21 серпня 2018 року№ 876/4942/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.
суддів - Гінди О.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренго Італія УА» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №813/347/18 (суддя Крутько О.В., рішення ухвалене о 14/28 год, м.Львів, повний текст складено 31 травня 2018 року) за його позовом до Львівської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренго Італія УА» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця) в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення ТОВ надмірно сплаченого до бюджету акцизного податку у сумі 1829220,03 грн та податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 365844,01 грн;
зобов'язати Митницю підготувати висновок про повернення позивачу надмірно сплаченого до бюджету акцизного податку та ПДВ у зазначених вище розмірах та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - ГУДКС), що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначив, що Митниця в порушення вимог статті 301 Митного кодексу України (далі - МК), статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК), «Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 №643 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844; далі - Порядок №643) безпідставно не надала висновок для повернення надмірно сплачених митних платежів.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
УДКС відзиву на апеляційну скаргу не подало.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач самостійно визначив митну вартість товару за поданими ним митними деклараціями, а митний орган не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, то немає підстав вважати дії відповідача такими, що вчинені всупереч вимогам МК.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.07.2015 між ТОВ (імпортер) та TOSO SPA (виробник) укладено міжнародний контракт з ексклюзивної дистрибуції договір №20/07-01 (далі - Договір), імпортер за яким отримав ексклюзивне право імпортувати та продавати продукти (зброджені ігристі напої на основі вина - Fragolino Bianсo Fiorelli, Fragolino Rosso Fiorelli, Pesca Fiorelli, Frizzantino Bianсo Fiorelli, Frizzantino Rosso Fiorelli, Fragolino Rosso Dolce Vita, Fragolino Bianco Dolce Vita) за цінами та знижками вказаними у додатках 1, 2, 3 договору (а.с.11-25).
Згідно митних декларацій (далі - МД) МД-2 UA 209000019/2017/000384, МД-2 UA 209000019/2017/000385, МД-2 UA 209000019/2017/000386, МД-2 UA 209000019/2017/000383 від 06.01.2017, МД-2 UA 209000019/2017/000515, МД-2 UA 209000019/2017/000521 від 10.01.2017, МД-2 UA 209000019/2017/001008 від 14.01.2017, МД-2 UA 209000019/2017/001848, МД-2 UA 209000019/2017/001745, МД-2 UA 209000019/2017/001731 від 20.01.2017, МД-2 UA 209000019/2017/001986 від 23.01.2017, МД-2 UA 209000019/2017/002392, МД-2 UA 209000019/2017/002394 від 25.01.2017, МД-2 UA 209000019/2017/003906 від 03.02.2017, МД-2 UA 209000019/2017/004129 від 06.02.2017, МД-2 UA 209000019/2017/007665, МД-2 UA 209000019/2017/007663, МД-2 UA 209000019/2017/007424 від 27.02.2017, МД-2 UA 209000019/2017/100295 від 02.03.2017 позивачем на підставі Договору було ввезено на митну територію України товар - ароматизований винний напій ігристий Fiorelli Fragolino Bianco, Rosso, Spumante Pesca у скляних пляшках місткістю 0,75л.: H05B162075UA FRAGOLINO BIANCO BEV.AR.bVINOcl 75 Fiorelli UA, H10B121075UA FRAGOLINO ROSSO - BEV.AR.bVINOcl 75 Fiorelli UA H40B25007500UA PESCA BEV.AROM.BASE. VINO cl 75 Fiorelli UA; зброджений ігристий напій на основі вина: ароматизований винний напій ігристий Fiorelli Frizzantino Bianco, Rosso, у скляних пляшках місткістю 1,5 л.: H20B531150UA FRIZZANTONO BIANCO BEV.AR.bVINOcl 150 Fiorelli UA H25B532150UA FRIZZANTONO ROSSO BEV.AR.bVINO cl 150 Fiorelli UA (а.с.74-111).
При заповненні МД у графі 47 ТОВ було визначено ставку акцизного податку у розмірі 126,96 грн за 1 літр 100% спирту.
Разом з тим, позивач покликаючись на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі №813/2074/17 (залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2017 року; далі - Рішення), було встановлено, що алкогольні напої: Fragolino Bianсo Fiorelli, Fragolino Rosso Fiorelli, Pesca Fiorelli, Frizzantino Bianсo Fiorelli, Frizzantino Rosso Fiorelli, Fragolino Rosso DolceVita, Fragolino Bianco Dolce Vita необхідно оподатковувати за ставкою акцизного податку 1,06 грн за 1 літр, 07.11.2017 звернувся до Митниці з заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з тих підстав, що ТОВ невірно визначено ставку акцизного податку за відповідними МД, яка підлягала застосуванню, що призвело до надмірної сплати акцизного податку в сумі 1829220,03 грн та ПДВ в сумі 365844,01 грн (а.с.29-54, 71-73).
Згідно листа від 08.12.2017 №10435/10/13-70-19/43 відповідач відмовив у задоволенні зазначеної заяви посилаючись на те, що імпортер самостійно визначив митну вартість задекларованого товару (а.с.70).
Вважаючи вказану відмову безпідставною позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 24 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Частинами першою, восьмою статті 257 МК встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари, зокрема, фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення.
Згідно із статтею 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частина перша статті 51 МК України передбачає, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
У відповідності до пункту 46.1 статті 46 ПК митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів врегульовані положеннями статті 301 МК, зокрема, згідно із частинами першою - четвертою цієї статті повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1- 43.5 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
За правилами частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. При цьому, процедуру повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС у випадках, зазначених частинах третій, п'ятій статті 301 МК, статті 43 ПК, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, врегульовано Порядком №643.
Відтак, виходячи із наведених законодавчих норм можна дійти висновку, що у разі якщо митний орган за результатами митного оформлення товару самостійно не приймав рішення про коригування митної вартості і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, то немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надмірно сплаченими. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості заявленої декларантом, сума надмірно сплачених митних та інших платежів повертається декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком №643.
З матеріалів справи видно, що в період з 06.01.2017 по 02.03.2017 скаржником здійснено 19 митних оформлень товарів, які він мав право постачати на митну територію України згідно Договору. У кожній із 19 МД позивач самостійно визначив та сплатив суму митних платежів, а Митниця здійснила митне оформлення по МД шляхом підтвердження заявлених ТОВ даних, а отже суми митних платежів сплачені за МД не є надмірно сплаченими, а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач не має права на їх повернення.
Доводи апелянта про те, що у відповідача не було правових підстав не виконувати процедурних обов'язків щодо алгоритму дій покладених на нього статтею 301 МК, статтею 43 ПК та Порядком №643, оскільки Рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що алкогольні напої: Fragolino Bianсo Fiorelli, Fragolino Rosso Fiorelli, Pesca Fiorelli, Frizzantino Bianсo Fiorelli, Frizzantino Rosso Fiorelli, Fragolino Rosso DolceVita, Fragolino Bianco Dolce Vita необхідно оподатковувати за ставкою акцизного податку 1,06 грн за літр, а не так, як було невірно визначено ТОВ при поданні МД за ставкою 126,96 грн, на думку апеляційного суду є безпідставними. Це пояснюється тим, що Рішенням було скасовано рішення Митниці про визначення коду товару та карток відмови за митними деклараціями, які були пізніше подані ТОВ (12.05.2017-06.06.2017), ніж МД у розглядуваній справі. Вказане Рішення не стосується МД за якими ТОВ, у цій справі, бажає повернути надмірно сплачені митні платежі.
Відтак, враховуючи те, що позивач самостійно визначив митну вартість товару за відповідними МД, митний орган не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати сплачені ТОВ за МД суми митних платежів надмірно сплаченими.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 23 лютого 2016 року №21-328а14.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги вище наведених законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу ТОВ слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренго Італія УА» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
Д. М. Старунський
Повний текст складений 22 серпня 2018 року.