22 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1597/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Перцової Т.С. , Бартош Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2018р. (суддя Супрун Є.Б.; м. Полтава; повний текст рішення складено 20.06.2018) по справі № 816/1597/18
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1Д.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - відповідач, Полтавське ОУПФ) , в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії виходячи з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та скасувати відповідне рішення Полтавського ОУПФ від 16.04.2018 №43;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2017 №851, п. "г" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.10.2017.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на прийняття судового рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VІІІ від 03.10.2017, яким ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, та п. 9-1 Порядку № 1210 (який доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 р. та застосовується з 01.10.2017 р.), його пенсія, починаючи з 01.10.2017 року повинна нараховуватися з п'ятикратної мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року - 16000 грн.
Скориставшись правом відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1, перебуває на обліку в Полтавському ОУПФ та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.04.2018 про перерахунок пенсії з 01.10.2017 на підставі пункту 9-1 Порядку №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 31-32).
Рішенням від 16.04.2018 №43 Полтавське ОУПФ відмовило позивачу в перерахунку пенсії лише з тієї підстави, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби (а.с.30).
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець чітко визначив умову за якої пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, а саме це час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII (в подальшому - Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 59 Закону № 796-XII (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017р. - застосовується з 01.10.2017 р.) пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII, визначений Порядком № 1210.
Відповідно до п. 9-1 Порядку № 1210 (який доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 р. та застосовується з 01.10.2017 р.) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою .
Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 21.12.1987 по 26.02.1988, тоді як строкову військову службу він проходив з 14.11.1964 по 04.11.1967.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивача права на обчислення його пенсії на підставі ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 9-1 Порядку № 1210 з 01.10.2017 р. є помилковими, тому як зазначеною нормою визначено механізм обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Судом першої інстанції здійснено порівняльний аналіз законодавства, та вірно встановлено, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII в редакції до 01.10.2017 р. було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби.
Внаслідок внесених змін, з 01.10.2017 р. вищезазначена норма викладена в новій редакції, відповідно з якою, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, зазначеними змінами було розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме на осіб, які брали участь в інших ядерних аваріях та випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно із приміткою до ст. 10 Закону № 796-XII, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Таким чином, зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.
Водночас, статтею 59 Закону № 796-XII, врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. Для отримання пенсії на підставі ч.3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.
Аналіз вищевказаних норм вказує, що статтею 59 Закону № 796-XII не врегульовані питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначено право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
За змістом п. 9-1 Порядку № 1210 є ідентичним змісту ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII щодо встановлення механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
Отже, пунктом 9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст. 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Механізм виплати пенсії, право на яку встановлено ст. 54 Закону № 796-XII визначено пунктом 9 Порядку № 1210.
Таким чином, суд вважає безпідставним доводи позивача, що він має право на обчислення пенсії за ст. 54 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі п. 9-1 Порядку № 1210, а при вирішенні даного спору про перерахунок його пенсії на підставі зазначеного пункту Порядку № 1210 приписи ч. 3 ст. 59 не підлягають застосуванню.
Враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що він не має права на перерахунок пенсії підставі пункту 9-1 Порядку № 1210, у зв'язку з чим відповідачем правомірно відмовлено позивачу здійснити такий перерахунок пенсії.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 по справі № 816/1597/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4