22 серпня 2018 року
Київ
справа №825/239/18
адміністративне провадження №К/9901/58220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,-
під час розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міноборони, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 747 рішення Міністерства оборони України від 20 травня 2016 року, яке оформлене протоколом № 36 та пункт 10 рішення від 15 грудня 2017 року, оформлене протоколом № 131, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду війні третьої групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де вились бойові дії; зобов'язати Міноборони призначити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду війни третьої групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, встановленому підпунктом «б» пункту 1 статті 162 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції закону з 07 травня 2017 року) і постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни третьої групи для подальшої виплати позивачу; зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни третьої групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, відповідно до встановленого законодавства.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 14 лютого 2018 року позов задовольнив частково.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2018 року залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Міноборони не погодилося з рішенням суду першої та апеляційної інстанції і 03 серпня 2018 року подало касаційну скаргу про їх скасування.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційні скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Водночас заявник подав заяву про поновлення цього строку. Посилається на те, що у травні 2018 року звертався з касаційною скаргою про перегляд оскаржених рішень судів попередніх інстанцій, але касаційна скарга була повернута через не долучення до неї документа про сплату судового збору.
Інших претензій до змісту та форми касаційної скарги, чи порядку її подання не було висловлено. Зазначає, що в ухвалі про повернення касаційної суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 332 КАС та частини восьмої статті 169 КАС повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до касаційного суду в порядку, встановленого законом.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що спір у цій справі виник з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг.
Частиною третьою статті 3 КАС передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга Міноборони подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргу слід відмовити.
Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 2, частиною першою статті 31, частиною другою статті 119, статтями 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Поновити строк на касаційне оскарження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міноборони, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко