Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №815/3834/17
адміністративне провадження №К/9901/50852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (судді: Стас Л.В. (головуючий), Турецька І.О., Косцова І.П.) у справі №815/3834/17 за позовом Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" про стягнення податкового боргу,
Короткий зміст позовних вимог
1. Чорноморська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення податкового боргу з усіх відкритих рахунків Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" на загальну суму 2 042 057,06 грн на користь державного бюджету.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо сплати податкового боргу, який виник в результаті самостійно узгоджених податкових зобов'язань.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року (суддя Бойко О.Я.) в задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано висновком про те, що Податковий кодекс України містить спеціальні норми, які регулюють погашення податкового боргу державними підприємствами, які не підлягають приватизації, зокрема на думку суду, застосуванню підлягає п. 96.2. ст.96 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття одного з рішень, зазначених в цій статті. Щодо звернення стягнення з усіх відкритих рахунків позивача коштів в рахунок погашення податкового боргу, суд зробив висновок, що така процедура відносно позивача нормами Податкового кодексу України не встановлена.
5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов контролюючого органу задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" кошти в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 2 042 057,06 грн з усіх відкритих рахунків, що належать платнику податків, на користь державного бюджету.
6. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що податковим законодавством встановлено порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі державних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу, а особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації вказаних стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" має статус юридичної особи та знаходиться на обліку, як платник податків в Чорноморській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.
Підприємство подало податкову декларацію з плати за землю та з податку на додану вартість за 2016-2017 роки з відображенням суми податкових зобов'язань з плати за землю в розмірі 1 155 793,59 грн та 575 720,00 грн з податку на додану вартість.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості, позивач виніс податкову вимогу форми Ф № 4825-17 від 03.11.2016 на суму 104 972,59 грн, яка була отримана Підприємством 11.11.2016.
Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що податковий борг у відповідача виник у 2016 році та не переривався, а станом на час розгляду справи згідно з обліковими картками, що ведуться контролюючим органом, у відповідача наявна податкова заборгованість у розмірі 2 042 057,06 грн.
10. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на те, що Податковий кодекс України містить спеціальні норми, які мають пріоритет над загальними нормами в частині погашення податкового боргу державними підприємствами, які не підлягають приватизації, зокрема, звернення контролюючого органу щодо стягнення з усіх відкритих рахунків ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" коштів в рахунок погашення податкового боргу не передбачено нормами Податкового кодексу України.
11. Контролюючим органом надано відзив на касаційну в якому, контролюючий орган вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції, що особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
12. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
13.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
13.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
13.3. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
13.4. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
13.5. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
13.6. Пункт 95.1 статті 95.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
13.6. Пункт 95.2 статті 95.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
13.6. Пункт 95.3 статті 95.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
13.7. Пункт 96.2 статті 96.
У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
14. Нормами Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
15. Нормами Податкового кодексу України також встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств (стаття 96 Податкового кодексу України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Крім того, особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені статтею 96 Податкового кодексу України стосуються вже стадії коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Судом попередньої (апеляційної) інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
18. Висновок суду апеляційної інстанції, що особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, є правильним, а враховуючи наявність податкового боргу у Підприємства, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем, наявні всі підстави для стягнення коштів з рахунків, що належать Підприємству, в рахунок погашення такого податкового боргу.
19. Судом апеляційної інстанції також обґрунтовано відхилено посилання відповідача на Закон України "Про перелік об'єктів, що не підлягають приватизації", який затверджує переліки об'єктів права державної власності, що не належать до приватизації, і зокрема, до яких відноситься Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт", оскільки вказаний нормативно - правовий акт не позбавляє контролюючий орган можливості здійснювати заходи з метою погашення податкового боргу такого платника податків та змінює порядок вжиття таких заходів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
21. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 16, 57, 95, 96 Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому, касаційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року слід залишити без задоволення.
22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі №815/3834/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду