
Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок судів попередніх інстанцій, оскільки як вбачається з наявних у матеріалах справи документів товар постачався на умовах CIF Одеса, тобто до ціни товару включалися витрати на транспортування та страхування, числові значення яких підтверджено калькуляцією б/н від 25.01.2017, а відтак у даному випадку зазначення в коносаменті порту відправлення відмінного від того, що вказаний у контракті, не дає підстав вважати, що декларантом зазначено недостовірні відомості про митну вартість товарів, зокрема про числові значення її складових.
Стосовно зауважень Митниці до прайс-листа, то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що такі є безпідставними та жодним чином не свідчать про заниження позивачем митної вартості товарів, враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено виключного необхідного переліку інформації, яку повинен містити прайс-лист.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2017 №500060702/2017/000005/2, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає Митниця.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова