15 серпня 2018 року справа № 396/764/18(2-а/396/22/18)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2018 р. (головуючий суддя Гарбуз Ольга Анатоліївна)
у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 8 батальйону УПП в Кіровоградській області сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа Управління патрульної поліції у м. Кропивницький Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти 8 батальйону УПП в Кіровоградській області сержанта поліції ОСОБА_2 та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.05.2018 року серії ВР № 124956, якою його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що сержантом поліції ОСОБА_2 порушено процедуру розгляду питання про притягнення особи до відповідальності, вину не визнає, оскільки даного правопорушення не вчиняв.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2018 р. відмовлено в задоволенні позову.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що факт порушення позивачем п.п. «е» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а поліцейський роти № 8 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержант поліції ОСОБА_2 при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та при винесенні постанови серії ВР № 124956 від 01.05.2018 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді 340 гривень штрафу за вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, діяв в повній відповідності до наданих йому повноважень та в межах чинного законодавства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на те, що постанова інспектора прийнята не у відповідності норм КУПАП.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 травня 2018 року поліцейським роти № 8 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 124956, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 01.05.2018 року о 11 год. 30 хв. на 47 км на а/д Кропивницький - Платонове керував транспортним засобом ГАЗ 2410, номерний знак НОМЕР_1, в якого був відсутній передбачений конструкцією задній правий бризговик, чим порушив вимоги п.п.31.4.7 ПДР України, та скоїв адміністративне правопурушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП (а.с. 10).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, норми Закону України «Про Національну поліцію» та норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма Конституції України встановлює, що суб'єкт владних повноважень має діяти лише на підставі законодавчих норм, межі і спосіб його повноважень також встановлюються нормами законодавства.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Відповідно до п.п. «е» п. 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за відсутності передбаченого конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Згідно з п.1 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
На підтвердження скоєння позивачем зазначеного правопорушення відповідачем було надано відеозапис з нагрудної камери (а.с. 38).
Дослідивши наданий відеозапис, колегія суддів апеляційного суду встановила, що він не містить доказів відсутності на транспортному засобі, яким керував позивач, заднього правого бризговика.
Отже, з наданого відповідачем відеозапису неможливо встановити, що позивач вчинив порушення ПДР, відповідальність за яке регламентовано ч. 1 ст. 121 КУпАП, в зв'язку із чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неможливість встановлення вини позивача. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вина особи повинна доводитися належними доказами, натомість, відеозапис, що міститься в матеріалах справи (а.с. 38) свідчить про недоведеність вини особи у вчиненні правопорушення, що передбачене п.п. «е» п. 31.4.7 ПДР України, а саме, відсутність передбаченого конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків.
Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні будь які достовірні, належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях позивача відсутні склад правопорушення.
Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2018р. - скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 124956 від 01.05.2018 року. Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 20.08.2018р.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова