Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №803/594/16
адміністративне провадження №К/9901/39721/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (суддя Н.М. Судова-Хомюк) у справі № 803/594/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (далі - позивач, ТОВ «ПАККО Холдинг») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Офіс великих платників податків ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу від 08.04.2016 № 7693/0036/2810 про застосування фінансових санкцій в розмірі 10 000,00 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій від 08.04.2016 № 7693/0036/2810.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ПАККО Холдинг».
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року Офісу великих платників податків ДФС відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю поважних підстав пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
5. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. У касаційній скарзі Офіс великих платників податків ДФС посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано, що контролюючий орган був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі № 803/594/16 через відсутність відповідного фінансування у відповідача на такі цілі, тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):
9.1. Абзац перший, другий частини четвертої статті 189.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
10. Приписи абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
11. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 січня 2017 року залишено без руху апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та надано тридцятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання контролюючим органом заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для поновлення такого строку. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 13 січня 2017 року (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення).
12. На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 січня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху Офісом великих платників податків ДФС 6 лютого 2017 року була надіслана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
13. Доводи контролюючого органу щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у зв'язку з відсутністю у відповідача належного фінансування, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, неналежне фінансування не є самостійною поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Контролюючим органом не було надано до апеляційного суду належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, Офісом великих платників податків ДФС був пропущений значний строк на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції після повернення первинної апеляційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Таким чином, оскільки зазначені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Офісом великих платників податків ДФС підстави поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).
15. Враховуючи частину четверту статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 803/594/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду