17 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 524/2949/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
25 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в якій просить суд:
визнати неправомірними дії Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо непризначення позивачу пенсії за віком у відповідності з положеннями абзацу першого пункту 4-4 доповнень до розділу XV Закону № 1058-IV, внесених у відповідності із Законом № 2148-VІІІ;
зобов'язати відповідача скасувати Розпорядження № 7717 від 01 лютого 2018 року;
зобов'язати відповідача провести розрахунок та призначення пенсії за віком відповідно до заяви від 24 листопада 2017 року з використанням для розрахунку показників середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, забезпечити її постійну виплату, виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у 1993 році позивачу призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку з продовженням трудової діяльності та досягненням пенсійного віку позивач вважає, що набув право на призначення пенсії за віком. З метою реалізації свого права на вказаний вид державної пенсії, позивачем до територіального органу Пенсійного фонду подано відповідну заяву, за результатами розгляду якої Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області фактично здійснило переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, що виключило можливість застосування до вказаної соціальної виплати положень пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 травня 2018 року матеріали зазначеного адміністративного позову передано для розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду без вирішення питання про відкриття провадження у справі.
23 травня 2018 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується відомостями реєстрації вхідних документів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
12 червня 2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 25 травня 2018 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
25 червня 2018 року судом отримано відзив Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у якому відповідач наполягає на правомірності своїх дій та не вбачає правових підстав для повторного призначення пенсії позивачу /а.с. 56-57/.
20 липня 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій позивач вказує на те, що із заявою про призначення пенсії за віком 24 листопада 2018 року до відповідача звернувся вперше, оскільки вищевказаний вид державної пенсії йому не призначався. У вказаній вище заяві вимагав саме первинного призначення пенсії за віком, а не здійснення переведення на такий вид соціальної виплати, як про те зазначає відповідач у своєму відзиві. Вказав на те, що переведення з пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком грубо порушує його інтереси, оскільки унеможливлює застосування при здійсненні перерахунку такої пенсії середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заявах по суті справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.137).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши усі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 31 березня 1993 року як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 34/.
Після звільнення зі служби позивач продовжив трудову діяльність.
У зв'язку з досягненням пенсійного віку та з метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 24 листопада 2017 року звернувся до територіального органа Пенсійного фонду із відповідною заявою, в якій просив здійснити призначення вищевказаного виду державної соціальної виплати.
За результатами розгляду вказаної заяви Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області фактично здійснило переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, що виключило можливість застосування до вказаної соціальної виплати положень пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з такого.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьої статті 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного в межах цього Закону, на інший.
За викладених обставин, суд вважає, що позивач, звернувшись до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, реалізував своє право вибору одного з видів пенсії, оскільки до звернення із вищезазначеною заявою до відповідача, ОСОБА_1 отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та з досягненням 60 річного віку він набув право на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо застосування показника середньої заробітної плати при призначенні пенсії.
Статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь. Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати; Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд = Д / Т х 100 %, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці. У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу). У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії. При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону, та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою: З = П х Ч / Т, де: З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях; Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці. Під час визначення доходу фізичної особи - підприємця для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку, що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку, передбаченого законодавством, за членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької діяльності, та за осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою: З = Ф/Т х 100 %, де: З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць; Т - розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь.
При цьому пунктом 4-4 Розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З урахуванням викладеного суд вважає, що для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії позивача застосуванню підлягають положення пункту 4-4 Розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Враховуючи те, що позивач набув права на пенсію за віком, звернувся до відповідача із заявою встановленої форми та з усіма необхідними документами для призначення пенсії за віком, дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо здійснення переведення позивача з одного виду пенсії на інший замість призначення обраного позивачем виду пенсії, як того вимагав ОСОБА_1, - визнаються судом неправомірними.
Зважаючи на фактичні обставини справи суд визнає порушеними гарантовані статтею 46 Конституції України права позивача на призначення пенсії за віком з урахуванням положень пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 348/2271/16-а (провадження № К/9901/22326/18).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до положень абзацу першого пункту 4-4 доповнень до розділу ХV Закону № 1058, внесених Законом № 2148.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) розрахунок та призначення пенсії за віком відповідно до його заяви від 24 листопада 2017 року з використанням для розрахунку показників середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, забезпечити її виплату та виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 21 серпня 2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_3