21 серпня 2018 року
Київ
справа №642/5974/17
адміністративне провадження №К/9901/58600/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Військкомат), Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу від 01 вересня 2017 року № 88 рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум; зобов'язати Військкомат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міноборони про виплату одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 162 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (в редакції Закону України від 06 квітня 2017 року № 2004-VІІІ) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Ленінський районний суд міста Харкова рішенням від 27 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і 06 серпня 2018 року подав касаційну скаргу про їх скасування.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що спір у цій справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення, дій суб'єкта владних повноважень щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргу слід відмовити.
У касаційній скарзі її автор посилається на те, що справа розглядалася за загальними правилами процесуального адміністративного законодавства, у касаційній скарзі порушуються питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, касаційна скарга має виняткове значення для позивача, який подає касаційну скарну, оскільки оскаржене рішення суду апеляційної інстанції перешкоджає реалізувати позивачу право на отримання гарантованої державою одноразової грошової допомоги, передбаченої законом. З погляду скаржника, ці умови, які передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС, роблять можливим перегляд оскарженої постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Справді, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Однак для цього мають бути такі умови. Приміром, якщо стверджується, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Якщо відштовхуватись від положень процесуального закону про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, то в касаційній скарзі мають наводитися обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду.
Цих, описаних частково, та інших подібних передумов допуску справи незначної складності до касаційного провадження касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Натомість характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами до Міноборони, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 2, частини першої статті 31, частини другої статті 119 статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко