15 серпня 2018 р. Справа № 818/2339/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 18.05.2018 № 684 в частині притягнення заступника командира батальйону УПП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 07.11.2015 позивач проходить службу в органах Національної поліції України, з 12.05.2016 по теперішній час - в Департаменті патрульної поліції, з 19.07.2017 перебуває на посаді заступника командира роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 18.05.2018 № 684 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та попереджено про неповну посадову відповідність, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира роти УПП в Сумській області ДПП, пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Вищевказаний наказ прийнятий за результатами проведеного службового розслідування стосовно порушення службової дисципліни інспектором роти № 2 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 та поліцейським роти № 2 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_5, що виразилось у застосуванні заходів фізичного впливу стосовно громадянина ОСОБА_6 13.05.2018.
Позивач вважає вказаний наказ незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивач стверджує, що посадові обов'язки виконує в повному обсязі. Так під час несення служби на постійній основі ним здійснюється контроль службової дисципліни, дотримання патрулями належної тактики та заходів особистої безпеки, до поліцейських роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області постійно доводиться інформація про стан дисципліни законності та інших подій, пов'язаних з особовим складом Національної поліції України, а також порушення службової дисципліни; наголошується, що за порушення законодавства патрульні поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову та дисциплінарну відповідальність. Перед заступанням для несення служби особовому складу батальйону управління патрульної поліції в Сумській області ним проводиться інструктаж, на якому кожного разу доводиться положення наказу МВС України №1179 від 09.11.2016 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських".
Позивач зазначає, що норм чинного законодавства та Присяги працівника органів внутрішніх справ України не порушував.
Жодного відношення до порушення службової дисципліни інспектором роти № 2 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 та поліцейським роти № 2 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_5, що виразилось у застосуванні заходів фізичного впливу стосовно громадянина ОСОБА_6 13.05.2018 не має.
На переконання позивача, посилання в наказі на порушення ним пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" є безпідставним, оскільки фактичних даних, які б свідчили про недотримання позивачем чинного законодавства та Присяги поліцейського немає. Крім того, відсутні будь-які зауваження з боку керівництва стосовно не професійного виконання позивачем своїх службових обов'язків.
Отже, позивач вважає, що ним як керівником було організовано роботу з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи. А тому посилання в наказі на порушення вимог пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що 13.05.2018 він перебував на вихідному дні, тому фактично не міг вчинити порушення, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні.
У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових або службових обов'язків.
Підставою для проведення службового розслідування стала необхідність повної, усебічної та об'єктивної перевірки за фактом застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_5, що мало місце 13.05.2018.
Проаналізувавши матеріали, зібрані під час службового розслідування, комісія зі службового розслідування дійшла висновку, що грубе порушення службової дисципліни інспекторами роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 та капралом поліції ОСОБА_5 13.05.2018 відбулось у зв'язку із неналежним контролем за підпорядкованим особовим складом з боку заступника командира роти управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1
18.05.2018 за результатами службового розслідування складено висновок, в резолютивній частині якого за порушення службової дисципліни, що полягало у порушенні вимог Закону України "Про національну поліцію", ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення.
На підставі матеріалів службового розслідування т.в.о. начальника ДПП було видано наказ № 684 від 18.05.2018, згідно з яким на позивача за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог Закону України "Про національну поліцію", ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ та неналежне виконання функціональних обов'язків, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Відповідач зазначає, що службове розслідування проведено у точній відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230. Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджується матеріалами службового розслідування, а дисциплінарне стягнення, накладене на позивача відповідає тяжкості вчиненого проступку.
Заслухавши позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проходить службу в органах Національної поліції України, з 12.05.2016 по теперішній час - в Департаменті патрульної поліції, з 19.07.2017 перебуває на посаді заступника командира роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області (а.с. 20-25).
З метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки за фактом застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_5, що мало місце 13.05.2018, наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 14.05.2018 № 2130 призначено службове розслідування (а.с. 30).
За результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_5 під час спілкування з громадянином ОСОБА_6, що мало місце 13.05.2018 у м. Суми було здійснено з порушенням вимог статей 6, 7, 8, пунктів 1, 2, 3, частини 1 статті 18, 29, 43, 43, 44 Закону України "Про національну поліцію". Разом з тим згідно з частиною 1 статті 8 Статуту, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Згідно пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи. У зв'язку з викладеним комісією зроблено висновок про доцільність попередження заступника командира роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_1 про неповну посадову відповідність (а.с. 32-47).
Пунктом 3 наказу Департаменту патрульної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП в Сумській області ДПП" від 18.05.2018 № 684 за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира роти УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 заступнику командира роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність (а.с. 52-55).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
У відповідності до частини першої статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В силу частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються ОСОБА_3 статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про ОСОБА_3 статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про ОСОБА_3 статут органів внутрішніх справ України".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно із статтею 1 цього Закону, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення, зокрема, попередження про неповну посадову відповідність.
За змістом статті 8 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
Відповідно до статті 12 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України.
Згідно положень указаної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Статтею 16 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України передбачені строки накладення дисциплінарних стягнень.
Згідно цієї статті дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Виконання дисциплінарних стягнень передбачено статтею 18 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України.
Відповідно до указаної статті дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Порядок проведення службового розслідування регламентується Наказом МВС від 12.03.2013 р. № 230 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України".
Відповідно до п. 1.2. цього Порядку, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно із статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування, за наслідком якого вирішено накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Поряд з цим, проаналізувавши наведені вище норми ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України, варто зазначити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. А такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.
Відповідно підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира роти УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, заступник командира роти: контролює службову дисципліну, дотримання патрулями належної тактики та заходів особистої безпеки.
Згідно із пунктом 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи.
Відтак, суд погоджується із твердженням відповідача про те, що до обов'язків позивача відноситься контроль та забезпечення на належному рівні службової дисципліни серед підлеглих поліцейських патрульної поліції.
З матеріалів справи встановлено, що до висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира роти УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що полягало у неналежній роботі щодо зміцнення службової дисципліни, відповідач дійшов на підставі того, що застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_5 під час спілкування з громадянином ОСОБА_6, що мало місце 13.05.2018 у м. Суми було здійснено з порушенням вимог статей 6, 7, 8, пунктів 1, 2, 3, частини 1 статті 18, 29, 43, 43, 44 Закону України "Про національну поліцію".
Водночас, як в наявному у справі висновку службового розслідування відсутні посилання, так і в ході судового розгляду справи відповідачем не вказано й, відповідно, не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно давали підстави для висновку про наявність вини саме позивача у вчиненні таких протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5
При цьому, як свідчать встановлені службовим розслідуванням обставини, вказані вище дії працівників поліції, що призвели до порушення ними службової дисципліни, були вчинені не за дорученням чи під керівництвом позивача, без його безпосередньої участі.
Натомість, судом встановлено, що на виконання службових обов'язків, позивач проводив із особовим складом батальйону цільовий інструктаж перед заступанням для несення служби, на якому доводив положення наказу МВС України №1179 від 09.11.2016 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", а також проводив інструктаж про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що підтверджується відповідними журналами інструктажу, в яких містяться особисті підписи поліцейських у тому числі і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 47-50).
Як свідчить рапорт ОСОБА_1 від 01.05.2018 на імя Начальника УПП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_7 (а.с. 10), позивач у день події, що мала місце 13.05.2018 за участю патрульних поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебував на вихідному дні. Даний факт представником відповідача у судовому засіданні не заперечувався.
Отже, суд критично оцінює і висновок розслідування про не запобігання надзвичайній події, правопорушення серед особового складу за участю патрульних поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки сам проступок, за результатами якого було призначене службове розслідування мав місце в час перебування позивача на вихідному дні.
Будь-яких належних та допустимих доказів наявності вини, якій передує причинно-наслідковий зв'язок вчинених дій чи допущеної бездіяльності саме позивачем, в розрізі його функціональних обов'язків щодо факту вчинення незаконних дій працівників патрульної поліції матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Жодних обґрунтованих доказів того, що позивач знав або міг знати про злочинні наміри патрульних поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в матеріалах розслідування не зібрано.
Згідно із ст. 7 ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Закріплений законом принцип самостійності працівника поліції, яка базується, перш за все, на його високій свідомості, передбачає і персональний характер його відповідальності за скоєний проступок, що мало бути враховано в ході проведення службового розслідування за фактом скоєння протиправного діяння патрульними поліцейськими ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Крім того, у оскаржуваному наказі відповідачем необґрунтовано необхідність застосування до позивача саме стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність і неможливість застосування менш тяжких стягнень.
Під час проведення службового розслідування відповідачем не було належним чином встановлено обставини проступку, не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями посадової особи та шкідливими наслідками порушень.
Також, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, відповідач не врахував попередню службу позивача.
Так, із службової характеристики ОСОБА_1 встановлено, що він зарекомендував себе виключно з позитивного боку (а.с. 129).
Поряд з цим судом встановлено, що станом на час винесення оскаржуваного наказу притягувався до дисциплінарної відповідальності лише 1 раз і діючих дисциплінарних стягнень не мав.
Проте, у висновку службового розслідування та відповідно при прийнятті оскаржуваного рішення указаного відповідачем належним чином не враховано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність факту порушення позивачем ОСОБА_3 статуту органів внутрішніх справ, Закону України "Про Національну поліцію", Посадової інструкції заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування пункту наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 18.05.2018 № 684 в частині притягнення заступника командира роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код - 40108646) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складено у повному обсязі та підписано 23.08.2018.