22 серпня 2018 року
Київ
справа №808/2624/17
адміністративне провадження №К/9901/58946/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №808/2624/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.08.2017 №0010961412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 30732,40грн.; №0010971412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 6146,49грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, позовні вимоги - задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 11.08.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №808/2624/17 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00грн. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200,00грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/2624/17 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2017 №0010961412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 30732,40грн.; №0010971412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 6146,49грн., що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є підставою для віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області не доведено наявність складу податкового правопорушення, покладеного в основу спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, безпідставно визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» суму грошового зобов'язання. Вказаний висновок мотивовано тим, що якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропусти його, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів. При цьому судами встановлено, що імпортовані позивачем товари, цілком обґрунтовано віднесені позивачем до відповідної товарної позиції. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливе лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.
Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2017 №0010961412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 30732,40грн.; №0010971412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 6146,49грн., не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №808/2624/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду