22 серпня 2018 року
Київ
справа №805/3258/17-а
адміністративне провадження №К/9901/50284/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року у справі № 805/3258/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2018 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області була залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 6048,00 грн. грн. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102923718467) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 05.06.2018 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
20.06.2018 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) на адресу суду було направлено ксерокопію платіжного доручення № 949 від 14.06.2018, яким судовий збір сплачено у розмірі 6048,00 грн. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018 було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.05.2018 року скаржником надіслано до суду оригінал платіжного доручення № 949 від 14.06.2018 про сплату судового збору у розмірі 6048,00 грн.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 805/3258/17-а є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 року № 0003551411 на суму 201 600,00 грн..
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшли висновку, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійснісність правочину укладеного між ТОВ «Контакт» та ТОВ «Лігаторг». В підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договір, податкова накладна, акти приймання-здачі, накладні-вимоги, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року у справі № 805/3258/17-а.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко