10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 817/2271/17
іменем України
"22" серпня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
Франовської К.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "25" квітня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій , -
суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М.,
час постановлення ухвали - не зазначено,
місце постановлення ухвали - м.Рівне,
дата складання повного тексту ухвали - не зазначено,-
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у непроведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсії №5/105 від 25.05.2017 починаючи з 01.01.2016 по 19.12.2016 - з врахуванням вимог частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а з 20.12.2016 - без обмеження граничного розміру пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести виплату різниці пенсії ОСОБА_2, що виникла з 01.01.2016; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.
18 квітня 2018 року позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд звіту про виконання судового рішення та накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачу не здійснено нарахування та виплату пенсії відповідно до рішення суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року клопотання про розгляд Звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - задоволено частково.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк подання до суду Звіту про виконання судового рішення у справі №817/2271/17 протягом двох місяців з моменту отримання (вручення) копії даної ухвали.
Клопотання ОСОБА_2 про розгляд Звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій, в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині встановлення нового строку подання до суду Звіту про виконання судового рішення у справі №817/2271/17 протягом двох місяців з моменту отримання (вручення) копії даної ухвали та ухвалити нове рішення, яким в даній частині - відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
За приписами частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 набрало законної сили 13.03.2018.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 березня 2018 року до суду надійшов Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/2271/17, в якому зазначено, що рішення суду виконано: проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області, яка зазначена в рішенні суду, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії (а.с. 54).
Також, у Звіті зазначено, що доплата за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 буде проведена у квітні 2018 року в період основної виплати пенсії; основний розмір пенсії після перерахунку становить 5609 грн. 73 коп.; доплата за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проведена відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, а саме: після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення є завершальна стадія судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту даної норми вбачається, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу, є правом суду, а не обов'язком.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 року виконано частково, в частині перерахунку пенсії. Борг за минулий період ОСОБА_2 не виплачений, відтак звіт про повне виконання рішення не відповідає фактичним обставинам справи.
Водночас, часткове виконання рішення пов'язано із бюджетним фінансуванням для виплати виниклої заборгованості, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо наявності підстав для надання боржнику часу для виконання вищевказаного рішення суду в частині виплати заборгованої суми терміном на два місяці.
Порядок виплати перерахованої пенсії позивачу визначено відповідачем з урахуванням вимог Постанови №103 з 01.01.2019 року.
Колегія суддів зауважує, що ст. 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року за №21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Таким чином, приписи Постанови КМУ №103 не можуть поширюватися на спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, оскільки такі правовідносини виникли до моменту набрання Постановою КМУ №103 законної сили, а тому підлягають врегулюванню тими нормативно-правовими актами, які були чинні на момент виникнення права позивача на такий перерахунок та виплату.
Так, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив клопотання про виконання судового рішенні та відмовив у задоволенні заяви про розстрочення виконанням судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "25" квітня 2018 р. без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко
К.С. Франовська
Повне судове рішення складено "22" серпня 2018 р.